Рішення

від 12.03.2015 по справі 924/152/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2015 р.Справа № 924/152/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора м. Нетішина в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький, державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 Міністерства охорони здоров'я України", м. Нетішин

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нетішин

про стягнення 42631,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області: Яшан Н.В. - за довіреністю № 1909 від 29.10.2014 р.

державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 Міністерства охорони здоров'я України": Івтушок Л.В. - за довіреністю № 10-юр від 27.02.2015 р.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Приступа В.І. - за посвідченням № 031942 від 02.02.2015 р.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача (враховуючи заяву від 27.02.2015 р. про зменшення позовних вимог) 42634,05 грн., а саме: просить стягнути на користь Державного закладу „Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України" суму боргу з орендної плати згідно з договором оренди № 1066 від 31.03.2010 року в розмірі 22531,97 грн.; пені - 1692,00 грн., 10% штрафу - 2253,20 грн.; інфляційних втрат - 1825,88 грн.; 3% річних - 267,17 грн., разом - 28570,22 грн. та на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області для зарахування в доход Державного бюджету України 12089,25 грн. заборгованості з орендної плати, 1515,68 грн. штрафу, 458,90 грн. пені, разом - 14063,83 грн., посилаючись на умови договору №1066 від 31.03.2010 р., ст. ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1066 від 31.03.2010р. в частині сплати до державного бюджету України і балансоутримувачу орендної плати за приміщення.

Прокурором та позивачами у судовому засіданні подано письмову заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення на користь ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 Міністерства охорони здоров'я України" пені за березень 2014 р. (за період з 13.04.2014 р. по 13.10.2014 р.) з 54,44 грн. до 51,85 грн. Таким чином, загальна сума пені, заявленої до стягнення на користь ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 Міністерства охорони здоров'я України", становить 1689,41 грн. Решту позовних вимог державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 Міністерства охорони здоров'я України" підтримують в обсязі, заявленому в позові.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Оскільки подана позивачами, прокурором заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, вона приймається судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву від 12.03.2015 р., в якому заперечує проти позовних вимог. Не заперечуючи того, що з 12.08.2014 р. було припинено сплату орендних платежів, та факту повернення орендованого майна 29.08.2014 р. та розірвання договору 10.10.2014 р., пояснює, що для несплати орендних платежів були поважні причини. Посилаючись на п. 1.3 договору, вказує, що майно на момент укладення договору перебувало у вкрай незадовільному технічному стані, відповідачем за власний рахунок був розроблений проект реконструкції орендованого майна. Проте, зазначає, що всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України Нетішинська міська рада не приймала жодного рішення щодо надання дозволу на проведення реконструкції орендованого відповідачем майна. Відтак, стверджує, що відповідач був позбавлений можливості використовувати орендоване майно за призначенням в підприємницьких цілях. Повідомляє, що відповідач неодноразово повідомляв позивача про бажання розірвати договір, мотивуючи неможливістю використання орендованого майна, які позивач ігнорував. Крім того, звертає увагу на те, що позивачі не надали первинні бухгалтерські документи на підтвердження несплати орендної плати. З посиланням на ст. 218 ГПК України зазначає, що вживав усі можливі заходи, направлені на будь-яку можливість використання орендованого майна. Проте через протизаконну бездіяльність Нетішинської міської ради був позбавлений можливості використовувати орендоване майно. Робить висновок, що у спірних правовідносинах відсутня вина відповідача у несплаті орендних платежів.

З приводу заявлених штрафних санкцій відповідач повідомляє, що перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та звертає увагу на відсутність будь-яких збитків, завданих позивачам та інтересам держави. Вказує, що позивачами при нарахуванні штрафних санкцій порушені норми ч. 6 ст. 232 ГК України та посилається на положення ч. 3 ст. 219 ГК України. Вважає, що позивач уникав якнайшвидшого розірвання договору, що штучно потягло виникнення заборгованості, а тому підстави для стягнення штрафних санкцій відсутні.

Прокурор та представник відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, заперечили. Повідомили, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області повідомлень про бажання розірвати договір від відповідача не отримувало, а договір був розірваний за взаємною згодою сторін 10.10.2014 р. Звернули увагу на те, що в договорі оренди було зазначено, що майно перебуває у незадовільному стані, однак відповідач погодився на умови договору, сплачував орендну плату. Вказують на безпідставність посилань відповідача на ст. 219 ГК України.

Представником позивача ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 Міністерства охорони здоров'я України" у судовому засіданні надано суду заперечення на відзив, в яких зазначено, що від відповідача не надходили листи про розірвання договору. Вважає, що посилання відповідача на незадовільний стан приміщення безпідставне, оскільки в п. 1.3 договору зазначено, що майно на момент укладення договору знаходиться в незадовільному технічному стані. Вказує, що посилання відповідача на своє скрутне матеріальне становище не звільняє його від виконання взятих на себе договірних зобов'язань. Стверджує, що заборгованість підтверджена поданими доказами, а нарахування штрафних санкцій відповідає вимогам ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

31.03.2010 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір № 1066 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - будівлю пологового відділення (майно) площею 1597,3 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3 та перебуває на балансі державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 30.09.2009 року і становить 413132,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту. Майно на момент укладення договору знаходиться в незадовільному технічному стані, про що вказано в акті обстеження (п. п. 1.2, 1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору він є укладеним з моменту його державної реєстрації. При цьому орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.2 договору).

Відносини сторін щодо орендної плати регулюються р. 3 договору. Зокрема, орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - січень 2010 року - 6135,00 грн. (п. 3.1 договору).

Як передбачено п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4 договору).

Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем відповідно до розподілу, установленого Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду нормативних документів, за який здійснюється платіж у співвідношенні: 50% до державного бюджету та 50% державному закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4".

При цьому відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становитиме загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від суми заборгованості (п. 3.8 договору).

Пунктом 3.11 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, відповідно до п. 5.10 - у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно з п. 10.1 договору, його укладено строком на 5 років, з 31.03.2010 р. по 30.03.2015 р. включно. При цьому зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3 договору).

Як встановлено п. п. 10.8, 10.9 договору у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу; майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Договір підписаний сторонами, нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за № 640.

На виконання договору орендодавець передав, а орендар прийняв за актом приймання-передавання від 31.03.2010 р. в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - будівлю пологового відділення площею 1597,3 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3 та перебуває на балансі державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 30.09.2009 року і становить 413132,00 грн.

Додатковим договором від 07.04.2011 р. до договору № 1066 від 31.03.2010 р. сторони внесли зміни до п.1.2 договору, виклавши його в такій редакції: "Майно передається в оренду з метою розміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу". Додатковий договір підписаний сторонами, скріплений печаткою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за № 593.

10.10.2014 р. сторони договору розірвали договір оренди № 1066 від 31.03.2010 р., про що уклали між собою договір про розірвання, підписаний сторонами, засвідчений печаткою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за № 593. При цьому, в п. 2 зазначеного договору про розірвання сторони погодили, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повертає орендоване майно (будівлю пологового відділення площею 1597,3 кв.м., яка розміщена за адресою: АДРЕСА_3.) балансоутримувачу за актом приймання-передавання.

Згідно з актом приймання-передавання з обстеженням технічного стану будівлі пологового відділення від 29.08.2014 р. державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України" обстежено та прийнято від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 будівлю пологового відділення площею 1597,3 кв.м. Акт підписаний членами комісії та відповідачем без зауважень.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області звернулось до відповідача з претензією № 18-08-02545 від 27.08.2014 р., в якій просить сплатити наявну станом на 19.08.2014 р. заборгованість з орендної плати в розмірі 11515,52 грн., нараховану пеню в сумі 380,03 грн. та штраф в сумі 1151,55 грн.

Також з відповідною претензією (№ 23751 від 09.12.2014 р.) до відповідача звернувся Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 МОЗ України", в якій просив погасити заборгованість з орендної плати в сумі 22531,97 грн., пеню - 1692,00 грн., штраф - 2253,20 грн., інфляційні нарахування - 1825,88 грн., 3% річних - 267,17 грн.

На жодну із зазначених вище претензій відповідач не відреагував, заборгованості не сплатив.

Порушення відповідачем умов договору щодо вчасної сплати орендної плати стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів до суду з відповідним позовом.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Як убачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Оренда державного майна є різновидом майнового найму, яка регулюється як спеціальними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 18 та 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до умов договору оренди №1066 від 31.03.2010 р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, акту приймання-передавання майна від 31.03.2010 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області передало у строкове платне користування відповідачу нежитлове приміщення (будівлю пологового відділення) площею 1597,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату згідно з погодженим у договорі порядком (п. 5.3, п. 3.6 договору).

10 жовтня 2014 року договір оренди було розірвано за згодою сторін, а орендоване приміщення, повернуте балансоутримувачу згідно з актом прийому-передачі від 29.08.2014 р.

Однак, відповідач в порушення вищевказаних законодавчих норм та вимог договору оренди свої зобов'язання щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед ДЗ "СМСЧ №4 МОЗ України" у розмірі 22531,97 грн. (березень 2014 р. - серпень 2014 р.); перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області - у розмірі 12089,25 грн. (травень 2014 р. - серпень 2014 р.), що відображено в поданих позивачами розрахунках заборгованості з орендної плати.

Доказів про сплату заявлених до стягнення сум заборгованості по орендній платі та доказів, які б спростовували позовні вимоги щодо їх стягнення, суду не подано. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 22531,97 грн. заборгованості з орендної плати на користь ДЗ «СМСЧ №4 МОЗ України» та 12089,25 грн. заборгованості з орендної плати на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 3.7 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу відповідно до договору та вимог чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачі на підставі п. 3.7 договору нарахували відповідачу пеню, а саме: на заборгованість перед ДЗ «СМСЧ №4 МОЗ України» - в розмірі 1689,41 грн. (враховуючи заяву від 12.03.2015 р.) та на заборгованість перед регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області - в розмірі 458,90 грн. (враховуючи заяву від 27.02.2015 р.) згідно з поданими розрахунками.

Проаналізувавши матеріали справи, подані позивачами розрахунки пені, суд вважає їх правильними, здійсненими в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення 1689,41 грн. пені на користь ДЗ «СМСЧ №4 МОЗ України» та 458,90 грн. пені на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області потрібно задовольнити.

Разом з тим, відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Керуючись п. 3.8 договору, позивачі просять стягнути з відповідача штраф у розмірі 2253,20 грн. (від заборгованості в сумі 22531,97 грн.) на користь ДЗ «СМСЧ №4 МОЗ України» та 1515,68 грн. (від заборгованості в сумі 15156,75 грн.) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищезазначені законодавчі норми та умови договору, наявність заборгованості по орендній платі, вимоги про стягнення 2253,20 грн. штрафу на користь ДЗ «СМСЧ №4 МОЗ України» та 1515,68 грн. штрафу на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області є правомірними та підлягають задоволенню.

Окрім того, до відповідача також заявлені вимоги про стягнення з нього на користь ДЗ «СМСЧ №4 МОЗ України» 1825,88 грн. інфляційних нарахувань та 267,17 грн. 3% річних згідно з поданими розрахунками.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши подані розрахунки нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд доходить висновку, що останні проведені згідно з вимогами законодавства, в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з позивача на користь ДЗ «СМСЧ №4 МОЗ України» 1825,88 грн. інфляційних нарахувань та 267,17 грн. 3% річних необхідно задовольнити.

З приводу доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву від 12.03.2015 р., щодо непідтвердження розміру заборгованості належними та допустимими доказами, то такі доводи спростовуються поданими в матеріали справи документами.

Також суд критично оцінює аргументи відповідача про неможливість використання приміщення за його призначенням в зв'язку із незадовільним технічним станом орендованого приміщення, оскільки відповідач, підписуючи договір № 1066 від 31.03.2010 р. та акт приймання-передавання майна від 31.03.2010 р. був обізнаний про стан приміщення та сплачував орендні платежі до 21.05.2014 р.

При цьому суд зазначає, що обставини для застосування норм ст. ст. 218, 219 ГПК, на які посилається відповідач, потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів ст. ст. 32-34 ГПК України. Доказів на підтвердження вжиття відповідачем заходів, спрямованих на недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України), на підтвердження неправомірних дій (бездіяльності) позивачів (ч. 3 ст. 219 ГК України), про повідомлення позивачів про бажання розірвати договір тощо, суду не подано.

Суд не може також взяти до уваги доводи відповідача щодо порушення норм ч. 6 ст. 232 ГК України при нарахуванні штрафних санкцій, оскільки заявлені до стягнення та перевірені судом суми штрафних санкцій здійснені в межах можливих нарахувань з дотриманням вимог чинного законодавства.

З огляду на вищезазначене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Доказів, які б спростовували позовні вимоги, відповідач суду не подав.

Судовий збір у зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора м. Нетішина в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький, державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 Міністерства охорони здоров'я України", м. Нетішин до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нетішин про стягнення 42631,46 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №4 Міністерства охорони здоров'я України", АДРЕСА_3 (код 33977967) 22531,97 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять одну гривню 97 коп.) заборгованості з орендної плати, 1689,41 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят дев'ять гривень 41 коп.) пені, 2253,20 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят три гривні 20 коп.) штрафу, 1825,88 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять гривень 88 коп.) інфляційних втрат, 267,17 грн. (двісті шістдесят сім гривень 17 коп.) 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 75 (код 02898152) для зарахування до Державного бюджету України (одержувач: Нетішинське УДКСУ, код 37858841, р/р 31112093700004, МФО 815013, банк одержувача: ГУДКСУ у Хмельницькій області) 12089,25 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят дев'ять гривень 25 коп.) заборгованості з орендної плати, 458,90 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 90 коп.) пені, 1515,68 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять гривень 68 коп.) штрафу.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, р/р 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 16.03.2015 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу 1 (м. Хмельницький, вул. Соборна 75); 3 - позивачу 2 (АДРЕСА_3); 4 - відповідачу (АДРЕСА_2); 5 - прокуратурі (м. Нетішин, проспект Незалежності 10а).