Рішення

від 12.03.2015 по справі 357/1983/15-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1983/15-ц

2/357/1383/15

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 10.12.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого позичальнику було надано кредит у розмірі 39 486 доларів США строком до 10.12.2022 року з оплатою по процентній ставці згідно умов договору - 14,5 % річних, відповідач зобов'язувався повернути вказані кредитні кошти та нараховані відсотки за користування кредитом, однак відповідачем умови кредитного договору не виконані, загальна сума заборгованості перед банком з нарахуванням процентів, пені станом на 30.09.2014 року становить 24025,81 дол. США, що за офіційним курсом НБУ /100 дол. США=1294,9185 грн./ складає 311 114 грн.55 коп. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 10.12.2007 року укладено договір поруки, згідно якого вона поручилася відповідати перед кредитором щодо виконання позичальником всіх зобов'язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають як солідарні боржники. Оскільки позичальником умови договору не виконані, то позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надіслано письмове клопотання щодо розгляду справи без участі представника ПАТ «ВТБ Банк», в якому вказано на те, що позивач підтримує позов в повному обсязі.

Відповідачі в суді позов визнали.

За п.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що між ВАТ «ВТБ Банк» та відповідачем ОСОБА_1 10.12.2007 року було укладено кредитний договір № 07-159, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 39486 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних з кінцевим терміном повернення -10.12.2022 року, що стверджується копією цього договору.

В п. п.8.1-8.3 кредитного договору передбачено, що сплата банку процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно в строк до 25 числа по останній робочий день поточного місяця, починаючи з грудня 2007 року. Погашення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами в розмірі 220,00 доларів США в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, починаючи з січня 2008 року. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється позичальником згідно Додатку № 1 до цього договору /Графік повернення кредиту і сплати процентів та розрахунок вартості супутніх послуг/, який є його невід'ємною частиною.

Позичальник зобов'язувався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у валюті кредиту та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим договором.

Згідно з п.9.2 договору, у разі несвоєчасної /неналежної/ сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

В суді також було встановлено, що 16.10.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного вище кредитного договору, за якою для обліку заборгованості за кредитом банк відкриває позиковий рахунок за НОМЕР_1.

А 27.02.2009 року між сторонами укладено Договір про внесення змін № 2 до кредитного договору, згідно з п.7.2 якого проценти за користування кредитом за поточний місяць нараховуються двічі на місяць: 27 числа та в останній робочий день кожного календарного місяця. Період, за який сплачуються проценти-з 28 числа попереднього місяця по 27 число включно поточного місяця.

При розрахунку процентів за кількість днів у році приймається -360 днів.

За цим договором позичальник передає банку право на щомісячне списання платежу згідно Графіку, в погашення кредиту, процентів з рахунку позичальника в дату 28 числа кожного місяця, шляхом договірного списання відповідно до чинного в Україні законодавства.

Відповідно до п.7.11 договору, банк встановлює наступну черговість списання грошових коштів з рахунку позичальника в погашення зобов'язань за цим договором: 1-вимога по справі неустойки у вигляді пені, нарахованої на несплачені в строк проценти; 2-вимога по сплаті неустойки у вигляді пені, нарахованої на прострочену заборгованість по кредиту; 3-штрафи, комісії, витрати банку по кредиту; 4-вимога по сплаті несплачених в строк процентів, нарахованих на заборгованість по кредиту; 5-вимога по сплаті простроченої заборгованості по кредиту; 6-вимога по виплатах процентів за користування кредитом по Графіку; 7-вимога по поверненню суми заборгованості за кредитом по Графіку.

Цим договором також внесено зміни в розділ «Відповідальність сторін», зокрема, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,1 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Пеня сплачується в національній валюті за офіційним курсом НБУ на дату сплати.

Як встановлено судом, позичальник не виконав умови кредитного договору щодо своєчасного повернення основного кредиту та сплати відсотків за користування кредитом: своєчасно не погасив чергові платежі починаючи з 29.04.2014 року, також сплачує на погашення кредиту кошти в розмірі меншому, ніж визначений Графіком.

Наведене підтверджується розрахунком заборгованості, який проведено позивачем, не заперечується відповідачами.

Так, згідно розрахунку за позичальником рахується заборгованість за кредитним договором станом на 30.09.2014 року в сумі 24025,81 дол. США з врахуванням боргу за кредитом, за процентами, 3% річних, нарахованих в зв'язку з порушенням зобов'язань, пені, що за офіційним курсом НБУ на цю дату /100 дол.США=1294,9185 грн./ становить 311 114 грн.55 коп.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 10.12.2007 року укладено договір поруки № 07-159-П, на підставі якого поручитель зобов'язується солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов'язань в тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату відсотків, можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків, що слідує з копії договору поруки.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

За ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як передбачено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників /солідарних боржників/ кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу /регрес/ до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Банком направлено письмові вимоги щодо дострокового повернення кредиту на ім'я позичальника 21.10.2014 року та на ім'я поручителя 03.12.2014 року, які ними отримані, що стверджується копіями цих листів та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки позичальником порушено умови укладеного між сторонами договору щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування грошовими коштами, то суд вважає за можливе стягнути достроково з відповідачів в солідарному порядку, як позичальника та поручителя, на користь позивача вказану вище суму заборгованості.

Позивачем в розрахунок заборгованості включено 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

А тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів вказаних вище коштів суд вважає обґрунтованими.

Отже, судом приймається до уваги визнання позову відповідачами, оскільки це не суперечить закону, не порушує права , свободи та інтереси інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2010 року проведено державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи, що стверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

А згідно п.1.1 Статуту ПАТ «ВТБ Банк» /нова редакція/, банк є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку «Мрія», перейменованого у Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» відповідно до рішення загальних зборів акціонерів банку від 25.01.2007 року, перейменовано в ПАТ «ВТБ Банк» відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів банку від 16.07.2010 року, що стверджується випискою із Статуту банку.

На підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в сумі 3 111 грн.15 коп. - по 1 555 грн.58 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 533, 543,544, 610, 611, 625,1048,1049, 1050,1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79,88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 24 025,81 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 311 114 грн.55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судовий збір по 1 555 грн.58 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. М. Дмитренко