Постанова

від 12.05.2015 по справі 922/5996/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р. Справа № 922/5996/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кварацхелія Г.Е.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1961 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.15 у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Релігійної громади християнської церкви "Євангельське життя", м. Харків,

про стягнення коштів в сумі 9196,19 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Релігійної громади християнської церкви "Євангельське життя" про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоді в сумі 9196,19 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на ухилення відповідача від укладання договору пайової участі та несплату коштів пайового внеску до місцевого бюджету.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2015 року (суддя Калантай М.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання неодноразово не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, оскільки копії ухвал направлених на адресу відповідача повернулись на адресу суду із у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Згідно частини 1 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок) (зі змінами рішення від 22.05.2013 № 319), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до ч. З ст. 40 Закону України пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Як зазначено у ч. 5 ст. 40 Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 25.10.2013 за № ХК 202132980920, будівництво громадського будинку - нежитлової будівлі літ. « 3-1» за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, № 55, прийнято в експлуатацію.

Враховуючи наведене, правильним буде висновок про те, що проведені замовником роботи з будівництва нежитлової будівлі є саме такими будівельними роботами, за виконання яких Законом передбачена обов'язкова пайова участь останнього у створенні і розвитку інфраструктури м. Харкова.

Однак, визначений Законом та Порядком обов'язок пайової участі до введення об'єкта будівництва до експлуатації відповідач не виконав, та не звернувся і не уклав з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради відповідний договір.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, саме на замовника будівництва покладається обов'язок звернення до органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі до прийняття об'єкту до експлуатації і цей обов'язок виникає значно раніше введення об'єкта будівництва до експлуатації.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським зобов'язанням визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо).

Статтею 179 ГК України визначені загальні умови укладення договорів, що породжують господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. З ст. 179 ГК. України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Згідно зі ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував те, що позивач права якого порушено неукладенням відповідачем договору про пайову участь, обов'язковість якого встановлена нормативно правовим-актом, вправі звернутись до суду за захистом свого права на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення також зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів вжиття позивачем заходів одержання доходів та уникнення збитків, а також не доведення факту виникнення зобов'язання та відповідно його порушення відповідачем, проте, з такими доводами суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Зі змісту ч. З ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Положеннями статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Аналогічні положення містяться в ст. 22 ЦК України відповідно до яких особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно до наведених положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Харківська міська рада вправі вимагати від всіх замовників будівництва на території міська Харкова належного виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, щодо належного виконання пайової участі.

Крім того, статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

Відповідно до положень статті 71 Бюджетного кодексу України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку

інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 936/12 затверджений бюджет міста Харкова на 2013 рік.

Пунктом 17 вищевказаного рішення джерелами формування спеціального фонду бюджету міста Харкова у 2013 році є:надходження бюджету розвитку бюджету міста Харкова, що визначені частиною першою статті 71 Бюджетного кодексу України та включають відповідно до п.п. 17.1.3. кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вказані кошти, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Бюджетного кодексу України відносяться до доходів бюджету міста від неподаткових надходжень.

Відповідно до проведеного Департаментом економіки та комунального майна розрахунку розмір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету, становить 10 % від вищевказаного розміру кошторисної вартості будівництва, тобто 9 196,19 гри.

Таким чином, внаслідок неукладення замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов'язань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів, які до місцевого бюджету не надійшли.

З вищенаведеного аналізу норм діючого законодавства вбачається, що протиправна поведінка заподіювання збитків полягає у не зверненні до міської ради та неукладенні з органом місцевого самоврядування відповідного договору про пайову участь до введення об'єкта будівництва до експлуатації, обов'язковість якого, між іншим, встановлена нормативно-правовим актом.

Разом з тим, з метою попередження збитків Харківською міською радою було вжито всіх заходів направлених на одержання коштів пайової участі.

Так, листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 22.11.2013 № 1050/0/124-13 та від 19.12.2013 № 1172/0/124-13 РГХЦ «Євангельське життя» було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Пропозиція про прийняття або неприйняття умов вказаного договору від відповідача до Департаменту економіки та комунального майна протягом встановленого строку не надійшло, у зв'язку із чим матеріали були направлені до Юридичного департаменту для вирішення питання у судовому порядку.

Зазначені обставини свідчать про наявність протиправної поведінки з боку відповідачів по справі, збитків, які були спричинені бюджету міста Харкова, у результаті бездіяльності та беззаперечного причинного зв'язку між вказаними елементами цивільного правопорушення.

Виходячи із вищезазначеного, Харківська міська рада мала право звертатися до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) за проведену роботу з будівництва нежитлової будівлі літ « 3-1» по просп. Перемоги, 55 у м. Харкові.

Це підтверджується і в постанові Вищого господарського суду України від 20.01.2015 по справі № 909/605/14 в якій зазначено, що міська рада не позбавлена права звернутися до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої ухиленням відповідача від укладення договору, передбаченого ч.9 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду винесена за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути, зокрема, зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Релігійної громади християнської церкви "Євангельське життя" (61204, м. Харків, пр-т Перемоги, 78А, кв. 140, код ЄДРПОУ 25996785) до міського бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок №31518921700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області) збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 9196,19 грн. згідно з розрахунком величини пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва.

Стягнути з Релігійної громади християнської церкви "Євангельське життя" (61204, м. Харків, пр-т Перемоги, 78А, кв. 140, код ЄДРПОУ 25996785) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1827 грн.

Стягнути з Релігійної громади християнської церкви "Євангельське життя" (61204, м. Харків, пр-т Перемоги, 78А, кв. 140, код ЄДРПОУ 25996785) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні судові накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.05.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Бондаренко В.П.