Постанова

від 10.03.2015 по справі 902/1354/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

10 березня 2015 року Справа № 902/1354/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - пред-ка Дідура В.Т. (дов.№43/12 від 26.12.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інжинірингова компанія" на рішення господарського суду Вінницької області від 30.10.14 р. у справі № 902/1354/14 (суддя Говор Н.Д. )

за позовом фізичної особи - підприємця Тумачек Василя Івановича

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інжинірингова компанія"

про стягнення 56406,02 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, відсотків річних та пені

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 30.10.2014 р. у справі № 902/1354/14 задоволено частково позов підприємця Тумачека Василя Івановича до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інжинірінгова компанія" про стягнення 56406,02 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, відсотків річних та пені. Прийнято рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інжинірінгова компанія" на користь фізичної особи-підприємця Тумачека Василя Івановича 19916,60 грн. боргу, 2590,08 грн. пені, 4298,40 грн. інфляційних нарахувань, 1854,36 грн. відсотків річних та 1410,36 грн. судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 12863,18 грн. пені. Припинено провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 14883,40 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська інжинірінгова компанія" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, і висновки, що містяться в судовому рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи.

На підтвердження своєї позиції стверджує, що рішення у справі № 902/1354/14 було прийнято господарським судом Вінницької області в судовому засіданні 30.10.2014 р. за відсутності відповідача, оскільки він не був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Доводить, що на момент винесення оскаржуваного рішення спір між сторонами відсутній, оскільки відповідач повністю виконав платежі на виконання договірних зобов'язань. Висновок суду першої інстанції про те, що станом на день прийняття рішення підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 19916,60 грн. є необґрунтованими та помилковими. Пояснює, що позивач не надав суду інформацію про повне погашення відповідачем заборгованості за договором на момент прийняття рішення у справі, чим ввів суд в оману. Пояснив, що не вважає свою поведінку недобросовісною, оскільки не зорієнтувався, що обставини у справі представлені неповно.

Позивач не забезпечив явку представника у судове засідання, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з урахуванням платіжних доручень, наданих відповідачем, станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції сума боргу ТОВ "Подільська інжинірінгова компанія" перед позивачем становить 5000 грн. з урахуванням 4076,46 грн. індексу інфляції, 1780,86 грн. відсотків річних та 2596,01 грн. пені.

Пояснює, що суду не було відомо про часткову оплату відповідачем боргу за надані послуги, оскільки відповідач жодного разу не брав участі у розгляді справи.

Разом з тим доводить, що платіж в сумі 5000 грн. за платіжним дорученням № 361 від 13.10.2014 р. не був зарахований на розрахунковий рахунок позивача, оскільки на виконання рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладників фізичних осіб України почалось здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк» Форум», і зазначена операція не була виконана, платіж був повернутий на рахунок платника/відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та прийняти рішення з урахуванням викладених обставин.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

01.05.2012 р. ТОВ "Подільська інжинірінгова компанія"/замовник та підприємець Тумачек В.І./виконавець уклали договір про надання послуг по перевезенню № 02-06/12 (надалі - договір 1) /а.с. 10-11/.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець/позивач надає замовнику/відповідачеві послуги по навантаженню, транспортуванню та розвантаженню вантажу замовника автотранспортом виконавця - вантажним автомобілем КАМАЗ з маніпулятором на об'єкті замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.3.1-3.2 договору вартість послуг оплачується замовником у безготівковому порядку на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного замовником протягом, 10 банківських діб з моменту підписання. Одинична розцінка послуг: 300 грн. за 1 мото/год. (без ПДВ).

У разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п.6.1. договору).

Відповідно до п.6.3 договору сторони визначили, що у разі прострочення оплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У п.9.1. визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

05.09.2013 р. ТОВ "Подільська інжинірінгова компанія"/замовник та підприємць Тумачек В.І./виконавець уклали договір про надання послуг по перевезенню № 10-06/13 /а.с.12-13/.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець надає замовнику послуги по навантаженню, транспортуванню та розвантаженню вантажу замовника автотранспортом виконавця - вантажним автомобілем КАМАЗ з маніпулятором на об'єкті замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.3.1-3.2 договору вартість послуг оплачується замовником у безготівковому порядку на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного замовником протягом, 10 банківських діб з моменту підписання. Одинична розцінка послуг: 300 грн. за 1 мото/год. (без ПДВ).

У разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п.6.1. договору).

Відповідно до п.6.3 договору сторони визначили, що у разі прострочення оплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У п.9.1. визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Зазначені договори підписані сторонами та скріплені їх печатками /а.с.10-13/.

Позивач на виконання зобов'язань за зазначеними договорами надав відповідачу послуги по навантаженню, транспортуванню та розвантаженню залізобетонних плит на загальну суму 34800,00 грн., що підтверджено актами:

- актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2012 р. до договору від 01.05.2012 р. на суму 15300 грн. /а.с.14/,

- актом здачі-приймання виконаних робіт від 15.10.2012 р. до договору від 01.05.2012 р. на суму 13500 грн. /а.с.15/,

- актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.10.2013 р. до договору від 05.09.2013 р. на суму 6000 грн. /а.с.16/.

Зазначені акти здачі-приймання виконаних робіт підписані сторонами та скріплені печатками.

У визначений договором строк - 10 банківських днів з моменту підписання актів - виконані послуги оплачені відповідачем не були.

З матеріалів справи та первинних документів вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткову оплату відповідачем коштів після порушення провадження у справі і припинив провадження у справі в частині стягнення 14883,40 грн. боргу згідно з п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору з віднесенням на відповідача судових витрат з цієї суми.

Колегія суду не погоджується з даним висновком місцевого суду, враховуючи такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2014 р. позивач надав господарському суду Вінницької області банківську виписку за період з 01.10.2014 р. по 27.10.2014 р. і заявив про оплату 14883,40 грн. відповідачем товариством "Подільська інжинірінгова компанія" в рахунок погашення боргу за договором № 02-06/12 від 01.05.2012 р. та акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2012 р./а.с.30-31/.

З наданої позивачем банківської виписки філії "Центральне РУ" АТ "Банк"Фінанси та кредит" по рахунку №26000020228001 підприємця Тумачека В.І. вбачається, 02.10.2014 р. відповідач ТОВ "Подільська інжинірінгова компанія" за пл.документом № 316 перерахував позивачеві 10000,00 грн., визначивши призначення платежу „за транспортні послуги зг.актів виконаних робіт від 30.09.2012 р. та 31.10.2013 р. Без ПДВ".

14.10.2014 р. відповідач ТОВ "Подільська інжинірінгова компанія" за пл.документом № 356 перерахував позивачеві 4800,00 грн. з призначенням платежу „за транспортні послуги зг.актів виконаних робіт від 30.09.2012 р. та 31.10.2013 р. Без ПДВ".

Колегія суддів звертає увагу, що загальна сума сплачених відповідачем позивачеві коштів за зазначеними платіжними документами становить 14800,00 грн., тому є безпідставним висновок суду першої інстанції про оплату боргу в сумі 14883,40 грн. Суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині стягнення 14883,40 грн., помилково визначивши так суму з урахуванням вхідного сальдо по рахунку підприємця Тумачека В.І. у сумі 83,40 грн., тоді як немає підстав для зарахування цієї суми як оплату відповідачем боргу за договором № 02-06/12 від 01.05.2012 р.

Крім того, відповідач надав колегії суддів платіжні документи на загальну суму 34800,00 грн. на підтвердження своїх тверджень про повне відшкодування боргу по оплаті за надані послуги за договорами № 02-06/12 від 01.05.2012 р. та № 10-06/13 від 05.09.2013 р.:

- платіжне доручення № 57 від 13.03.2014 р. на суму 5000, 00 грн. з призначенням

платежу „погашення Кт заборгованості зг.акту звірки від 13.03.2014р. Без ПДВ" /а.с.67/,

- платіжне доручення № 300 від 19.09.2014 р. на суму 10000, 00 грн. з призначенням

платежу „за транспортні послуги зг. актів виконаних робіт від 30.09.2012 р. та 31.10.2013 р. Без ПДВ" /а.с.69/,

- платіжне доручення № 316 від 02.10.2014 р. на суму 10000, 00 грн. з призначенням

платежу „за транспортні послуги зг. актів виконаних робіт від 30.09.2012 р. та 31.10.2013 р. Без ПДВ" /а.с.70/,

- платіжне доручення № 356 від 14.10.2014 р. на суму 4800,00 грн. з призначенням платежу „за транспортні послуги зг. актів виконаних робіт від 30.09.2012 р. та 31.10.2013 р. Без ПДВ" /а.с.72/,

платіжне доручення № 361 від 30.10.2012 р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу „за транспортні послуги згідно договору від 01.05.2012 р. Без ПДВ" /а.с.73/.

Отже, призначення платежів за платіжними дорученнями № 57, № 300, № 316, № 356 не визначені платником як погашення боргу саме за договорами про надання послуг по перевезенню та згідно з актами про здачу-приймання виконаних робіт.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції листи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме:

- лист № Р7-В51/376 від 24.11.2014 р., за змістом якого вірним призначенням платежу за платіжним дорученням № 57 ТОВ "Подільська інжинірінгова компанія" просить вважати „за надані транспортні послуги згідно договору № 02-06/12 від 01.05.2012 р. та акту виконаних робіт від 30.07.2012 р. Без ПДВ" /а.с.66/,

- лист № Р7-В51/377 від 24.11.2014 р., відповідно до якого ТОВ "Подільська інжинірінгова компанія" просить вірним призначенням платежу за платіжним дорученням № 300 просить вважати „за надані транспортні послуги згідно договору № 02-06/12 від 01.05.2012 р., договору № 10-06/13 від 05.09.2013 р., актів виконаних робіт від 30.07.2012 р. та від 30.10.2013 р.Без ПДВ" /а.с.68/,

- лист № Р7-В51/378 від 24.11.2014р., за змістом якого ТОВ "Подільська інжинірінгова компанія" вірним призначенням платежу за платіжним дорученням № 356 просить вважати „за надані транспортні послуги згідно договору № 02-06/12 від 01.05.2012 р. та акту виконаних робіт від 15.10.2012 р.Без ПДВ" /а.с.71/.

Зміст цих листів банку колегія суддів оцінює критично, враховуючи норми п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 21.2004 р. № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, - оскільки підстави платежів визначають сторони розрахункової операції безпосередньо. Разом з тим, позивач у відзиві на апеляційну скаргу /а.с.101/ підтвердив одержання вищеперелічених платежів як оплату за послуги, надані за договорами № 02-06/12 від 01.05.2012 р. та № 10-06/13 від 05.09.2013 р. та прийняті за актами від 30.07.2012 р., 30.10.2013 р.

Таким чином, позивач підтвердив часткове відшкодування боргу відповідачем і пояснив, що суду першої інстанції не було про це відомо, оскільки відповідач не був присутнім у судових засіданнях. Заперечив при цьому одержання 5000 грн. за платіжним дорученням № 361 від 13.10.2014 р.

Вищезазначені платіжні документи на виконання договорів № 02-06/12 від 01.05.2012 р. та № 10-06/13 від 05.09.2013 р. надані суду відповідачем в обгрунтування апеляційної скарги, і колегія суддів прийняла такі докази до уваги відповідно до норм ст.ст.43, 101 ГПК України з урахуванням такого.

Апеляційний господарський суд відповідно до норм ст.101 ГПК України переглядає справу повторно за наявними у справі і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції.

Відповідач пояснив, що про порушення провадження у справі не знав і про призначене на 30.10.2014 р. судове засідання дізнався із запізненням, тому не встиг підготувати обґрунтований відзив і докази суду першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не брав участі в судових засіданнях суду першої інстанції, оскільки не одержав повідомлення суду про розгляд даної справи. Колегією суддів встановлено, що ухвала господарського суду Вінницької області від 17.09.2014 р. про прийняття до розгляду позовної заяви підприємця Тумачека В.І. та порушення провадження у справі № 902/1354/14 була направлена судом в установленому порядку за адресою, яка була надана позивачем і підтверджена даними ЄДР, - 21050 м.Вінниця вул.Театральна,1. Відповідач не отримав ухвалу суду і вона/ухвала була повернута поштовим відділенням суду 29.09.2014 р. із відміткою "по закінченню терміну зберігання" /а.с.20/.

Оскільки зазначена адреса відповідача була належною на час порушення провадження у даній справі, у колегії суддів відсутні підстави для висновку про невиконання судом необхідних процесуальних дій згідно зі ст.87 ГПК України та наявність порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування рішення згідно з ч.3 ст.104 ГПК України.

Доводів скаржника про інші процесуальні порушення, зокрема, про відсутність у матеріалах справи ухвали суду від 20.06.2013 р., як зазначено в рішенні, не мають значення, оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.12.2014 р. було виправлено описку у четвертому абзаці описової частини рішення від 30.10.14 р. у справі № 902/1354/14 щодо зазначення дати ухвали, а саме, замість зазначеної: " 20.06.2013 р." вказати: " 16.10.2014 р.".

Ухвала від 16.10.2014 р. про відкладення розгляду справи на 30.10.2014 р. одержана відповідачем 24 (дати на повідомленні містять виправлення) жовтня 2014 року /а.с.29/, і 30.10.2014 р. за підписом директора товариство "Подільська інжинірінгова компанія" подало суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, пославшись на відрядження керівника, і заявило про намір прийняти участь у розгляді справи та надати суду оригінали документів /а.с.32/.

Суд першої інстанції відхилив таке клопотання відповідача, оскільки вважав його безпідставним, зазначивши, що судом взяті до уваги вже подані докази. Суд першої інстанції не звернув при цьому уваги, що відповідач доказів суду не надавав, а у клопотанні про відкладення розгляду справи заявив про намір надати оригінали документів. Оскаржуване рішення було прийняте судом 30.10.2014 р. без участі відповідача.

Колегія суддів враховує наведені обставини та вважає за можливе прийняти надані відповідачем докази розрахунків з метою всебічного, повного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

На підставі наданих платіжних документів та з урахуванням пояснень позивача про одержання коштів колегія суддів дійшла висновку, що 5000,00 грн. за платіжним дорученням № 57 від 13.03.2014 р. проведені банком і одержані позивачем від відповідача до звернення позивачем з позовом до суду (16.09.2014 р.), тому позовна вимога про стягнення цих коштів є безпідставною та підлягає відхиленню.

Кошти в загальній сумі 24800 грн. перераховані відповідачем за платіжними документами № 300 від 19.09.2014 р., № 316 від 02.10.2014 р. та № 356 від 14.10.2014 р., проведені банком і одержані позивачем після звернення позивачем з позовом до суду до прийняття рішення у справі, тому провадженя у справі в частині стягнення 24800 грн. боргу підлягає припиненню згідно з п.1-1 ст.80 ГПК України з покладенням на відповідача судових витрат з цієї суми.

Кошти в сумі 5000 грн., які відповідач перерахував за платіжним дорученням № 361 від 30.10.2012 р. з призначенням платежу „за транспортні послуги згідно договору від 01.05.2012 р. Без ПДВ" /а.с.73/, не були проведені банком і не були одержані позивачем на час вирішення спору господарським судом Вінницької області. Про те, що банк провів кошти в сумі 5000 грн. після прийняття рішення судом свідчить відмітка/штемпель банку про проводку 24.12.2014 р., і такий реквізит за формою і змістом відповідає Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Доводи відповідача про перерахування цих коштів раніше є безпідставними, його посилання на інші відмітки на пл.дорученні № 361 від 30.10.2012 р. колегія суддів оцінює критично, керуючись нормами ст.34 ГПК України про допустимість доказів, - оскільки відмітки про оплату 30.10.2012 р. та 30.10.2014 р. вчинені невідомо ким, не скріплені ні печаткою, ні штемпелем банку, тому колегія суддів вважає такі дані недостовірними. Позивач також заперечив одержання цих коштів до 30.10.2014 р., коли було прийнято оскаржуване рішення. Тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Отже, судом встановлено, що відповідач розрахунки виконав з порушенням строків, визначених умовами п.6.3 договорів.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Норми ст.ст.549, 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання по акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2012 р. почалося 13.08.2012 р., розрахунок пені з урахуванням норм ч.6 ст.232 ГК України слід здійснювати з суми боргу 15300 грн. за період з 13.08.2012 р. по 13.02.2013 р. і становить суму 1160,04 грн.

Прострочення виконання грошового зобов'язання за актом здачі-приймання виконаних робіт від 15.10.2012 р. почалося 29.10.2012 р., тому період обрахування пені з суми боргу 13500 грн. визначено з 29.10.2012 р. по 29.04.2013 р. і належною до стягнення є сума 1012,50 грн.

Прострочення виконання зобов'язання по акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.10.2013 р. почалося 13.11.2013 р., тому обрахування пені слід здійснювати за період з 13.11.2013 р. по 13.05.2014 р. і належною до стягнення є сума пені 417,54 грн.

Отже, перевіривши здійснений позивачем та судом першої інстанції розрахунки з урахуванням вищенаведених норм, встановлених судом конкретних обставин справи щодо визначених договором строків та фактично виконуваних платежів, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення позову в частині стягнення з відповідача 2590,08 грн. пені за відповідні періоди прострочення з 13.08.2012 р. по 13.05.2014 р.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання по акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2012 р. на суму 15300 грн. почалося 13.08.2012 р., розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати з 01.08.2012 р. по 31.08.2014 р, а розрахунок 3% річних - з 13.08.2012 р. по 08.09.2014 р., але з урахуванням оплати 13.03.2014 р. суми 5000 грн. тому належними до стягнення є сума інфляційних нарахувань 1420,73 грн., а сума процентів - 878,39 грн.

Оскільки суд першої інстанції не врахував оплату 5000 грн. боргу 13.03.2014 р., це призвело до помилкового висновку про стягнення 221,94 грн. інфляційних нарахувань та 73,56 грн. відсотків річних. Тому рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає зміні згідно з п.п.1,3 ч.1 ст.104 ГПК України.

Прострочення виконання зобов'язання по акту здачі-приймання виконаних робіт від 15.10.2012 р. почалося 29.10.2012 р., відповідно, розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати з 01.11.2012 р. по 31.08.2014 р., а розрахунок 3% річних - з 29.10.2012 р. по 08.09.2014 р. Отже, сума боргу з врахуванням індексу інфляції судом першої інстанції правомірно визначена в сумі 15333,68 грн., а сума процентів річних - 754,52 грн.

Прострочення виконання зобов'язання по акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.10.2013 р. почалося 13.11.2013 р., тому розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати з 01.11.2013 р. по 31.08.2014 р., а розрахунок 3% річних - з 13.11.2013 р. по 08.09.2014 р. Отже, сума боргу з врахуванням індексу інфляції судом першої інстанції правомірно визначена в сумі 6822,05 грн., а сума процентів річних - 147,95 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 30.10.2014 р. у справі № 902/1354/14 підлягає зміні відповідно до п.п.1-3 ст.104 ГПК України.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,80,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інжинірінгова компанія" задоволити частково. Рішення господарського суду Вінницької області від 30.10.2014р. у справі № 902/1354/14 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

"Провадження в справі в частині стягнення основного боргу в сумі 24800,00 грн. припинити.

Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інжинірінгова компанія" (21050 м.Вінниця, вул.Театральна,1; код ЄДРПУО 36474268) на користь фізичної особи-підприємця Тумачека Василя Івановича (23227 Вінницька область Вінницький р-н с.Агрономічне, вул.Молодіжна,10; код ЄДРПУО 2151505352) 5000,00 основного боргу, 2590,08 грн. пені, 4076,46 грн. інфляційних нарахувань, 1780,86 грн. відсотків річних та 1238,84 грн. судового збору.

Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 5000,00 грн. боргу, 12863,18 грн. пені, 221,94 інфляційних нарахувань та 73,50 грн. відсотків річних."

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Тумачека Василя Івановича (23227 Вінницька обл. Вінницький р-н с.Агрономічне, вул.Молодіжна, 10; код ЄДРПУО 2151505352) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська інжинірінгова компанія" (21050 м.Вінниця, вул.Театральна,1; код ЄДРПУО 36474268) 619,42 грн. витрат на судовий збір за подання апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Вінницької області видати накази на виконання цієї постанови.

4. Матеріали справи № 902/1354/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.