Ухвала

від 11.03.2015 по справі 403/754/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/151/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бевз О. Ю.

Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА

Іменем України

11.03.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Бубличенко В.П. Мурашка С.І.

при секретарі Бодопрост М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області та Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про скасування розпорядження органу виконавчої влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування запису в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею реєстрацію запису про право власності, повернення земельної ділянки до земель резерву органу місцевого самоврядування та зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області та Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про скасування розпорядження органу виконавчої влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування запису в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею реєстрацію запису про право власності, повернення земельної ділянки до земель резерву органу місцевого самоврядування та зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, доповнивши у серпні 2013 року, вимогою про

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько - ОСОБА_4, спадщину після смерті якого прийняли спадкоємці першої черги: син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_5

Його батько ОСОБА_4 є сином, померлої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яка за рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2005 року внесена до списку осіб, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю КСП ім. Дзержинського КР № 00009, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 року у відділі земельних ресурсів Устинівського району Кіровоградської області. Про існування зазначеного рішення він дізнався лише в 2011 році та звернувся до відділу Держкомзему в Устинівському районі із запитом щодо виконання вищевказаного рішення суду. Листом від 30 травня 2011 року відділ Держземагенства в Устинівському районі повідомив його, що рішенням Ганно-Требинівської сільської ради від 18 квітня 2008 року за №81 ОСОБА_7 надано земельну ділянку НОМЕР_1 площею 9,50 га з земель резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт на ім'я останнього не виготовлявся.

11 травня 2012 року позивач звернувся із заявою до Першої Полтавської державної нотаріальної контори для видачі на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_4

Листом від 21 травня 2012 року за № 1291/0214 державний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва за відсутності правовстановлюючого документа.

Таким чином, земельна ділянка площею 9,50 гектарів, яка розташована на території Ганно-Требинівської сільської ради, входить до обсягу спадкового майна померлого і він як спадкоємець претендує на це майно. Однак державний акт серії КР № 016641 від 23 квітня 2009 року свідчить про те, що власником вищевказаної земельної ділянки являється Ганно - Требинівська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області, що порушує його право на отримання спадщини на майно, набуте його батьком після смерті матері.

Тому, уточнивши та доповнивши вимоги, і просив скасувати розпорядження Устинівської районної державної адміністрації від 15 лютого 2008 року № 69-р; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 9,50 гектарів, розташованої на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району, виданий Ганно-Требинівській сільській раді, серія КР № 016641, зареєстрований 23 квітня 2009 року за № 01093850007; визнати недійсним та скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01093850007 щодо права власності Ганно-Требинівської сільської ради на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 9,50 гектарів, розташованої на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району; повернути земельну ділянку НОМЕР_1 площею 9,50 гектарів, розташованої на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району до земель резерву Ганно-Требинівської сільської ради; зобов'язати Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 площею 9,50 гектарів, розташованої на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Бобринецького районного суду від 11 листопада 2014 року у задоволенні вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що при встановлених обставинах позовні вимоги задоволенню не підлягають, як незаконні та необгрунтовані.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду. Зазначається, зокрема, що суд безпідставно не врахував, що листом від 30 травня 2011 року відділ Держкомзему повідомив його про те, що рішенням Ганно-Требинівської сільради від 18 квітня 2008 року № 81, яке є чинним, ОСОБА_4 надано земельну ділянку НОМЕР_1 площею 9,50 га з земель резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт не виготовлявся. Таким чином, ця земельна ділянка входить до маси спадкового майна. Однак згідно державного акту від 23 квітня 2009 року вбачається, що власником цієї земельної ділянки є Ганно-Требинівська сільрада, що порушує його права на отримання спадщини. При цьому, суд безпідставно посилається на рішення Устинівського районного суду від 21 січня 2007 року, яким визнано спадщину померлої ОСОБА_8 відумерлою.

Відповідачі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання представників не направили, Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області просило розглядати справу без участі представника, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, який підтримував доводи скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку, договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) (ч.2 ст.3 вищезазначеного Закону).

Державні акти на право власності на земельні ділянки видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що батько позивача - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Згідно рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2005 року зобов'язано Ганно-Требинівську сільську раду Устинівського району за позовом спадкоємця ОСОБА_4 внести прізвище ОСОБА_6 до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю КСП ім. Дзержинського КР №00009, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 року у відділі земельних ресурсів Устинівського району Кіровоградської області та зобов'язано Устинівську районну державну адміністрацію видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель резерву, які перебувають на території Ганно-Требинівської сільської ради спадкоємцю померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_4 (а.с.8 т.1).

Рішенням Устинівського районного суду від 21 січня 2008 року у справі за заявою прокурора Устинівського району в інтересах держави в особі Ганно-Требинівської територіальної громади про відумерлість спадщини, яке є чинним, визнано спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_8 відумерлою та передано у власність територіальній громаді за місцем відкриття спадщини в особі Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.34 т.2).

Розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації від 15 лютого 2008 року №69-р земельна ділянка НОМЕР_1 площею 9,5 га згідно зі схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організації території колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім.Дзержинського за рахунок земель відумерлої спадщини ОСОБА_8 передана у власність Ганно-Требинівській сільській раді (а.с.38 т.1).

Тобто, саме згідно вищезазначеного рішення суду спірна земельна ділянка НОМЕР_1, на яку претендує позивач, передана у власність відповідача Ганно-Требинівській сільській раді.

Рішенням одинадцятої сесії п'ятого скликання Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області № 81 від 18 квітня 2008 року "Про надання у власність земельної ділянки та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку", ОСОБА_4 було надано земельну ділянку НОМЕР_1 площею 9,50 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель комунальної власності Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району (а.с.12 т.1).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що при житті ОСОБА_4 державний акт на спірну земельну ділянку не виготовлявся.

Згідно повідомлення відділу Держземагенства в Устинівському районі від 01 листопада 2014 року, що не заперечується і позивачем, земельна ділянка НОМЕР_1 площею 9,50 га, розташована на території Ганно-Требинівської сільської ради, кадастровий номер 3525880400:02:000:0371 - це одна й та сама земельна ділянка, яка зазначена у рішенні Ганно-Требинівської сільської ради від 18 квітня 2008 року №81, яким ОСОБА_4 надано земельну ділянку НОМЕР_1 площею 9,50 га із земель комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та у державному акті на право власності на земельну ділянку серії КР №016641 від 23 квітня 2009 року.

Вказана земельна ділянка згідно зі схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організації території колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім.Дзержинського за рахунок земель відумерлої спадщини (рішення Устинівського районного суду від 21.01.2007 року №2-о-2/2008 року) розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації від 15 лютого 2008 року №69-р передана у власність Ганно-Требинівській сільській раді. Вище зазначеним рішенням від 18 квітня 2008 року №81 Ганно-Требинівська сільська рада надає земельну ділянку гр. ОСОБА_4 Але для виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 необхідно було спочатку виготовити державний акт на сільську раду (а.с.38, 39 т.2).

Суд дійшов правильного висновку про те, що згідно державного акту на право власності на землю серія КР №016641 Ганно-Требинівська сільська рада є власником спірної земельної ділянки площею 9.50 га, розташованої на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району, зареєстрованого 23 квітня 2009 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №010938500007 (а.с.14).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що спірна земельна ділянка, яка згідно рішення Ганно-Требинівської сільської ради №81 від 18 квітня 2008 року була надана батькові ОСОБА_4, входить до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті.

Однак ці доводи є безпідставними, оскільки позивачем державного акта на право власності (права користування), виданого на ім»я ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку не надано, як і інших доказів отримання будь-якого іншого правовстановлюючого документа та проведення його державної реєстрації.

Посилання позивача та його представника на наявність рішення сільської ради від 18 квітня 2008 року не грунтується на законі, оскільки це є лише підставою для набуття права на земельну ділянку, та не є правовстановлюючим документом на неї, а чинним законодавством не передбачена можливість успадкування права на земельну ділянку на підставі рішення відповідного органу про надання такої ділянки спадкодавцю та за відсутності належним чином оформленого та зареєстрованого права спадкодавця на таку земельну ділянку.

Будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов»язувались правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилався, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання спірної земельної ділянки, як такої, що входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті його батька.

Тому грунтується на матеріалах справи висновок суду про те, що оскільки батько позивача не встиг за життя реалізувати своє право на земельну ділянку, а саме не отримав державний акт на право приватної власності, то і позивач не може успадкувати земельну ділянку, отримавши відповідну відмову нотаріуса, а спадкоємцем на спадкове майно померлої ОСОБА_8 він не являється.

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і з урахуванням викладеного, відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст.125, 126,152 ЗК, 13, 328, 373, 1225, 1277 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом правових підстав для скасування розпорядження органу виконавчої влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування запису в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею реєстрацію запису про право власності, і як наслідок, задоволення вимог щодо повернення земельної ділянки до земель резерву органу місцевого самоврядування та зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тому не грунтуються на законі та є безпідставними доводи скарги, які не є істотними та не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, вони були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Надані сторонами докази оцінені судом відповідно до вимог ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено (стаття 308 ЦПК).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: