Постанова

від 10.03.2015 по справі 820/336/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 березня 2015 р. Справа № 820/336/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Малишевій І.М.,

за участю представника позивача - Каплоух В.О..,

представника відповідача - Гаєвської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДИОСКУР" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ДИОСКУР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд : визнати неправомірними дії державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДИОСКУР" та оформлення її в наказ від 13.01.2015 року №20 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДИОСКУР" податковий номер 38773062; скасувати наказ державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 13.01.2015 року № 20 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДИОСКУР" податковий номер 38773062".

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відсутність у відповідача законних підстав для винесення оскаржуваного наказу, а тому такий наказ підлягає визнанню нечинним. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав до суду заперечення проти позову, у яких посилається на наявність такої підстави для проведення позапланової виїзної перевірки як відмова позивача надати документи на запит податкового органу від 08.12.2014 року № 20052/10/20-70/22-03, внаслідок чого відповідачем і було складено оскаржуваний наказ.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.04.2014 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ДИОСКУР", (код38773062), зареєстрований як юридична особа; відомості про перебування підприємства у процесі провадження справи про банкрутство, у процесі припинення або про припинення відсутні (а. с. 10).

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на адресу позивача було надіслано запит про надання інформації та її документального підтвердження від 08.12.2014 року № 20052/10/20-70/22-03 у зв'язку із надходженням податкової інформації щодо ланцюга постачання товарів(послуг) у вересні 2014 року, яка з урахуванням наявних ризиків може свідчити про формування показників податкової звітності з ПДВ за наслідками проведення безтоварних операцій з ТОВ "СХІДМЕГАТРАНС" (податковий номер 39103409) та ТОВ «ЕТАЛОНТРЕЙД» (ЄДРПОУ 38488026) за вересень 2014 року. Для надання вказаної інформації встановлено 10-денний термін.(а.с.15)

Юридичною підставою для складання зазначеного запиту суб'єкт владних повноважень зазначив положення п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.п.73.3 ст.73, п.п. 78.1.1 п. 78.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Факт отримання письмового запиту податкового органу про надання інформації представником позивача не заперечується.

Реагуючи на запит податкового органу, позивач листом від 25.12.2014 року за вих. № 150/12 надав відповідь, у якій відмовив відповідачеві у наданні вказаних у вищезазначеному запиті документів з тих підстав, що у запиті відповідача не зазначено жодної з перелічених законодавцем підстав для його надіслання, що, на думку позивача, може бути кваліфіковано виключно як відсутність нормативного обґрунтування витребування інформацій та її документального підтвердження. Окрім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податковим органом не наведена підстава для надіслання запиту, всупереч абзацу 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Керівником Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 13.01.2015 з посиланням на п.п. 78.1.1 п. 78.1 п.78.4 ст. 78 Податкового Кодексу України, було прийнято наказ № 20 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДИОСКУР" з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "СХІДМЕГАТРАНС" (податковий номер 39103409) та ТОВ «ЕТАЛОНТРЕЙД» (ЄДРПОУ 38488026) за вересень 2014 року. Наказом визначено термін проведення перевірки - 5 робочих днів, з 13.012.2015 по 17.01.2015 року (а.с. 16).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття рішення про призначення спірної перевірки, а також дій по проведенню перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів пп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 ПКУ, контролюючими органами є органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п.61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований ст.78 ПК України, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 якої документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або з отриманням податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При вирішенні справи суд приймає до уваги, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;5) у разі проведення зустрічної звірки;6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 10 Постанови КМ України № 1245 від 27.12.2010 р. "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок) передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту (п.14 Порядку).

З положень наведеної норми кодексу виходить, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства

Суд, вивчаючи запит відповідача, зазначає, що він містить посилання на надходження податкової інформації щодо ланцюга постачання товарів (послуг) у вересні 2014 року, яка з урахуванням наявних ризиків може свідчити про формування показників податкової звітності з ПДВ за наслідками проведення безтоварних операцій з ТОВ "СХІДМЕГАТРАНС" (податковий номер 39103409) та ТОВ «ЕТАЛОНТРЕЙД» (ЄДРПОУ 38488026) за вересень 2014 року; зазначений запит направлявся з метою з'ясування реальності та повноти відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, тощо по господарських відносинах з ТОВ "СХІДМЕГАТРАНС" та ТОВ «ЕТАЛОНТРЕЙД» за вказаний період.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зазначена відповідачем у запиті підстава для надіслання такого запиту у розумінні норм статті 73 Податкового Кодексу України є фактично підставою для проведення перевірки.

Як слідує з вказаного запиту, при його складанні податковий орган послався на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації - п.п. 20.1.2 п.20.1 ст.20, п. 73.3 ст.73 ПК України, а також визначив підстави для надіслання запиту - у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про розбіжності задекларовані у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань між ТОВ «ДІОСКУР» та його контрагентами.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що запит ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 08.12.2014 року № 20052/10/20-70/22-03 відповідає вимогам ПК України та Постанови КМ України № 1245 від 27.12.2010 р., а враховуючи на відсутність встановленого факту надання позивачем до податкового органу пояснень та їх документального підтвердження в повному обсязі, суд прийшов до висновку про наявність законних підстав у податкового органу для винесення оскаржуваного наказу та призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено судом у судовому засіданні та підтверджено представниками сторін, перевірку, для проведення якої і був виданий оскаржуваний наказ від 13.01.2015 року №20 р. було проведено.

Враховуючи вказане, суд зазначає, що оспорюваний наказ на дату слухання справи вже втратив свою чинність у зв'язку з тим що його виконано у строк, встановлений ним для проведення перевірки. А отже, на момент розгляду справи та прийняття рішення судом наказ вже є нечинним.

Також суд звертає увагу на те, що оцінку правомірності наказу на проведення податкової перевірки варто надавати із урахуванням того, що є достатнім зміст наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.

Оскільки наказ про проведення перевірки є законним та податковим органом дотримано умови проведення виїзної перевірки, суд дійшов висновку, що податковий орган мав право провести документальну позапланову невиїзну перевірку за наслідками якої скласти відповідний документ.

Зазначений наказ разом із направленням на перевірку вручено директору підприємства Гудковському О.О., про що свідчать підписи у направлені та в аркуші вручення наказу, які містяться в матеріалах справи.

Щодо посилань позивача в судовому засіданні, на те, що оспорюваний наказ вже реалізований , шляхом проведення перевірки, складання акту та як наслідок винесення податковим органом податкового повідомленні-рішення, а отже даний наказ несе негативні наслідки для позивача і має бути скасований. З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно п. 75.1.2. ст. 75 ПК України, документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. (п.61.1 ст. 61 ПК України). Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно до ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю. (п. 72.1.5 ст. 72 ПК України)

Згідно п.п. 14.1.171 ст. 14 ПК України, та враховуючи приписи ст. 1 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до п.74.2 ст.72 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Таким чином, отримана інформація від інших податкових органів, в порядку здійснення податкового контролю, відповідно до положень ст.ст. 75, 83 ПК України може бути використана в ході проведення такої перевірки та є підставою для висновків за результатами такої перевірки.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Суд зазначає, що дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам по собі акт перевірки та його висновки не мають для платника податків будь-яких наслідків.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка висновків акту перевірки надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Цей документ не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання, що перевіряється, він не встановлює ніяких вимог чи обов'язкових правил поведінки для платника податків, призначений керівнику податкового органу, який на його підставі повинен прийняти відповідне рішення, і вже прийняте рішення, яке містить конкретні приписи для платника податків.

Отже складене податкове повідомлення-рішення, не предметом даного позову та може бути останнім оскаржене в судовому порядку.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Тобто позовні вимоги позивача про скасування наказу на перевірку 13.01.2015 року №20 р. та визнання неправомірними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДИОСКУР» не можуть бути задоволені судом.

С приводу позовної вимоги позивача про неправомірність дій державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДИОСКУР" та оформлення її в наказ від 13.01.2015 року №20 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДИОСКУР" податковий номер 38773062, суд зазначає наступне.

Податкова інспекція є органом державної влади і її діяльність має підпорядковуватись вимогам законодавства. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Дії відповідача щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИОСКУР" не можуть бути протиправними, оскільки самі по собі дії не є юридично значимими та не мають безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків суб'єкта, вони не встановлюють ніяких вимог чи обов'язкових правил поведінки для платника податків.

Самі по собі дії відповідача не порушують прав позивача, а тому не підлягають захисту в судовому порядку у зв'язку з відсутністю предмета оскарження.

Суд зазначає, що права позивача можуть бути порушені внаслідок прийняття податковим органом за результатами його діяльності певних рішень, які можуть вплинути на його права та обов'язки.

І вже рішення, прийняті в тій чи іншій формі за результатами діяльності податкового органу, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

В даному випадку спірна перевірка була ініційована не шляхом вчинення владних управлінських дій податкового органу, а шляхом прийняття відповідного наказу.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо неправомірності дій державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДИОСКУР" та оформлення її в наказ від 13.01.2015 року №20 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДИОСКУР" не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач при виконанні ним своїх обов'язків діяв з урахуванням принципів, закріплених ст. 2 КАС України та в межах наданих повноважень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П ОС Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ДИОСКУР" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування наказу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.