Рішення

від 29.01.2009 по справі 5/399

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000,

м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail

inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.2009

р.                                                                                             

Справа № 5/399

За

позовом Відкритого

акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Полтавської

обласної дирекції, вул. Монастирська, 5-а, м. Полтава, 36000

до 1. Приватного підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

2.

Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про стягнення 776653,52 грн.

Суддя  Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Фаустов Ю.Ю., дор. б/н від

19.02.08р.

від відповідачів: 1. не з"явився

                              2. не

з"явився.

Суть

справи:

розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен

банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції до Приватного підприємця

ОСОБА_1; Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 776653,52 грн. боргу за

договором кредиту.

Відповідач    проти позову не заперечує, борг визнає в

повному обсязі та просить суд надати відстрочку виконання рішення строком на

один рік в зв"язку з тяжким фінансовим станом на підприємстві.

Розглянувши

матеріали справи, суд встановив:

31

жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк

Аваль" з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений

кредитний договір НОМЕР_1 про надання кредиту в сумі 919922,98 грн.

строком  користування до 30 жовтня 2012

року.

Фактично

ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 827000,00 грн., що підтверджується витягом з

реєстру розрахункових документів з рахунку позичальника

Крім

того, доказом існування боргу є пояснювальна записка позичальника від

26.01.2008р., зміст якої підтверджує заборгованість підприємця перед банком.

Таким

чином, Банк повністю виконав свої зобов"язання згідно з умовами кредитного

договору.

Кредитним

договором (п.3.7) передбачено, що позичальник повинен повертати кредит

частинами згідно графіка, що є невід"ємним додатком до цього договору, але

не пізніше 24 жовтня 2012 року.

Свої

зобов"язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів

підприємець ОСОБА_1 не виконав: в установлений графіком строк, суму кредиту не

повернув.

Станом

на 14 серпня 2008 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість за кредитом у

розмірі 43665,00 грн.

Пунктами

1.3, 3.7 кредитного договору передбачений обов"язок ОСОБА_1 щомісячно, не

пізніше останнього робочого дня кожного місяця, сплачувати Банку проценти у

розмірі 12,5 % річних.

Свої

зобов"язання щодо сплати процентів позичальник також не виконав у

зв"язку з чим, станом на 14 серпня 2008 року, має прострочену

заборгованість за процентами у розмірі 8875,52 грн. Крім того, за користування

кредитом у серпні місяці цього року позичальнику нараховані проценти у розмірі

4154,45 грн.

У

відповідності до п.7.2, 10.2 кредитного договору, позичальнику нарахована пеня

у розмірі 3358,55 грн.:

-

3187,90 грн. - за порушення строків сплати кредиту;

-

170,65 грн. - за порушення строків сплати процентів.

Пунктом

7.3 кредитного договору передбачено право банку вимагати у ОСОБА_1 дострокового

погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за

користування кредитом  та штрафні санкції

у випадку порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати

відсотків, погіршення фінансового станку тощо.

На

думку позивача, несплата відповідачем кредиту, процентів є істотним порушенням

умов кредитного договору, і є підставою для дострокового стягнення всієї суми

кредиту.

Станом

на 14 серпня 2008 року достроковому стягненню з ОСОБА_1 підлягають кредитні

кошти у сумі 716600,00 грн.

Таким

чином, позичальник фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконує своїх

зобов"язань перед банком, а тому має заборгованість за кредитним договором

НОМЕР_1 від 31 жовтня 2007 року у розмірі 776653,52 грн., у т.ч.:

-

760265,00 грн. - кредит;

-

13029,97 грн. - проценти;

-

3358,55 грн. - пеня за порушення строків сплати коштів.

У

забезпечення виконання зобов"язань фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за

кредитним договором НОМЕР_1 від 31.10.2007 року, між Райффайзен Банк Аваль та

ОСОБА_2 укладений договір поруки НОМЕР_1 від 31.10.2007 року. За умовами п.1.2

вказаного договору, поручитель на добровільних засадах взяв на себе

зобов"язання перед Райффайзен Банк Аваль відповідати за

зобов"язаннями боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які виникають

з умов кредитного договору НОМЕР_1, у повному обсязі цих зобов"язань.

Пунктом

2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником - фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 взятих на себе зобов"язань за кредитним

договором, поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед кредитором

нарівні з боржником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за

користування кредитом та штрафних санкцій.

Пунктом

3.1 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання або неналежного

виконання боржником взятих на себе зобов"язань по кредитному договору,

поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю

суму заборгованості, встановлену на момент подання позовних вимог.

Таким

чином, станом на 14 серпня 2008 року позовні вимоги Райффайзен Банк Аваль до

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної 

особи-підприємця ОСОБА_2 складають 776653 грн. 52 коп., у т.ч.:

-

760265,00 грн. - кредит;

-

13029,97 грн. - проценти;

-

3358,55 грн. - пеня за порушення строків сплати коштів.

У

відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським  визнається зобов"язання, що виникає між

суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері

господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого

один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний

вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на

користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші,

надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт

(управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від

зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Статтею

179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські

зобов"язання, як і виникають між суб"єктами господарювання або між

суб"єктами господарювання і господарюючими суб"єктами - юридичними

особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними

зобов"язаннями.

У

відповідності до ст.ст. 345-348 Господарського кодексу України, ст. 1054

Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов"язується

надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно

ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов"язаний повернути

позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому

позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно  до ст.1048 Цивільного кодексу України,

позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі

відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісячно до дня

повернення позики.

Статтею

546 Цивільного кодексу України передбачена можливість забезпеченню виконання

зобов"язання неустойкою.

Відповідно

до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова

сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов"язання. Згідно пункту 3 цієї статі, за несвоєчасне

виконання грошового зобов"язання боржник сплачує кредиторові неустойку у

формі пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання

зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно

ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов"язання забезпечується,

якщо встановлено договором або законом.

Статтею

ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна

вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання  нею зобов"язання, враховуючи інтереси

другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення

зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій,

передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею

216-218 Господарського кодексу України встановлена господарсько-правова

відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до

правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених

цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно

ст. 526 Цивільного кодексу  України

зобов'язання має  виконуватися належним

чином  відповідно до умов договору та

вимог Цивільного кодексу, та у відповідності зі ст.530 цього кодексу  у 

встановлений строк відповідно до договору.

Згідно

ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов"язок

позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі

прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати

дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів,

належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Положення цієї статті

застосовуються до відносин за кредитним договором на підставі частини 2 ст.1054

Цивільного кодексу України.

Відповідно

до частин 1, 2  статті 554 Цивільного

кодексу України, у разі порушення боржником забезпеченого порукою

зобов"язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як

солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову

(субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед

кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу,

процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановленого

договором поруки.

Відповідно

до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України, при солідарному обов"язку

боржників кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в

повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Статтею

525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від

зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідачем

під час судового розгляду було сплачено частково борг в сумі 17550 грн.

Отже,

суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив взяті на себе

зобов"язання.

Розглянувши

клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення строком на один

рік в зв"язку з тяжким фінансовим станом на підприємстві та домовленістю

між позивачем та відповідачем про продаж вантажного автомобіля (тягач Супер

МАЗ) для погашення заборгованості по кредиту, суд дійшов висновку задовольнити

клопотання частково.

Господарський

суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип

верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з"ясування

природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного

законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів,

дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Враховуючи

вищевикладене та  керуючись ст.ст.

43,  п.1-1 ст.80, 82-85, ст. 121  ГПК України, суд, -                                           

                                                                      В

И Р І Ш И В :

1.

Задовольнити позовні вимоги частково..

2.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер

НОМЕР_2, п/рахунок НОМЕР_4 в ПОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО

331605); Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2,  АДРЕСА_2                   ( ідентифікаційний номер

НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк

Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції, вул. Монастирська, 5-а, м.

Полтава, 36000   (код ЄДРПОУ 14305909,

рахунок № 29096319 в Полтавській обласній          дирекції "Райффайзен Банк

Аваль", МФО 331605)  борг в сумі

759103,52 грн.,  7810,00 грн. державне

мито  та 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В

іншій частині позову припинити провадження.

4.

Відстрочити виконання рішення на три місяця.

Видати

наказ після набрання  цим рішенням

законної сили.

               Суддя                                                                             

Гетя Н.Г.