Рішення

від 10.03.2015 по справі 922/5996/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р.Справа № 922/5996/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради м. Харків до Релігійної громади християнської церкви "Євангельське життя" м. Харків про стягнення коштів в сумі 9196,19грн. за участю представників сторін:

від позивача: Романенко Т.М. - дов. від 24.12.14.

від відповідача: Василенко П.П. - дов. від 23.02.15.

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Релігійної громади християнської церкви "Євангельське життя" про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоді в сумі 9196,19 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на ухилення відповідача від укладання договору пайової участі та несплату коштів пайового внеску до місцевого бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач, Релігійна громада християнської церкви "Євангельське життя", зазначив, зокрема, що ним ініційовано укладання з органом місцевого самоврядування відповідного договору про пайову участь, яке має відбутись найближчим часом. Представник відповідача просив в судовому засіданні позов залишити без задоволення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 25.10.2013р. за № ХК 202132980920, будівництво громадського будинку - нежитлової будівлі літ. "З-1" за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 55 прийнято в експлуатацію. Замовником будівництва за даною декларацією є Релігійна громада християнської церкви "Євангельське життя".

Позивач, посилаючись на приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вказує на те, що відповідно до ст.40 цього Закону замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Частиною 9 статті 40 цього ж Закону встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

За приписами ч.1 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011р. № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

За приписами п.1.5 Порядку, пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 22.11.2013 року №1050/0/124-13 та від 19.12.2013 року №1172/0/124-13 РГХЦ "Євангельське життя" було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

Від відповідача, Релігійної громади християнської церкви "Євангельське життя", відповідей не надійшло.

Вказане, за твердженнями позивача, є порушенням прав та законних інтересів територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради щодо отримання коштів від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Неукладання відповідачем відповідного договору пайової участи та не виконання зобов'язань, що прямо встановлені Законом, спричинили, на думку позивача, Харківській міській раді збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу).

Відповідно до проведеного Департаментом економіки та комунального майна розрахунку кошторисна вартість будівництва громадського будинку - нежитлової будівлі літ. "З-1" за адресою: м. Харків, проспект Перемоги,55, який було прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 25.10.2013р. за № ХК 202132980920, становить 83601,70грн.

Розмір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету, становить 10% від вищевказаного розміру кошторисної вартості будівництва, тобто 9196,19грн. з урахуванням збільшення розміру пайової участі згідно з п.5.5. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 623 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету м. Харкова згідно з розрахунком величини пайового внеску, виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва 19196,19грн. збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Нормами ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним господарського зобов'язання або встановлених вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України).

Так, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №3-64гс11.

Однак, матеріали справи не містять належних доказів вжиття позивачем заходів одержання доходів у вигляді розміру пайової участі, а також заходів щодо уникнення збитків.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Крім того господарський суд вважає за необхідне вказати на таке.

За приписами статті 623 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України обов'язок боржника відшкодувати кредиторові завдані збитки виникає внаслідок порушення боржником зобов'язань.

У відповідності до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а саме, зокрема, із договорів та інших правочинів тощо. Крім того, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Згідно з частиною 9 цієї ж статті даного закону договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідний договір між сторонами не укладався, не встановлені розмір та строк сплати пайової участі, тобто зобов'язання не виникло, тому відсутній факт порушення такого зобов'язання.

У відповідності до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем зобов'язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 16.03.2015 р.

Суддя М.В. Калантай