Ухвала

від 10.03.2015 по справі 826/20125/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20125/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

10 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О ., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «СП Стан-Комплект» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «СП Стан-Комплект» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, мотивуючи звернення тим, що підставою для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року у задоволені подання - відмовлено.

На вказану постанову представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити подання. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим інспектором відповідно до направлення №381/22-07 від 16.12.2014 року здійснено вихід на адресу товариства: м. Київ, вул. Стельмаха, 10А, за результатами якого встановлено відмову посадових (службових) осіб ТОВ «СП «Стан-Комплект» від отримання копії наказу про проведення перевірки, про що складений відповідний акт №127/3/22-07 від 16.12.2014 року.

На підставі зазначених направлень 17.12.2014 року податковими інспекторами здійснено вихід на фактичну адресу відповідача: м. Київ, просп. Московський, 23, за результатами якого складено акт засвідчення факту неможливості розпочати позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП «Стан-Комплект» (код ЄДРПОУ 22916099) у зв'язку з відмовою у допуску перевірки №131/3/22-07 від 17.12.2014 року.

В.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, розглянувши звернення та додані до нього матеріали управління податкового аудиту ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ СП «Стан-Комплект» (код ЄДРПОУ 22916099), на підставі яких були з'ясовані обставини, передбачені Податковим кодексом України - недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що підтверджується актами від 16.12.2014 року №127/3-22-07 та від 17.12.2014 року №131/3/22-07, вирішив застосувати умовний адміністративний арешт майна та коштів на рахунках платника податків ТОВ СП «Стан-Комплект» (код ЄДРПОУ 22916099), що перебуває: м. Київ, Московський проспект, 23, про що прийняте відповідне рішення №2557/10/26-50 від 18.12.2014 року.

Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.94.2.3 п.94.1 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

У відповідності до п.94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Отже, рішення №2557/10/26-50 про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 18.12.2014 року прийняте з підстав відмови від проведення позапланової виїзної документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СП «Стан-Комплект» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стельмаха, 10-А, що підтверджується витягом з ЄДР. Під час виходу податкового інспектора на адресу: м. Київ, вул. Стельмаха, 10-А 17.12.2014 року за даною адресою посадові особи ТОВ «СП «Стан-Комплект» були відсутні, про що складений відповідний акт. Як було встановлено судом першої інстанції, податковий інспектор до посадових осіб ТОВ «СП «Стан-Комплект», які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Стельмаха, 10-А не звертався.

Зокрема, акти про недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, на підставі який прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, складені за наслідками виходу податкових інспекторів на адресу: м. Київ, просп. Московський, 23, яка відповідно до витягу ЄДР не є юридичною адресою відповідача.

Крім того, в зазначених актах засвідчення факту неможливості розпочати позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «СП «Стан-Комплект» не зазначено, які саме особи відмовились отримати копію наказу на проведення перевірки, ознайомитись з направленням на проведення перевірки та надати пояснення, що унеможливлює їх ідентифікацію саме як посадових осіб ТОВ «СП «Стан-Комплект».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення подання, оскільки чинним законодавством встановлено порядок застосування адміністративного арешту виключно з підстав відмови від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвалу складено у повному обсязі 13.03.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.