Рішення

від 23.01.2015 по справі 611/741/14-ц

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/741/14-ц

Провадження № 2/611/225/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Андросова О.М.

секретаря - Сторчай С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Скарбниця» , про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Скарбниця» (далі - ФГ) про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 4,4932 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0260, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, належної позивачеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 710470, виданого 10.12.2001 року Григорівською сільською радою Харківської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 490, а ОСОБА_2 - власником земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,4088 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0259, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, належної позивачеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 710220, виданого 10.12.2001 року Григорівською сільською радою Харківської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 492.

В 2014 році позивачі дізналися, що відносно належних їм земельних ділянок існують договори оренди, нібито укладені між позивачами та фермерським господарством «Скарбниця» 21 березня 2011 року строком на 7 років. Однак ніяких договорів оренди позивачі з відповідачем не укладали, договори ними не підписувались.

Як стало відомо позивачам, договори оренди належних їм земельних ділянок якимось чином були зареєстровані у Державному реєстрі управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 17 січня 2012 року за номерами 632040004001092 та 632040004001093.

Згідно актам приймання - передачі до вказаних договорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нібито передали, а голова фермерського господарства «Скарбниця» Захарова Т.М. прийняла зазначені земельні ділянки у користування, але цих актів позивачі не підписували.

Також без відома позивачів були складені акти визначення в натурі (на місцевості) меж належних їм земельних ділянок №№ 345, 346 від 21 березня 2012 року, які позивачами теж не підписувались.

Оскільки з боку позивачів не було волевиявлення на укладення вище вказаних договорів оренди, підписи на договорах оренди, актах приймання - передачі земельних ділянок та актах визначення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок позивачам не належать, позивачі на підставі статей 203 ч. 3, 215 ч. 1 ЦК України прохають визнати договори оренди належних їм земельних ділянок, нібито укладений ними з фермерським господарством «Скарбниця» 21.03.2011 року, недійсними.

Крім того, позивачі вважають, що незаконними діями відповідача їм було спричинено моральну шкоду, яку вони оцінюють у 10000 грн. і прохають стягнути її з відповідача.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що фермерське господарство «Скарбниця» при укладенні договорів оренди з позивачами вимог чинного законодавства не порушувало. Вказані договори оренди відповідають вимогам чинного законодавства, в ньому наведені всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Позивачі власноручно підписували договори оренди та акти приймання - передачі і визначення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Крім того, кожна із сторін виконувала умови укладеного договорів, що свідчить про схвалення сторонами у подальшому укладених договорів.

Вислухавши пояснення позивачів, їх представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 4,4932 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0260, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, належної позивачеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 710470, виданого 10.12.2001 року Григорівською сільською радою Харківської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 490, а ОСОБА_2 - власником земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,4088 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0259, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, належної позивачеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 710220, виданого 10.12.2001 року Григорівською сільською радою Харківської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 492.

В матеріалах справи є копія договорів оренди належної позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок площею відповідно 4,4932 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0259, та 4,4088 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0259, розташованих на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області. Договори були укладені 21 березня 2011 року строком на 7 років та діяв з моменту їх державної реєстрації, яка здійснена управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 17 січня 2012 року за реєстровими номерами 632040004001092 та 632040004001093 в Державному реєстрі.

До вказаних договорів додаються акти визначення меж земельної ділянки в натурі від 21.03.2011 року і акти приймання - передачі земельної ділянки без дат їх складення.

Позивачі в судовому засіданні заявили, що підписи в зазначених договорах оренди, а також в актах визначення меж земельної ділянки в натурі від 21.03.2011 року і актах приймання - передачі земельної ділянки без дат їх складення, їм не належать, зазначених документів в 2011 році позивачі не підписували.

Про існування договорів оренди землі та їх реєстрацію в відповідному органі позивачі дізнався лише у 2014 році, після звернення до відповідача з вимогами про повернення належних їм земельних ділянок.

11 листопада 2014 року за клопотанням представника позивачів судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

З висновку судово - почеркознавчої експертизи, проведеної ХНДІСЕ ім. засл. професора Бокаріуса від 15 грудня 2014 року № 12892 вбачається, що підписи на договорі оренди землі, укладеному 21 березня 2011 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Скарбниця» , на акті прийому - передачі земельної ділянки без дати та на акті визначення в натурі (на місцевості) меж належної їй земельної ділянки НОМЕР_2 від 21 березня 2011 року, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою; підписи на договорі оренди землі, укладеному 21 березня 2011 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Скарбниця» , на акті прийому - передачі земельної ділянки без дати та на акті визначення в натурі (на місцевості) меж належної йому земельної ділянки НОМЕР_1 від 21 березня 2012 року, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відносини сторін, пов'язані з орендою землі регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України Про оренду землі»).

Згідно статтям 13 - 19 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату «розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачається умовами договору, які не можуть суперечити законам України», передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору і вимог ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України щодо реєстрації договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ст. 215 ч. 1 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

За умовами ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

З вищезазначеного вбачається, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам закону; додержання встановленої форми правочину; правоздатність сторін; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Та обставина, що відповідач деякий час фактично користувався земельними ділянками позивачів, а останні отримували орендну плату, не змінює викладеного вище висновку суду, оскільки не свідчить про досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договорів оренди, наприклад, щодо строків їх дії.

Враховуючи вищевикладене, у суду є всі підстави вважати що у позивачів не було волевиявлення на укладення зазначених вище договорів оренди землі, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України вказані договори оренди землі слід визнати недійсними у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Позивачі просять також стягнути з відповідача 10000 грн. у відшкодування завданої їм відповідачем моральної шкоди.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В судовому засіданні встановлено, що протиправними діями відповідача позивачам завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивачі зазнали душевних страждань, оскільки в результаті дій відповідача не могли в повній мірі реалізувати своє законне право власності на належні їм земельні ділянки, змушені були звертатися за юридичною допомогою, а потім до суду з позовом, нести витрати, оплачуючи судовий збір та проведення експертизи, з'являтись у судові засідання. Позивачі є особами похилого віку, наведені вище обставини суттєво порушили їх звичний життєвий устрій і нормальні життєві зв'язки.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги характер дій відповідача, глибину душевних та психічних страждань позивачів, ступінь порушення їх звичного життєвого устрою. При визначенні розміру відшкодування суд керується вимогами розумності, виваженості і справедливості. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити повністю, в сумі 10000 грн.

Статті 10, 11 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачі в судовому засіданні надали докази на підтвердження своїх вимог, позивач же не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 210, 215, 638 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Законом України "Про оренду землі", постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,4088 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0259, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладений 21 березня 2011 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Скарбниця», зареєстрований у Державному реєстрі управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 17 січня 2012 року за номером 632040004001092, акт прийому - передачі земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,4088 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0259, без дати, та акт визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,4088 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0259, від 21 березня 2011 року.

Визнати недійсними договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 площею 4,4932 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0260, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладений 21 березня 2011 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Скарбниця», зареєстрований у Державному реєстрі управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 17 січня 2012 року за номером 632040004001093, акт прийому - передачі земельної ділянки НОМЕР_1 площею 4,4932 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0260, без дати, та акт визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки № 343 площею 4,4932 га (рілля), кадастровий № 6320481800:02:000:0260, від 21 березня 2011 року.

Стягнути з фермерського господарства «Скарбниця» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з фермерського господарства «Скарбниця» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 понесені позивачами витрати зі сплати судового збору в сумі 343 (триста сорок три) грн.. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Барвінківський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 23 січня 2015 року.

Суддя Барвінківського районного суду О.М.Андросов.