Постанова

від 13.03.2015 по справі 826/2684/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2015 року 15:12 № 826/2684/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №260220141 (реєстраційний номер документу: №9009996705) від 26.02.2014;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті поданого ТОВ «Габіони Будпроект» 08.02.2015 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 в 22:49;

- вважати прийнятим та зареєстрованим 08.02.2015 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року;

- зобов'язати відповідача прийняти та визнати поданим 08.02.2015 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач безпідставно розірвав у односторонньому порядку договір про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014, укладений між ТОВ «Габіони Будпроект» та відповідачем. Зазначив, що доводи відповідача про відсутність ТОВ «Габіони Будпроект» не відповідають дійсності. Посилався на те, що розірвання договору призвело до протиправного неприйняття відповідачем направленого засобами телекомунікаційного зв'язку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, однак він протиправно неприйнятий відповідачем.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог. Зазначив, що за результатами заходів, направлених на встановлення місцезнаходження ТОВ «Габіони Будпроект» встановлено його відсутність за податковою адресою. Зазначена обставина є підставою для розірвання договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 в односторонньому порядку. Зазначив, що подана позивачем податкова звітність у електронному вигляді після розірвання договору про визнання електронних документів не підлягає прийняттю та реєстрації. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 12.03.2015 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Габіони Будпроект» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

26.02.2014 між ТОВ «Габіони Будпроект» та ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві укладено договір про визнання електронних документів №260220141.

Предметом вказаного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Договір про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 був направлений 26.02.2014 засобами телекомунікаційного зв'язку до Міністерства доходів і зборів України та прийнятий і погоджений, що підтверджується квитанціями №1 та №2 (а.с. 31, 32 Т. І).

08.02.2015 позивач направив засобами телекомунікаційного зв'язку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2014 року.

Однак, вказаний податковий розрахунок не був прийнятий на центральному рівні, що підтверджується квитанцією №1.

Після отримання даного повідомлення позивач дізнався про розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 в односторонньому порядку.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 та щодо відмови у прийнятті поданого ТОВ «Габіони Будпроект» 08.02.2015 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 в 22:49, позивач оскаржив їх до суду і просив зобов'язати відповідача прийняти та визнати поданим 08.02.2015 вказаний податковий розрахунок.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди;

Договір, укладений між Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та ТОВ «Габіони Будпроект» про визнання електронних документів є адміністративним договором, в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України та питання щодо припинення

У відповідності до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014, передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Підпунктом 16.1.11 статті 16.1 статті 16 Податкового кодексу України покладено обов'язок на платника податків повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи підприємця.

Статтею 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з листом «Про розірвання договору» №9129/10/26-55-10-02-10 від 10.02.2015, договір укладений між Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та ТОВ «Габіони Будпроект» про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 розірвано у зв'язку з порушенням позивачем істотних умов договору, а саме: не повідомлення відповідача про зміну адреси місцезнаходження (а.с. 48 Т.І).

Відповідач надав до матеріалів справи копію довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків №530/01/26-55-07-03 від 04.02.2015, згідно якої посадовими особами відповідача проведено необхідні та достатні заходи щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Габіони Будпроект» та встановлено, що за юридичною адресою: м. Київ, булв. Ліхачова, буд. 1/27 кім. 205 дане товариство не знаходиться.

У зв'язку із зазначеним відповідач склав повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 05.02.2015 №10692/26-55-1-8-05-14.

Позивач посилався на те, що висновки відповідача про відсутність ТОВ «Габіони Будпроект» не відповідають дійсності.

До матеріалів справи позивач надав копію договору суборенди кімнати для офісу підприємства від 02.01.2013 №19, укладеного із публічним акціонерним товариством «Будмеханізація», предметом якого є тимчасове платне користування нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, булв. Лихачова (М. Приймаченко), 1/27.

Крім того, позивач надав копію договору суборенди об'єкта нерухомості від 01.10.2014 №01/10/20, укладеного із ТОВ «Пром-рент», предметом якого є тимчасове платне користування офісним приміщенням за адресою: м. Київ, булв. Марії Приймаченко, 1/27.

Оплата за вказаними договорами здійснювалась у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав платіжні доручення (а.с. 83-95 Т.І).

На момент виникнення спірних правовідносин діяв договір суборенди кімнати для офісу підприємства від 02.01.2013 №19.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 10.02.2015 ТОВ «Габіони Будпроект» було зареєстроване за адресою: м. Київ, булв. Ліхачова, буд. 1/27 кім. 205 та статус відомостей про юридичну особу було підтверджено .

Відповідач повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, які спростовують інформацію відповідача щодо відсутності ТОВ «Габіони Будпроект» за податковою адресою.

Доказів існування інших підстав для розірвання договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 в односторонньому порядку суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 є протиправними та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті поданого ТОВ «Габіони Будпроект» 08.02.2015 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 в 22:49, вважати прийнятим та зареєстрованим 08.02.2015 податковий розрахунок та зобов'язання відповідача прийняти та визнати поданим 08.02.2015 податковий розрахунок суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, яка є чинною на момент розгляду даної справи (далі - Інструкція №233).

Відповідно до пункту 7.5 Інструкції №233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Суд встановив, що ТОВ «Габіони Будпроект» направило до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 в 22:49, що підтверджується квитанцією №1 (а.с.35 Т.І).

Однак, даний податковий розрахунок не було прийнято на центральному рівні Державної податкової служби України, про що зазначено у квитанції №1.

Зі змісту квитанції видно, що підставою для відмови у прийнятті зазначеної податкової звітності є виявлення помилки: «для платника податків заборонено прийом звітності по електронні пошті - ЄДРПОУ 37882984, код ДПІ: 2655. Можливо, відсутній договір з ДФСУ.».

У відповідності до пункту 4.1 Тимчасового порядку надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 №672, який є чинним станом на дату розгляду даної справи (далі - Тимчасовий порядок), податкова звітність до органів державної податкової служби може бути подана (надіслана) в електронному вигляді до приймального шлюзу органу ДПС України за допомогою програмних засобів та будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, які гарантують доставку електронного пакета звітних документів платника податків до органу ДПС протягом однієї години.

Пунктом 4.8 Тимчасового порядку встановлено перелік заходів, які здійснюють органи ДПС, для включення платників податків в систему подання податкової звітності в електронному вигляді.

ДПІ районного рівня, зокрема, здійснюють наступні заходи: отримання від органу ДПС, де розташовано приймальний шлюз, перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); імпорт отриманих та розшифрованих файлів XML -формату до баз даних податкової звітності з перевіркою їх на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Орган ДПС, де розташовано приймальний шлюз, зокрема, здійснює такі заходи: прийом електронної податкової звітності з перевіркою її на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); передача до ДПІ перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Згідно Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 №672 приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у місті Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна).

Суд встановив, що у відповідності до Тимчасового порядку податковий розрахунок ТОВ «Габіони Будпроект» надіслало в електронному вигляді на шлюз прийому звітності Державної податкової служби України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №1.

Згідно квитанцій №1, які надійшли позивачу після направлення податкових накладних та податкової звітності, документ було доставлено до Державної податкової служби України та не прийнято на рівні центрального порталу прийому звітності «ДПС України» .

Таким чином, обов'язок Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо прийняття податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, який було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08.02.2015 в 22:49 не виник , оскільки такий податковий розрахунок не був прийнятий на рівні центрального порталу прийому звітності «ДПС України».

У відповідності до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В даному випадку, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, оскільки відповідач позбавлений технічної можливості прийняти та зареєструвати надісланий позивачем податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, адже даний розрахунок не прийнятий на центральному рівні та не надходив до відповідача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №260220141 (реєстраційний номер документу: №9009996705) від 26.02.2014.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» (код ЄДРПОУ 37882984) судові витрати в сумі 18,27 грн. (вісімнадцять гривень 27 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський