Рішення

від 11.03.2015 по справі 910/986/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №910/986/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Беф-аудит"

до Фізичної особи-підприємця Остріщенко Юрія Васильовича

про стягнення 516 330 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Куркова А.В. (дов. від 19.01.2015)

від відповідача Туголукова І.В. (дов. від 03.07.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому 11.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.01.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 2/01 від 20.01.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Беф-аудит" (надалі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Остріщенко Юрія Васильовича (надалі - відповідач) про стягнення 516 330 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання у частині внесення плати за надані послуги, відповідно до договору № 43/2013-ОПС від 01.11.2013, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 516 330 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/986/15-г, розгляд справи призначено на 02.02.2014.

03.02.2015 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

В судове засідання, призначене на 04.02.2015, представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що у зв'язку з порушенням відповідачем Договору на підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України виникла інфляція та 3 % річних за неналежне виконання умов договору в частині розрахунків.

Заява про збільшення позовних вимог надійшла до початку розгляду справи по суті, а отже на підставі ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України подальший розгляд справи відбуватиметься з урахування вказаної заяви.

В судове засідання, призначене на 04.02.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3241249 5, згідно якого 27.01.2015 відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвалою суду на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 23.02.2015.

17.02.2015 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 23.02.2015, з'явились представники сторін.

В судовому засіданні оголошено перерву на 11.03.2015.

В судове засідання, призначене на 11.03.2015, з'явились представники сторін.

Суд розглянув клопотання про зупинення провадження у справі та відмовив в його задоволенні.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 між Позивачем (надалі - Виконавець) та Відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - Сторони), було укладено договір про надання аудиторських послуг № 43/2013-ОПС (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник, з нижче наведеному переліку послуг вибирає на свій розсуд та дає завдання Виконавцю у вигляді Заявок, які є невід'ємними Додатками до цього Договору, а Виконавець бере на себе зобов'язання відповідно до Заявок Замовника надавати останньому за плату обрані ним послуги.

За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до заявки № 2 від 01.11.2013 (далі - Заявка, копія міститься в матеріалах справи) до Договору позивач замовив, а відповідач прийняв до виконання послуги з оцінки документообігу загальною вартістю 81 000 грн.

Позивач зобов'язувався надати послуги до 30.11.2013.

Відповідач зобов'язувався оплатити надані послуги на розрахунковий рахунок Позивача відповідно до графіку оплати, наведеного в Заявці, а саме у такі строки: 11 000 грн. - до 15.12.2013; 10 000 грн. - до 15.01.2014; 10 000 грн. - до 15.02.2014; 10 000 грн. - до 15.03.2014; 10 000 грн. - до 15.04.2014; 10 000 грн. - до 15.05.2014; 10 000 грн. - до 15.06.2014; 10 000 грн. - до 15.07.2014.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за Заявкою та надав послуги у встановлений термін, в повному обсязі і з дотриманням інших умов Договору, що підтверджується підписаним 30 листопада 2013 р. обома сторонами актом здачі-приймання наданих послуг за Договором (копія додається). Відповідно до зазначеного акта у Відповідача немає претензій до якості наданих Позивачем послуг, вартість наданих послуг складає 81 000 грн., акт є підставою для здійснення розрахунків у порядку, передбаченому Заявкою.

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача, складає 81 000 грн., що підтверджується актами надання послуг (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором в сумі 81 000 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 81 000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 81 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 435 330 грн.

Відповідно до п. 5.2.2. Договору, якщо Відповідач прострочує оплату послуг за окремими Актами здачі-приймання послуг більше ніж на 30 календарних днів від термінів, вказаних у Заявці, Позивач має право нарахувати Замовнику штраф у розмірі 3% від простроченої суми по кожному окремому Акту здачі-приймання послуг за кожен день прострочення оплати послуг Виконавцем за весь період строку дії цього Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач стверджує, що не замовляв послуги на суму 81 000 гри. та Позивачем вони надані не були. Зазначене твердження спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Як зазначено вище, 01.11.2013 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 43/2013-ОПС про надання аудиторських послуг (далі - Договір, копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якого Позивач зобов'язувався надавати послуги за заявками Відповідача, а Відповідач зобов'язувався оплатити надані послуги.

Відповідно до заявки № 2 від 01.11.13 (далі - Заявка) до Договору Позивач замовив, а Відповідач прийняв до виконання послуги з оцінки документообігу загальною вартістю 81000,00 (вісімдесят одна тисяча) гри.

Відповідач зобов'язувався оплатити надані послуги на розрахунковий рахунок Позивача відповідно до графіку оплати, наведеного в Заявці.

Згідно п. 3.1. Договору щомісяця протягом строку надання послуг за цим Договором не пізніше 20 робочих дні після закінчення звітного місяця Виконавець надає Замовнику Акт здачі-приймання наданих послуг в якому наводиться опис результатів наданих Виконавцем послуг за звітний місяць та їх вартість за цим Договором. Форма зазначеного Акта встановлюється Виконавцем.

Пунктом 3.2 передбачено, що Замовник зобов'язаний підписати Акт здачі-приймання наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання (передання будь-яким способом), або в той же термін направити (передати відповідним способом) Виконавцю мотивовану відмову у разі, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем згідно з умовами цього Договору та/або вимогам, встановленим чинним в Україні законодавством.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за Заявкою та надав послуги у встановлений термін, в повному обсязі і з дотриманням інших умов Договору, що підтверджується підписаним 30.11.2013 обома сторонами Актом здачі-приймання наданих послуг за Договором.

Відповідно до зазначеного Акту у Відповідача немає претензій до якості наданих Позивачем послуг, вартість наданих послуг складає 81000,00 грн., акт є підставою для здійснення розрахунків у порядку, передбаченому Заявкою.

Як вбачається з Акту здачі-приймання наданих послуг за Договором, послуги, передбачені в Заявці № 2 від 01.11.2013, надані Виконавцем у встановлений термін, в повному обсязі і з дотриманням інших умова Договору згідно переліку: послуги з оцінки (перевірки) існуючого документообігу що регламентує на 30.11.2013 базові умови і правила ведення підприємницьку діяльності спрямованих на надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

В Акті також зафіксовано, що у Замовника претензій до якості наданих Виконавцем послуг немає та Акт є підставою для розрахунків, порядок яких визначено в Заявці від 01.11.13.

Таким чином, при підписанні Акту здачі-приймання наданих послуг за Договором, сторони діяли відповідно до умов Договору та зафіксували належне виконання своїх обов'язків Позивачем.

Замовник не направляв Виконавцю жодної претензії щодо якості наданих послуг, Акт здачі-приймання наданих послуг за Договором Відповідач підписав, проте не виконав свої зобов'язання з оплати наданих послуг.

Відповідач вважає, що вимога про стягнення суми штрафу у розмірі 435 330,00 грн. не може бути задоволена судом, оскільки нарахування вказаної суми не відповідає законодавству України.

Проте, відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Так, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.4 ст. 231 ГК України штрафні санкції можуть застосовуватися у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Оскільки законодавством надані лише визначення видів штрафних санкцій, проте не встановлено прямої заборони на встановлення штрафу за кожен день прострочення, сторони врегулювали відносини на власний розсуд.

Беручи до уваги норми Цивільного кодексу України щодо принципу свободи договору, в т.ч. встановлення сторонами договору окремого виду санкцій за неналежне виконання зобов'язань та нарахування штрафу за кожен день прострочення виконання зобов'язань не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 04.11.08 у справі № 05/104-08.

Посилання Відповідача на ст. 233 Господарського кодексу України також безпідставне, що вбачається з наступного.

Положеннями ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що в разі коли штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником: майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої» № 18 від 26.12.11, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд вважає задовольнити вказані вимоги, щодо стягнення штрафу у розмірі 435 330 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 825,40 грн. та інфляційних втрат в сумі 14 817,95 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, а тому вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у 1 825,40 грн. та інфляційних втрат в сумі 14 817,95 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Остріщенко Юрія Васильовича (04212, м. Київ, вулиця Тимошенко, будинок 7-а, квартира 23; ідентифікаційний номер: 2547712851) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Беф-аудит" (03040, м. Київ, вулиця Деміївська, будинок 45-А, квартира 68; ідентифікаційний код 30633591) 81 000 (вісімдесят одна тисяча) грн. 00 коп. - основного боргу, 435 330 (чотириста тридцять п'ять тисяч триста тридцять) грн. 00 коп. - штраф, 14 817 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 95 коп. - інфляційні втрати, 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 40 коп. - 3 відсотки річних та 10 659 (десять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп. - суму судового збору. .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16.03.2015

Суддя М.О. Лиськов