Постанова

від 10.11.2020 по справі 809/462/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 809/462/15

касаційне провадження № К/9901/27390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тисменицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 (головуючий суддя - Костів М.В., судді Бруновська Н.В., Кузьмич С.М.) та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 (суддя Григорук О.Б.) у справі №809/462/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хімнафтосервіс до Тисменицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.01.2015 №0000032200,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Хімнафтосервіс (далі у тексті - ТОВ Хімнафтосервіс , позивач) звернулося в суд із позовом до Тисменицької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області (далі у тексті - Тисменицька ОДПІ, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2015 №0000032200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені перевіряючими у акті позапланової виїзної перевірки ТОВ Хімнафтосервіс від 12.01.2015 щодо нікчемності договору із ТОВ ТРЕЙДБОР від 02.06.2014 №06/14, у зв`язку із фіктивністю та безтоварністю господарських операцій є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки реальність здійснення цих операцій підтверджується первинними документами, а зазначений договір не було визнано недійсним. Крім того, зазначає, що податкове повідомлення - рішення від 21.01.2015 № №0000032200, є необґрунтованим, безпідставним та прийнятим контролюючим органом із порушенням норм чинного законодавства.

У зв`язку із чим, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.01.2015 № №0000032200, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 641 045, 00 грн, в тому числі за основним платежем 427 363, 00 грн та 213 682, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

У запереченнях на позов, відповідач зазначив, що під час перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ ТРЕЙДБОР (ЄДРПОУ 38124130) із позивачем за липень, серпень та вересень 2014 року, оскільки ТОВ ТРЕЙДБОР подроблені податкові накладні на суму ПДВ менше 10 000, 00 грн в день та у рамках одного договору, що свідчить про ухилення від реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, крім того товари реалізовані позивачу ТОВ ТРЕЙДБОР за період з 01.06.2014 по 30.09.2014 не могли бути поставлені, тому дані правочини не спричинили реального настання правових наслідків.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Тисменицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області від 21.01.2015 №0000032200.

Тисменицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Івано-Франківській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Зазначає, що в порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) ТОВ Хімнафтосервіс безпідставно внесло до складу податкового кредиту за звітний період, що перевірявся, суму ПДВ. Наголошує, що оскільки суди попередніх інстанцій надали перевагу доводам позивача, не прийнявши доводи відповідача, що підтверджують факт неможливості поставки товарів ТОВ ТРЕЙДБОР на користь позивача, що свідчить про нереальність настання правових наслідків за цими правочинами, як наслідок відсутність товарів (послуг) по ланцюгу постачання.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.06.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Позивачем заперечення на касаційну скаргу суду не надано.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд ухвалою від 09.11.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 10.11.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

23.12.2014 Тисменицькою ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.06.2014 по 30.09.2014 ТОВ Хімнафтосервіс по взаємовідносинах з ТОВ ТРЕЙДБОР .

За результатами перевірки Тисменицькою ОДПІ складено акт від 12.01.2015 №1/22-00/30769698, у відповідності до висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пунктів. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України та встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 427 363, 00 грн, у тому числі за червень 2014 року - 138 998, 40 грн, липень 2014 року - 715 03, 60 грн, серпень 2014 року - 45 387, 00 грн, вересень 2014 року - 171 474, 00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.01.2015 №0000032200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 641 045, 00 грн, в тому числі, 427 363, 00 грн за основним платежем та 213 682, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так, 03.06.2014 між ТОВ ТРЕЙДБОР та ТОВ Хімнафтосервіс був укладений договір купівлі-продажу товарів №06/14, відповідно до умов якого ТОВ ТРЕЙДБОР передало позивачеві товар, а саме: оксиетильований рослинний жир, фритюрний жир, ПЕГ -115, неоном АФ 9/10. На виконання умов зазначеного договору купівлі - продажу ТОВ ТРЕЙДБОР виписало податкові та видаткові накладні, на підставі яких ТОВ Хімнафтосервіс включило до складу податкового кредиту за період з червня по вересень 2014 року суми податку на додану вартість. Під час судового розгляду наявність вказаних документів сторонами не заперечувалась, копії цих документів додані до матеріалів справи. За поставлений товар позивачем було здійснено оплату на загальну суму 2 178 841, 52 грн на підставі платіжних доручень від 15.07.2014 №565, від 19.08.20145 №67, від 01.09.2014 №158, від 01.09.2014 №159, від 12.09.2014 №165, від 23.09.2014 №169, від 24.09.2014 №172, від 24.09.2014 №90, від 21.10.2014 №101, що не заперечувалось податковим органом та викладено у акті перевірки.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ураховуючи зазначене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від`ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено у запереченнях проти позову Тисменицькою ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області, порушення ТОВ Хімнафтосервіс положень податкового законодавства у вигляді включення до складу податкового кредиту сум ПДВ нарахованих (сплачених) у складі вартості придбаного товару у контрагента - ТОВ ТРЕЙДБОР (ЄДРПОУ 38124130), відсутність реального настання правових наслідків та формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, підтверджуються висновками, які зафіксовані у наданій відповідачем світлокопії акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.12.2014 №1760/26-59-22-08/38124130, де зазначено, що ТОВ ТРЕЙДБОР були подроблені податкові накладні на суми ПДВ менше 10 000, 00 грн у один день та у рамках одного договору, дані операції проведені товариством для ухилення від реєстрації таких податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Крім того, перевіркою не було підтверджено здійснення операцій з отримання товарів ТОВ ТРЕЙДБОР у контрагентів продавців та операції з продажу цих товарів, встановлено відсутність об`єктів оподаткування за операціями з отримання товарів та за операціями з продажу цих товарів контрагентам - покупцям, в тому числі відсутні послуги по ланцюгу постачання від ТОВ ТРЕЙДБОР до ТОВ Хімнафтосервіс за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 у розумінні статей 22, 135 та 185 ПК України.

Проте, суди дійшли висновку, що дані обставини не можуть підтверджувати безтоварність господарських операцій саме позивача, а висновки посадових осіб податкової інспекції є такими, що ґрунтуються на припущеннях перевіряючих та спростовуються первинними бухгалтерськими документами, наявними у ТОВ Хімнафтосервіс , а саме: видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями.

Досліджено судами і хибність доводів відповідача щодо безпідставного віднесення ТОВ Хімнафтосервіс до податкового кредиту суми податку на підставі податкових накладних, оформлених із порушеннями.

Відповідно до підпункту 185.1. статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість розділу ХХ ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, та не спростовано скаржником, що згідно з наданими позивачем податковими накладними, виданими ТОВ ТРЕЙДБОР за результатами поставки товару ТОВ Хімнафтосервіс , сума податку на додану вартість у таких податкових накладних не перевищувала 10 000, 00 грн, відтак, такі податкові накладні не підлягали включенню до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що якщо контрагентом - продавцем, а саме ТОВ ТРЕЙДБОР , було порушено норми податкового законодавства, то це тягне за собою правові наслідки у вигляді відповідальності виключно для такого суб`єкта господарювання, оскільки чинним законодавством не передбачено наслідків таких порушень для іншої юридичної особи.

Окрім цього, судами досліджено, що відповідачем під час перевірки не враховано, що ТОВ ТРЕЙДБОР здійснювались поставки ТОВ Хімнафтосервіс також і протягом червня-вересня 2014 року, такі поставки здійснювались у різні дні, а вартість кожної партії товару не перевищувала 50 000, 00 грн. Податкові накладні виписувались у різні дні, на кожну партію окремо, а не в один день, як зазначено в акті перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.12.2014 №1760/26-59-22-08/38124130, а тому правильними є висновки, що правових підстав для визнання первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій із ТОВ ТРЕЙДБОР такими, що не мали юридичної сили, не встановлено.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із оцінкою наданою судами першої та апеляційної інстанцій обставинам, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, на безтоварність якої посилався відповідач з таких підстав.

Первинна документація, яку надано сторонами під час розгляду справи, визнана судами попередніх інстанцій такою, що у повній мірі підтверджує подальший рух товарно-матеріальних цінностей, що позивач придбав у ТОВ ТРЕЙДБОР , зокрема, цей товар використовувався позивачем у власному виробництві для виготовлення жироноксу-нафтосервісного, савенолу-нафтосервісного, на підтвердження чого останнім надано довідки про виробництво, технічні умови на Жиронокс - нафто сервісний , Савенол - нафто сервісний , а також рух товарно-матеріальних цінностей та використання у власному виробництві підтверджено картками рахунків 631 по контрагенту ТОВ ТРЕЙДБОР , оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 201, 26, 361.

Крім того, встановлено, що надалі вироблена продукція була реалізована ПАТ Укранафта на підставі договору купівлі-продажу від 11.02.2014 №07.01/150 МТР, укладеного між ПАТ Укранафта , покупець, та ТОВ Хімнафтосервіс , продавець. Факт реалізації товару підтверджено первинною документацією, зокрема, договором №07.01/150 від 11.02.2014, реєстром виданих та отриманих податкових декларацій.

Відповідач посилався на те, що необхідною умовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту чинне законодавство визначає факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Водночас за відсутності факту придбання товарів або в разі, якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, то відповідні суми не можуть бути включені до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених документів чи сплати грошових коштів.

У відповідності до пунктів 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення суми податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як встановлено пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку з оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті1 93 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт здійснення операцій з придбання товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ Хімнафтосервіс до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти реальності господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того відповідачем також не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податків, або можливої фіктивності його замовників, не наведено будь-яких доводів щодо нереальності здійснення господарських операцій позивачем тощо.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду, доходить висновку, що установлені у цій справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, правочини мали на меті настання певних правових наслідків та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій та правомірності сформованого позивачем податкового кредиту за період з 01.06.2014 по 30.09.2014 на основі договору купівлі-продажу від 02.06.2014 №06/14, в тому числі, видаткових та податкових накладних, виписаних ТОВ ТРЕЙДБОР .

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та, з урахуванням яких, суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 КАС України.

Відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України. Обґрунтування касаційної скарги відповідача зводиться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником взагалі не зазначено.

У відповідності до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів про ненадання контролюючим органом належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Тисменицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова