Рішення

від 12.03.2015 по справі 910/25847/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 р. Справа № 910/25847/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"; місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Культури 20-А; ідентифікаційний код 25698645

до: відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЇЛ ГАЗ", місцезнаходження: 36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 1/27; ідентифікаційний код 37003604

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапром", місцезнаходження: 36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 1/27 ідентифікаційний код 31118554

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання договорів недійсними

від позивача - Андрющенко Є.Ю. № 2-280 від 31.12.2014 року, Лещенко С.О. дов. № 89 від 12.01.2015 р.

від відповідачів- Філобок О.Л. дов. б/н від 25.01.2015 р., Алейніков О.Г. дов. № 688 від 29.04.2014 року

посадової особи Лемещука П.О., паспорт СТ 371005

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків (далі-позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СОЇЛ ГАЗ", м. Полтава (далі-відповідач 1) про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу, стороною яких є ТОВ "СОЇЛ ГАЗ", відповідно до яких ТОВ "СОЇЛ ГАЗ" було придбано газопровід-відвід до радгоспу "Азовський" Генічеського району (ІІ черга) довжиною 7,4 км, який обліковується на балансі ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" як незавершене будівництво; 2) витребування майна з чужого незаконного володіння ТОВ "СОЇЛ ГАЗ" газопроводу-відводу до радгоспу "Азовський" Генічеського району (ІІ черга) довжиною 7,4 км, який обліковується на балансі ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" як незавершене будівництво.

Ухвалою від 20 січня 2015 року суд залучив до участі у справі відповідача-2 товариство з обмеженою відповідальністю "Армапром".

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є власником об'єкта незавершеного будівництва газопроводу-відводу до радгоспу "Азовський" Генічеського району (ІІ черга) довжиною 7,4 км, який обліковується на його балансі, оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна укладені при відсутності правових підстав та щодо об'єкта який є магістральним трубопроводом, що унеможливлює його перебування у приватній власності.

Відповідачі позовні вимоги не визнають, заперечують, що за оспорюваними договорами купівлі-продажу нерухомого майна відчужено об'єкт незавершеного будівництва газопровод-відвод до радгоспу "Азовський" Генічеського району (ІІ черга) довжиною 7,4 км. Вважають, що оспорювані правочини, за якими відчужено трубопровід протяжністю 14700 м та 1500 м, зареєстрований на праві власності за ТОВ «Армапром», не суперечать вимогам законодавства щодо купівлі-продажу промислового газопроводу.

Справу розглянуто в судових засіданнях 29.12.2014р., 10.01.2015 р., 10.02.2015 р. та 12.03.12015 року.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.2012 №360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.2012 № 530, внаслідок реорганізації шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка була створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 № 1173, і "Про розмежування функцій з видобування, реалізації природного газу".

Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Засновником Товариства є ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 100% акцій якої належать державі.

Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» є філією ПАТ «Укртрансгаз».

На підставі спільного наказу Держкомнафтогаз від 06.11.1998 за № 234 і Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 06.11.1998 за №68/234 від ДП «Шебелинкагазпром» було прийнято на баланс ДП "ХАРКІВТРАНСГАЗ" незавершене будівництво по Газопроводу-відводу до радгоспу "Азовський" Генічеського району (II черга) в обсязі 666685,70 грн. без заборгованості підрядним організаціям (а.с. 68-72, 239-241).

Об'єкт Газопровід-відвід до радгоспу "Азовський" Херсонської області обліковується в складі незавершеного будівництва вартістю 669027,76 грн. на балансі УМГ "ХАРКІВТРАНСГАЗ", яке є філією ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» (а.с. 80).

26.07.1999 підряднику БМУ-2 «Полтаванафтогазбуд» Херсонським ЛПУМГ передана документація на будівництво, зокрема, газопроводу-відводу до радгоспу "Азовський" Херсонської області (ІІ черга), для коригування та передачі замовнику Генічеській райдержадміністрації (а.с. 73-79).

12.10.2000 за вих.. №09/01-01.12-1100/00 Генічеська РДА звернулась до позивача з пропозицією про безкоштовну передачу на баланс комунального підприємства «Дирекція об'єктів загально курортного призначення» об'єкта незавершеного будівництва газопровода-відвода до радгоспу "Азовський" (а.с. 122). Документальне підтвердження вирішення цього питання позивачем не надано.

06.01.2004 ТОВ «Армапром» та БМУ-2 «Полтаванафтогазбуд» укладено контракт на виконання робіт при будівництві газопровіду-відводу до м. Генічеськ (по робочій документації «Газопровід-відвід до радгоспу «Азовський Генічеського району Херсонської області» ІІ черга). Предметом контракту визначено будівництво 6,64 км газопроводу від ПК 270+30 до ПК 342+09 з головною дільницею від ГРС «Счастливцево» (0,36 км) та ремонтні роботи від ПК 342+09 до ПК 417+40.

19.08.2004 на підставі акту зазначений об'єкт введено в експлуатацію в складі газопровода «Газорозподільча станція с. Щасливцеві - головний газовий регуляторний пункт №1 м. Генічеськ» з показником тиску 6 кг/см 2 (а.с. 193-194, 201-206, 229).

Рішенням виконкому Щасливцівської сільської ради від 10.11.2004 №117 оформлено право власності ТОВ «Армапром» на газорозподільчу станцію та газопровід протяжністю 14700 м, яке посвідчено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно (а.с. 187-189).

Рішенням виконкому Генічеської міської ради від 08.11.2004 №329 оформлено право власності ТОВ «Армапром» на головний газовий регуляторний пункт та газопровід протяжністю 1500 м, яке посвідчено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно (а.с. 184-185).

16-18 серпня 2005 року комісією НАК «Нафтогаз України» проведено оцінку документального забезпечення, дійсного фізичного стану об'єктів газопостачання до м. Генічеськ Херсонської області, які належать ТОВ «Армапром» та обґрунтування можливості їх придбання, про що складений звіт (а.с. 208-209). Комісією визначено фактичний склад і головні параметри об'єктів газопостачання і споруд, наявність проектної і виконавчої документації, документів, які посвідчують право власності на означене майно ТОВ «Армапром».

21.08.2013 р. між ТОВ "Армапром" та ТОВ "СОЇЛ ГАЗ" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, головного газового регуляторного пункту № 1 літера А, який розташований за адресою: Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Куйбишева 53, загальною площею 12.1 кв.м., трубопроводу діаметром 325*8 протяжністю 1500 м., яке належить ТОВ "Армапром" на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 09.11.2004р. (САА 513807), виданого Генічеською міською радою. Договір посвідчено приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області за реєстровим № 831 (а.с. 132-134, 157-160).

21.08.2013р. між ТОВ "Армапром» та ТОВ "СОЇЛ ГАЗ" було укладено купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, газорозподільної станції (пункт оператора) розташованої за адресою: Херсонська обл., Генічеський район, с.Щасливцеве, вул. Сивашська (Виноградна), б. 100, загальною площею 3,6 кв.м., трубопроводу діаметром 325*8 мм, протяжністю 14700 м., яке належить ТОВ "Армапром" на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 17.11.2004р. (САА 513753), виданого Щасливцівською сільською радою. Договір посвідчено приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області за реєстровим № 829.

Позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 21.08.2013 р. № 831 та №829, укладених між ТОВ «Армапром» та ТОВ «Соїл газ» та витребування об'єкта незавершеного будівництва газопроводу-відводу до радгоспу "Азовський" Генічеського району (II черга) довжиною 7,4 км від ТОВ «Соїл газ» стали предметом розгляду у цій справі.

Згідно ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предмет доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, а саме факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Також, слід зауважити, що в порядку ст. 387 ЦК України може бути витребувана лише індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи (що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначених родовими ознаками (грошових коштів). У такому випадку інтереси власника можуть захищатися іншими способами (позов про повернення безпідставно придбаного майна, про відшкодування шкоди).

Разом з тим, суд зазначає, що положення 1212 ЦК України, на яку також посилається позивач, як на підставу заявлених позовних вимог, застосовується до відносин, зазначених ч. 3 цієї статті, субсидіарно, якщо на підставі спеціальних норм потерпілий не в змозі захистити якесь із своїх порушених прав.

Аналізуючи зміст норм права: ст.ст. 177, 179, 181, 184, 190, ЦК України, які визначають поняття речі як об'єкта цивільних прав, нерухомої речі, індивідуально визначеної речі, ст.. 139 ГК України щодо визначення майна суб'єкта господарювання, ст.. 331 ЦК України щодо набуття права власності на новостворене нерухоме майно, суд зазначає, що об'єктом цивільних прав може бути об'єкт незавершеного будівництва, який набув статусу об'єкта нерухомості в передбаченому законом порядку.

Положеннями ч. 2, 3 ст..331 ЦК передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

На підставі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів, що спірне майно об'єкт незавершеного будівництва газопровід-відвід до радгоспу "Азовський" Генічеського району (II черга) довжиною 7,4 км є його власністю, не надав суду документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва, матеріали виготовлення, акти виконаних робіт, документи первинної бухгалтерської звітності про витрати коштів на придбання матеріалів.

Довідка про перебування об'єкта в складі незавершеного будівництва на балансі позивача у вартісному вигляді не доводить, існування індивідуально визначеного об'єкта незавершеного будівництва газопровід-відвід до радгоспу "Азовський" Генічеського району (II черга) довжиною 7,4 км та права власності на нього. Документи, надані, як доказ передачі документації на будівництво, зокрема, газопроводу-відводу до радгоспу "Азовський" Херсонської області (ІІ черга) також не підтверджують зазначених обставин, адже зміст листа №869 від 20.071999 р. свідчить, що вони передані для коригування та наступної здачі замовнику Генічеській райдержадміністрації.

Також, позивачем не доведено обставин вибуття спірного майна з його з володіння та перебування його в натурі у відповідача-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ТОВ "СОЇЛ ГАЗ" (відповідач-1) набув право власності на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2013 р. № 829, 831 укладених з ТОВ "Армапром" (відповідач-2), а саме, головного газового регуляторного пункту № 1 літера А, який розташований за адресою: Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Куйбишева 53, загальною площею 12.1 кв.м., трубопроводу діаметром 325*8 протяжністю 1500 м., газорозподільної станції (пункт оператора) розташованої за адресою: Херсонська обл., Генічеський район, с.Щасливцеве, вул. Сивашська (Виноградна), б. 100, загальною площею 3,6 кв.м., трубопроводу діаметром 325*8 мм, протяжністю 14700 м. Право власності за зазначеними договорами зареєстровано в установленому законом порядку.

Позивачем не доведено, що за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2013 р. № 829, 831 відповідачем-1 набуто у власність, зокрема, об'єкт незавершеного будівництва газопровід-відвід до радгоспу "Азовський" Генічеського району (ІІ черга) довжиною 7,4 км.

Відповідачем-2 надано суду докази будівництва, введення в експлуатацію, реєстрації права власності зокрема і на трубопровід діаметром 325*8 мм, протяжністю 14700 м. та 1500 м. Так, посилання позивача на належність йому на праві власності об'єкта незавершеного будівництва газопроводу-відводу до радгоспу "Азовський" Генічеського району (ІІ черга) довжиною 7,4 км, зазначеного на схемі під цифрою 3 від ПК 270+30 до ПК 342+09 (а.с. 211) «Газопровід відгалуження до радгоспу Азовський» спростовується умовами контракту, укладеного між ТОВ «Армапром» та БМУ-2 «Полтаванафтогазбуд», предметом якого визначено будівництво 6,64 км газопроводу від ПК 270+30 до ПК 342+09 з головною дільницею від ГРС «Счастливцево» (0,36 км) та ремонтні роботи від ПК 342+09 до ПК 417+40.

Звіт комісії НАК «Нафтогаз України» про оцінку документального забезпечення, дійсного фізичного стану об'єктів газопостачання до м. Генічеськ Херсонської області, які належать ТОВ «Армапром» доводить обізнаність з 2005 року НАК «Нафтогаз України», яке є засновником позивача, про право власності відповідача-2 на трубопроводи діаметром 325*8 мм, протяжністю 14700 м та 1500 м.

Щодо позовної вимоги про недійсність, укладених відповідачами, договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2013 р. № 829, 831 суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.3 ст.203 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом. або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Посилання позивача на суперечність оспорюваних правочинів нормам Закону України «Про трубопровідний транспорт» спростовується, як нормами Закону, так і доказами наданими в матеріали справи.

Так, ст.. 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» містить визначення магістрального трубопроводу, як технологічного комплексу, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів. До промислових трубопроводів віднесені, зокрема всі інші газопроводи.

Будівельні норми та правила (Сніп 2.05.06-85) «Магістральні трубопроводи» класифікують магістральні трубопроводи в залежності від робочого тиску: І клас від 25 до 100 кг/см 2 ; ІІ клас від 12 до 25 кг/см 2 (а.с. 226-228).

За оспорюваними правочинами відповідачем-2 ТОВ «Армапром» відповідачу-1 ТОВ «Соїл газ», зокрема, відчужено трубопроводи діаметром 325*8 протяжністю 1500 м. та протяжністю 14700 м., які введено в експлуатацію з показником тиску 6 кг/см 2 .

Отже, відповідачем-1 набуто у власність промислові трубопроводи.

Статтею 330 ЦК України передбачено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення його прав, в зв'язку з укладенням відповідачами оспорюваних угод купівлі-продажу нерухомого майна, та право власності на індивідуально визначений об'єкт незавершеного будівництва газопровід-відвід до радгоспу "Азовський" Генічеського району (II черга) довжиною 7,4 км, а отже відсутні правові підстави для визнання зазначених правочинів недійсними та витребування у ТОВ "СОЇЛ ГАЗ" об'єкта незавершеного будівництва газопроводу-відводу до радгоспу "Азовський" Генічеського району (ІІ черга) довжиною 7,4 км в порядку ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 16.03.2015

Суддя Т.А. Остапенко