Ухвала

від 12.03.2015 по справі 820/20211/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 р.Справа № 820/20211/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. по справі № 820/20211/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС" (далі за текстом - ТОВ "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.12.2014 року №0005312203.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.12.2014 року №0005312203.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про не підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ «НАДРА ГАЗ» у зв'язку з порушенням правил ведення господарської діяльності останніх, що стало підставою для висновку податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту за результатами таких господарських операцій.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС", код ЄДРПОУ 33900648 з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам: ТОВ "АЙПІ СВІТ" (код за ЄДРПОУ 39125820), ТОВ «НАДРА ГАЗ» (код за ЄДРПОУ 38488471) за - період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та подальшому ланцюгу постачання, про що складено акт № 7169/20-31-22-03/33900648 від 26.11.2014 року.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 року №0005312203, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 27774,00 грн., з яких за основним платежем 22219,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5555 грн.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом факту порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо завищення суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ «НАДРА ГАЗ».

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Виходячи з позиції контролюючого органу, ТОВ "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС" допущено порушення вимог ст.185, п.198.1, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ «НАДРА ГАЗ» за перевірений період.

Досліджуючи правомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС" суми податку на додану вартість, сплачену в ціні придбаного товару (послуг) за перевірений період, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтверджений податковою накладною.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІ СВІТ" (як постачальником) було укладено договір поставки товарів №19/06 від 19.07.2014 р.

Згідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити ролики та шари а також іншу продукцію технічного призначення відповідно до заявок покупця як у письмовій так і в усній формі. Найменування, ціна та кількість продукції зазначається у відвантажуваних накладних (п 1.2 договору). Сума договору визначається вартістю та обсягами продукції, що підлягає поставці відповідно до рахунків або відвантажувальними накладними постачальника. Покупець проводить оплату продукції на розрахунковий рахунок постачальника на підставі даного договору або виставлених рахунків. Транспортні витрати з доставки продукції покладаються на постачальника і включаються у вартість товару (п 2.1 договору). Товар поставляється на умовах доставки на склад покупця або за реквізитами, зазначеним покупцем (в усній або письмовій формі) (п 3.1договору). Постачання товару здійснюється одноразово або партіями (п 3.2 договору). Датою відвантаження товару вважається дата оформлення видаткових накладних чи інших відвантажувальних документів (п 3.3 договору).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору, позивач надав до суду наступні первинні документи: договір №19/06 від 19.07.2014 р.; накладну №8 від 02.07.2014 року за якою здійснювалося отримання та оприбуткування товару, податкову накладну №8 від 02.07.2014 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДРА ГАЗ" (як постачальником) було укладено договір поставки товарів №17/07 від 17.07.2014 р.

Згідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцю а покупець прийняти та сплатити шари та ролики мелющі а також іншу продукцію технічного призначення відповідно до заявок покупця як у письмовій так і в усній формі. Найменування, ціна та кількість продукції зазначається у відвантажуваних накладних постачальника (п 1.2 договору). Сума договору визначається вартістю та обсягами продукції, що підлягає поставці відповідно до рахунків або відвантажувальними накладними постачальника (п 2.1 договору). Покупець проводить оплату продукції на розрахунковий рахунок постачальника на підставі даного договору або виставлених рахунків (п 2.2 договору). Транспортні витрати з доставки продукції покладаються на постачальника і включаються у вартість товару (п 2.3 договору). Товар поставляється на умовах доставки на склад покупця або за реквізитами, зазначеним покупцем (в усній або письмовій формі) (п 3.1договору). Постачання товару здійснюється одноразово або партіями (п 3.2 договору). Датою відвантаження товару вважається дата оформлення видаткових накладних чи інших відвантажувальних документів (п 3.3 договору).

З метою доведення реальності зазначеної господарської операції, позивач надав до суду наступні первинні документи: договір №17/07 від 17.07.2014 р.; накладну №2801 від 28.07.2014 року, за якою здійснювалося отримання та оприбуткування товару, податкову накладну №2801 від 28.07.2014 року, сертифікат якості.

Як вбачається з акту перевірки, зазначені господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивача, будь-які зауваження відсутні.

Згідно листа від 22.07.2014 р. №22/07 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС" повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДРА ГАЗ" про місце постачання товару: Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Шевченко, 1 ПАТ «Волинь-Цемент». Реквізити постачання товару вказувалися виходячи із зобов'язання ТОВ «ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС» перед ПАТ «Волинь-Цемент» по договору поставки №4600002245 від 20.06.2014 р., згідно якого кінцевим споживачем товару (ролики помольні) є ПАТ «Волинь-Цемент».

03.07.2014р. та 28.07.2014 р. товар отриманий від вищезазначених контрагентів був реалізований ПАТ «Волинь-Цемент», що підтверджується видатковими накладними № 9 від 03.07.2014р, №11 від 28.07.2014 р., згідно з якою ПАТ «Волинь-Цемент» одержало від ТОВ «ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС» ролики помольні, діаметр 32х52мм, сталь ШХ-15, розфасовані та упаковані в біг-бегі у кількості 19,74 тн. та 21,560 тн. відповідно та позивачем у зв'язку з виникненням податкових зобов'язань виписано податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

Розрахунки між позивачем та контрагентами ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ «НАДРА ГАЗ» за договорами поставки №19/06 від 19.07.2014 р. та №17/07 від 17.07.2014 р. відбувались у безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи платіжні доручення та банківські виписки.

Колегією суддів встановлено, що на час видачі податкових накладних контрагенти позивача ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ «НАДРА ГАЗ» були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходились на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання договорів, докази що спростовують ці обставини відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ «НАДРА ГАЗ».

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Таким чином, формування податкового кредиту обумовлено придбанням товару з метою його використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на отримання податкового кредиту за перевірений період підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст.185, п.198.1, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ «НАДРА ГАЗ» є необґрунтованим.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача через наявність податкової інформації у вигляді акту від 18.08.2014 р. №452/26-56-22-01-03/39125820, надісланого ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АЙПІ СВІТ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року та акту від 08.09.2014 р. №2739/26-55-22-02/38488471, надісланого ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НАДРА ГАЗ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, враховуючи наступне.

В актах про неможливість проведення звірки відносно ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ "НАДРА ГАЗ" з огляду на приписи Постанови КМУ № 1232 від 27.12.2010р. "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" лише зафіксовано факт неможливості вчинення дій з проведення звірки, між тим такі акти не можуть містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугах (роботам) з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання робіт, послуг. Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Отже, керуючись приписами наведених норм процесуального закону, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, а також враховуючи, що в наданих позивачем до суду документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, колегія суддів зазначає, що підприємством ТОВ "ЛОГОС-ПРОМСЕРВІС" доведено правомірність формування податкового кредиту перевіреного періоду в результаті фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ "АЙПІ СВІТ" та ТОВ "НАДРА ГАЗ".

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. по справі № 820/20211/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Зеленський В.В.