Постанова

від 10.03.2015 по справі 916/4212/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа № 916/4212/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

суддів Шевченка В.В., Головея В.М.,

при секретарі судового засідання Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон»

на рішення господарського суду Одеської області від 22 грудня 2014 року

по справі № 916/4212/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО ЦЕНТР»

до Публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон»

про стягнення 94 314,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРГО ЦЕНТР» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» 94 314,12 грн. за договором про надання охоронних послуг від 01.06.2014 року №27/5/14, з яких 85 636,80 грн. основного боргу, 4691,29 грн. пені, 569,46 грн. 3% річних, 3416,57 грн. індексу інфляції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.12.2014 року (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено, стягнуто з публічного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО ЦЕНТР" 85636,80грн. основного боргу, 4691,29грн. пені, 569,46грн. 3% річних, індекс інфляції 3416,57грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1886,28грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про існування заборгованості по оплаті за послуги, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості послуг в сумі 85636,90грн., а також пені, 3% річних та індексу інфляції є обґрунтованими та підлягають судом задоволенню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Чорноморгідрозалізобетон» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено підстави заявленого позову, оскільки позивачем не надано доказів існування цілого ряду фактів, які за своєю суттю доводять надання послуг за договором, а саме відповідно до п.п.1.1,1.2,3.1,3.3,3.7,3.8.4 договору.

На думку апелянта, позивач надав акти виконаних робіт із зазначенням суми наданих послуг, проте, які саме послуги входять до вказаних сум не зазначив, тобто не надав до суду калькуляції до актів виконаних робіт, де було б детально розписано, яка сума і за яку послугу.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.

У разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, оскільки представники сторін не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності їх представників.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 червня 2014 року між ТОВ “АРГО ЦЕНТР” (надалі – Охорона) та Публічним акціонерним товариством “Чорноморгідрозалізобетон” (надалі – Замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг силами ТОВ “АРГО ЦЕНТР” № 27/5/14.

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник передає, а Охорона приймає під охорону та надає послуги з охорони об'єкта та/або його відокремлені приміщення (будівлі), зазначені у дислокації (додаток 1 до договору). Обов'язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у Замовника повноважень на його володіння (користування) «Об'єктом» (у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління. оренда, лізинг, доручення тощо), відомості про що надаються «Охороні» в завіреній «Замовником» письмовій формі.

Згідно п.2.1. Договору ціна (вартість наданих послуг за цим договором визначається охороню та погоджується сторонами шляхом підписання додатку №2 (розрахунок вартості) який є невід'ємною частиною договору.

Згідно протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони силами ТОВ «Арго Центр» від 01.06.2014 року, що є додатком №2 до договору, сторонами досягнуто згоди, що розмір договірної ціни по договору у сумі 25,04 грн. за 1 годину роботи, що складає 54987,84 грн. в місяць.

Відповідно до п.2.3. Договору оплата Відповідачем послуг “Охорони” здійснюється щомісячно до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги. Підставою для здійснення оплати є підписаний сторонами без зауважень Акт приймання-передавання наданих послуг та рахунок «Охорони».

          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору позивач в період з 01.06.2014 р. по 17.07.2014 р. надав Відповідачеві послуги з охорони. Надані послуги були прийняті Відповідачем, про що свідчать акти виконаних робіт підписані без зауважень зі сторони Відповідача: від 30.06.2014 на суму 54 987,84 грн. та від 17.07.2014 на суму 30 648,96 грн. (а.с.41,42).

В свою чергу, відповідач за надані йому послуги оплату не здійснив. В зв'язку з чим, Відповідач порушив свої грошові зобов'язання відповідно до умов Договору, загальний розмір заборгованості складає 85 636,80 грн.

Відповідно до п.8.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати за охорону об'єкта нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від сумі простроченої плати за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості з послуг, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 94314,12 грн. з яких 85636,80 грн. основного боргу, 4691,29 грн. пені, 569,46 грн. 3% річних та індекс інфляції 3416,57 грн.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та обґрунтованими, оскільки наявність заборгованості відповідача підтверджується підписаними актами виконаних робіт від 30.06.2014 року на суму 54987,84 грн. та від 17.07.2014 року на суму 30 648,96 грн.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Судова колегія встановила, що вищезазначені акти відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів, містять всі необхідні відомості, а також підписані директорами обох сторін, та скріплені печатками підприємств, що свідчить про відсутність на момент підписання їх претензій до кількості та якості робіт відповідачем – замовником за договором.

Таким чином, оскільки під час підписання актів виконаних робіт відповідачем не заявлено про виявлені недоліки у наданих послуг, невідповідність наданих послуг умовам договору, а також необґрунтованість вартості послуг, судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про недоведеність належного виконання своїх обов'язків за договором.

Крім того, суд відхиляє доводи апелянта про не дослідження судом підстав виникнення заборгованості, оскільки наявність обставин, на які посилається скаржник, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.1, 3.3, 3.7, 3.8.4 договору, як-то наявність у замовника повноважень на володіння об'єктом охорони у письмовій формі, акт обстеження технічного стану об'єкта, відомості про проведення занять та інструктажів, список відповідальних осіб охорони, журнал приймання-здавання об'єкта не являються обов'язковими для оплати послуг позивача.

Усі перелічені документи, узгоджені сторонами, необхідні для виконання сторонами своїх обов'язків за договором, однак їх відсутність не являється перешкодою для оплати наданих послуг за договором.

Водночас, судова колегія зауважує, що в першу чергу надання послуг за договором доводить підписані акти наданих послуг без зауважень.

Посилання апелянта на відсутність обґрунтування розрахунку вартості послуг, судом до уваги не приймаються, оскільки сторонами узгоджено складові вартості послуг – 25,04 грн. за 1 годину, послуги надаються 24 години на добу на 3 постах, 30,5 днів. Таким чином, сторони домовились, що вартість послуг в місяць складає 54987,84 грн. з ПДВ (а.с.39), а тому суд не вбачає необхідності доводити обґрунтування заборгованості позивачем.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 22 грудня 2014 року по справі №916/4212/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 16.03.2015 року

Головуючий суддя                                                   А.І. Ярош

Суддя           В.В. Шевченко

          Суддя                                                                                В.М. Головей