Постанова

від 03.03.2015 по справі 809/462/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 809/462/15

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Котик Д.М.

за участю: представника позивача - Шиманської Н.С., представника відповідача - Джоголик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

ТОВ "Хімнафтосервіс"

до відповідача: Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області,

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 21 січня 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Хімнафтосервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 21 січня 2015 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки перевіряючих, які викладені у акті проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Хімнафтосервіс" від 12.01.2015 про нікчемність договору укладеного між ТОВ "Хімнафтосервіс" та ТОВ "ТРЕЙДБОР", фіктивність та безтоварність господарських операцій вчинених згідно вказаного договору є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки реальність їх вчинення підтверджується первинними документами, а договір укладений між позивачем та зазначеним контрагентом у встановленому порядку не визнано недійсним. Вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000032200 від 21 січня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на добавлену вартість є необґрунтованим та таким, що прийнято податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства, за відсутності правових підстав.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові. Просила позовні вимоги задовольнити, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032200 від 21 січня 2015 року.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів наведених у письмовому запереченні (т. 2 а.с. 67-69).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом встановлено наступне.

ТОВ "Хімнафтосервіс", як юридична особа, зареєстроване Тисменицькою районною державною адміністрацією 14.02.2000 та зареєстроване, як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво від 26.12.2003 №12770505 .

Тисменицькою оДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.06.2014 по 30.09.2014 ТОВ "Хімнафтосервіс" по взаємовідносинах з ТОВ "ТРЕЙДБОР".

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт за №1/22-00/30769698 від 12.01.2015 ( а.с. 24-50), у відповідності до висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем вимог законодавства:

- п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 427363,00 грн., в тому числі за червень 2014 -138998,40 грн., липень 2014 -71503,60 грн., серпень 2014 року - 45387, 00 грн., вересень 2014 року - 171474, 00 грн.

Висновки про наявність вказаних порушень ґрунтуються на тому, що відповідачем встановлено, відсутність реального та фактичного здійснення господарський операцій по придбанню товарів ТОВ "Хімнафтосервіс" від ТОВ "ТРЕЙДБОР" за період червень, липень, серпень, вересень 2014, які на думку перевіряючих вчинені без мети настання реальних наслідків, для безпідставного формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

За результатами проведеної перевірки у зв'язку з встановленими порушеннями, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000032200 від 21.01.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 641045,00грн., в тому числі 427363,00 грн. за основним платежем та 213682,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, правомірність визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

03.06.2014 між ТОВ "ТРЕЙДБОР" (Продавець) та ТОВ "Хімнафтосервіс", (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів за №06/14, за умовами якого ТОВ "ТРЕЙДБОР" передало позивачу товар - оксиетильований рослинний жир, фрітюрний жир, ПЕГ -115, неоном АФ 9/10. На виконання умов договору купівлі - продажу ТОВ "ТРЕЙДБОР" виписані податкові та видаткові накладні, на підставі яких ТОВ "Хімнафтосервіс", включило до складу податкового кредиту за період червень-вересень 2014 року суми податку на додану вартість. Наявність вказаних документів не заперечується сторонами, а копії їх містяться в матеріалах справи (а.с. 52-198). За поставлений товар позивачем здійснено оплату на загальну суму 2178841,52 грн., згідно платіжних доручень №565 від 15.07.2014, №67від 19.08.20145, №158 від 01.09.2014, №159 від 01.09.2014 року, №165 від 12.09.2014 року, №169 від 23.09.2014 року, №172 від 24.09.2014 року, №90 від 24.09.2014 року, №101 від 21.10.2014 року, що не заперечується податковим органом, а також висвітлено в акті перевірки (ст. 19 акту перевірки).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На думку податкового органу порушення ТОВ "Хімнафтосервіс" положень податкового законодавства внаслідок включення до складу податкового кредити сум ПДВ нарахованих (сплачених) у складі вартості придбаного товару ТОВ "ТРЕЙДБОР", відсутність реального настання правових наслідків та формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, підтверджуються висновками зафіксованими в акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.12.2014 №1760/26-59-22-08/38124130, у якому зазначено, що ТОВ "ТРЕЙДБОР" подроблені податкові накладні на суми ПДВ менше 10 000 грн. в один день та в рамках одного договору, дані операції проведені товариством для ухилення від реєстрації таких податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Крім того, перевіркою не підтверджено здійснення операцій з отримання товарів ТОВ "ТРЕЙДБОР" у контрагентів продавців та операції з продажу цих товарів, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з отримання товарів та по операціях з продажу цих товарів підприємствам покупцям, в тому числі відсутні послуги по ланцюгу постачання від ТОВ "ТРЕЙДБОР" до ТОВ "Хімнафтосервіс".

Однак, вищевказані обставини, суд вважає, такими, що не можуть підтверджувати безтоварність господарських операцій саме позивача, а висновки посадових осіб податкової інспекції вважає, такими, що ґрунтуються на припущеннях перевіряючих та спростовуються первинними бухгалтерськими документами, наявними у ТОВ "Хімнафтосервіс", зокрема видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями.

Що стосується посилань відповідача про безпідставне віднесення ТОВ "Хімнафтосервіс" до податкового кредиту суми податку, з використанням оформлених з порушеннями податкових накладних, суд зазначає наступне.

Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У п. 11 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Як вбачається з досліджених у судовому засідання наданих позивачем податкових накладених виданих ТОВ "ТРЕЙДБОР" при поставці товару ТОВ "Хімнафтосервіс", сума податку на додану вартість в таких податкових накладних не перевищує 10 000 грн.

Таким чином, такі податкові накладні не підлягають до включення до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у разі, якщо контрагентом-продавцем ТОВ "ТРЕЙДБОР" було порушено норми податкового законодавства, то це тягне за собою правові наслідки у вигляді відповідальності виключно для зазначеного суб'єкта господарювання, оскільки чинним законодавством не передбачено наслідків таких порушень для іншої юридичної особи.

Крім цього, відповідачем не враховано, що ТОВ "ТРЕЙДБОР" здійснювались поставки позивачу протягом червня-вересня 2014 року, такі поставки здійснені в різні дні, а вартість кожної партії товару не перевищувала 50000 грн. Податкові накладні виписувались в різні дні, на кожну партію окремо, а не в один день, як зазначено в акті перевірки ДПІ в Шевченківському районі м. Києва 09.12.2014 №1760/26-59-22-08/38124130. При цьому відповідачем не доведено, що розмір та вартість партії зумовлений наміром сторін договору ухилитись від реєстрації податкових накладних, а не технічними чи фінансовими можливостями сторін договору.

Таким чином правових підстав для визнання первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення вищезазначених господарських операцій з ТОВ "ТРЕЙДБОР", такими, що не мають юридичної сили в ході судового розгляду не встановлено.

Окрім цього, позивачем представлено суду первинну документацію, яка свідчить про подальший рух товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "ТРЕЙДБОР".

Зокрема, придбаний товар використовувався позивачем у власному виробництві для виготовлення жироноксу-нафтосервісного, савенолу-нафтосервісного, що підтверджуються довідками про виробництво, технічними умовами "Жиронокс - нафтосервісний", "Савенол - нафтосервісний". Рух товарно-матеріальних цінностей та його використання у власному виробництві також підтверджено картками рахунків 631 по контрагенту ТОВ "ТРЕЙДБОР" (т.2 а.с. 1-10), оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 201, 26, 361 (т.2 а.с. 11-22). В подальшому вказана продукція реалізована ПАТ "Укранафта" на підставі договору №07.01/150 МТР купівлі-продажу від 11.02.2014 укладеного між ПАТ "Укранафта" (покупець) та ТОВ "Хімнафтосервіс" (продавець). Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, договором №07.01/150 від 11.02.2014, реєстром виданих та отриманих податкових декларацій.

Вказана обставина також підтверджує реальність здійснення господарської операції, на безтоварність якої посилається відповідач.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 вказаної статті передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. ст.198 ПК України).

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку та правомірності формування податкового кредиту можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також судом встановлено, що станом на момент складання податкових накладних ТОВ "ТРЕЙДБОР" було зареєстроване як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 03.03.2014 №200164494, виданого ДПІ в Шевченківському районі м. Києва, що встановлено та підтверджено актом перевірки №1760/26-59-22-08/38124130 від 08 грудня 2014 року (т. 2 а.с. 75-81) та вказане не заперечується сторонами.

Встановлені судом обставини та вказані правові норми дають підстави вважати, що позивачем на основі договору купівлі-продажу №06/14, видаткових та податкових накладних, виписаних ТОВ " ТРЕЙДБОР " правомірно сформовано податковий кредит.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З врахуванням викладеного, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого підлягає визнанню протиправним та скасуванню

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції №0000032200 від 21 січня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Хімнафтосервіс", код 30769698, сплачений судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 10.03.2015 року.