Постанова

від 19.02.2015 по справі 808/9339/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року 10:30Справа № 808/9339/14 ДО/808/1292/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Чернової Ж.М.

суддів Дуляницької С.М.

Недашківської К.М.

за участю:

секретаря судового засідання Батигіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Шахта «Моспінська»

до відповідача1: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

до відповідача2: Міністерства фінансів України

до відповідача3: Державної казначейської служби України

про: визнання неправомірною бездіяльність та стягнення неодержаних коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Шахта «Моспінська» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, в якому позивач просить:

-визнати неправомірною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо не перерахування коштів Державного бюджету (КЕКВ 2610) за вересень-грудень 2014 р. в розмірі 14738700,00грн. передбачених Помісячним планом асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2014 рік»;

-визнати неправомірною бездіяльність Міністерства фінансів України відносно неприйняття мір щодо не перерахування коштів Державного бюджету (КЕКВ 2610) за вересень-грудень 2014 р. в розмірі 14738700,00 грн. передбачених Помісячним планом асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» відповідно до ЗУ«Про державний бюджет на 2014 рік»;

-зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати видатки Державного бюджету (КЕКВ 2610), передбачених Помісячним планом асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» державного підприємства «Шахта «Моспінська» відповідно до ЗУ«Про державний бюджет на 2014 рік» у розмірі 14738700,00грн.;

-стягнути з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Державної казначейської служби України асигнування Державного бюджету (КЕКВ 2610). передбачених Помісячним планом асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» державного підприємства «Шахта «Моспінська» - відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2014 рік» у розмірі 14738700,00грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання також не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заперечень на адміністративний позов не надали.

За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Як свідчить зміст позовної заяви, Державне підприємство «Шахта «Моспінська» засноване на державній власності згідно з наказом Міненерговугілля України від 28.12.2012 №1105 та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, створеного відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Основними завданнями Міненерговугілля України є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі.

Джерелами формування майна Підприємства, відповідно до пункту 4.3 Статуту є: державне майно, передане Підприємству уповноваженим органом управління.

Пунктом 4.6 Статуту передбачено, що контроль за ефективністю використання, збереження та обліком закріпленого за підприємством майна здійснює уповноважений орган управління.

Згідно з Указом Президента №382/2011 від 06.04.2011 «Про Положення про Міністерство енергетики та вугільної мисловості України», Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міненерговугілля України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Згідно з Указом Президента №446/2011 від 08.04.2011 «Про Положення про Міністерство фінансів України» основними завданнями Мінфіну України є забезпечення здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів в установах і організаціях, що належать до сфери управління Мінфіну України, центральних органах виконавчої влади.

Планом використання бюджетних коштів ДП «Шахта «Моспінська» на 2014 рік було передбачено кошти на поточні видатки з Загального фонду в розмірі 33820400,00 грн. та зі Спеціального фонду в розмірі 5300300,00 грн., разом сума коштів на видатки склала 39120700 грн., з яких на оплату праці і нарахування на заробітну плату передбачалось використати 30047600,00грн.

Але, як зазначає позивач, станом на 28.11.2014 на рахунки відкриті ДП «Шахта «Моспінська» в відділенні Держказначейства міста Красноармійськ з Державного бюджету надійшло 24382000,00грн., з яких на оплату праці і нарахування на заробітну плату склало 21373100,00 грн. Таким чином, з Державного бюджету України на рахунки, відкриті ДП «Шахта Моспінська» в відділенні Держказначейства міста Красноармійськ не надійшло 14738700,00 грн., у тому числі з загального фонду не отримано 11568700,00 грн. та зі спеціального фонду не отримано 3170000,00 грн.

Внаслідок недоотримання коштів з Державного бюджету України, станом на 28.11.2014 утворилася заборгованість із заробітної плати в розмірі 11438267,69 грн., в тому числі: за липень 1326586,72 грн.; за серпень 1729953,33 грн.; за вересень 238340,35 грн.; за жовтень 159352,55 грн.; за листопад 3684034,74 грн.

В своєму позові, позивач стверджує, що відповідачі порушують: ст.43 Конституції України, якою передбачено право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом; ст.ст. 115, 117 Кодексу законів про працю України щодо регулярної виплати працівникам заробітної плати, а також щодо розрахунку при звільненні працівників.

Крім цього, зазначає, що у зв'язку з відсутністю фінансування з боку головного розпорядника бюджетних коштів - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ДП «Шахта «Моспінська», як юридична особа, не має можливості виконати вимоги «Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України», іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), які діють у вугільній галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості» від 03.07.2001, якою встановлені додаткові соціальні гарантії працівників підприємств вугільної промисловості.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (із змінами) передбачено видатки за бюджетною програмою КПКВ 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» у сумі 405408,7 тис. грн. Головним розпорядником зазначеної бюджетної програми визначено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

За приписами статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України; приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами; розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Згідно із п.4 зазначеного Положення, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» введено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони України.

За визначенням, яке наведене у статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачено, що у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Постановою Правління Національного Банку України «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 06.08.2014 № 466, призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Так, на сьогодні відповідно до Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Згідно із п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №595, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 01.12.2014 переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Пунктом другим Тимчасового порядку закріплено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Відповідно до п.7 Тимчасового порядку, державна підтримка вугільної галузі надається підприємствам, які зареєстровані та провадять свою діяльність на контрольованій території.

Пунктами 4 та 6 Тимчасового порядку встановлено, що переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня.

У разі переміщення установи з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію після набрання чинності цим Порядком видатки на забезпечення діяльності такої установи, у тому числі на оплату праці (грошове забезпечення), протягом місяця з дня переміщення здійснюються згідно із затвердженим кошторисом (планом використання бюджетних коштів).

Протягом місяця з дня переміщення установи на контрольовану територію до положення, штатного розпису та кошторису (плану використання бюджетних коштів) такої установи в установленому порядку вносяться зміни з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій.

Після закінчення місячного строку видатки на забезпечення діяльності установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються лише відповідно до кошторису (плану використання бюджетних коштів) з урахуванням внесених змін.

Пунктом 11 Тимчасового порядку визначено, що установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», визначено, що місто Донецьк (до складу якого входить м.Моспино) є населеним пунктом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Як свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД №083583, позивач зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом №38917064, місцезнаходження юридичної особи: 83492, Донецька область, м.Донецьк, м. Моспине, вул. Ново-Моспине, буд. 37.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» закріплено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Позивачем не надано суду доказів зміни адреси місцезнаходження юридичної особи ДП «Шахта «Моспінська» та відкриття рахунків в органах Державної казначейської служби України на контрольованій органами державної влади території.

Враховуючи ті обставини, що ДП «Шахта «Моспінська» зареєстровано та проводить свою діяльність на території, яка не контролюється українською владою, переміщення позивача на контрольовану територію не відбулось, а також положення Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" від 07.11.2014 № 595, пунктом сьомим якого визначено, що державна підтримка вугільної галузі надається лише підприємствам, які зареєстровані та провадять свою діяльність на контрольованій території, суд приходить до висновку про відсутність у відповідачів на даний час підстав для здійснення фінансування виплат позивачу державної підтримки за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» КПКВ 1101070, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за такою бюджетною програмою за період вересень-грудень 2014 року у розмірі 14738700грн. не підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» від 25.11.2014 №841, з 28.11.2014 припинено виробничу та фінансово-господарську діяльність державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, які знаходяться у зоні здійснення антитерористичної операції. До переліку державних підприємств, відносно яких прийнято рішення про припинення їх виробничої та фінансово-господарської діяльності, включено позивача (№149 у Додатку до наказу).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Також, необхідно вирішити питання щодо розподілу судових витрат оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі, а у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до вимог пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подана до суду.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 01.01.2014 мінімальна заробітна плата становила 1218,00 грн.

Розраховуючи суму судового збору, суд виходить з такого, оскільки два відсотка розміру майнових вимог (14738700,00 грн.) складає 94774,00 грн., то в даному випадку застосовується ставка - не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 4872,00грн.

За таких обставин, з позивача необхідно стягнути суму судового збору у розмірі 4782,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 69, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Моспінська» (код ЄДРПОУ 38917064) на користь Державного бюджету України суму судового збору за подачу адміністративного позову майнового характеру у розмірі 4872,00 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Ж.М. Чернова

Суддя С.М.Дуляницька

Суддя К.М. Недашківська