Ухвала

від 01.07.2015 по справі 826/2684/15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

1 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Коротких О.А.,

суддів: Маринченка В.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» (далі - ТОВ) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

17 червня 2015 року до Верховного Суду України надійшла заява Інспекції про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Цією ухвалою суд касаційної інстанції на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 КАС відмовив у відкритті касаційного провадження.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Податкового кодексу України.

На підтвердження наведених у заяві доводів Інспекція надала копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2014 року та 4 березня 2015 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України погодився із висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №260220141 від 26.02.2014 року, є протиправними та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.02.015 року ТОВ було зареєстроване за адресою: м. Київ, бульвар Ліхачова, буд. 1/27 кім. 205 та статус відомостей про юридичну особу було підтверджено.

В ухвалі Вищого адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, наданій на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій при дослідженні акту № 4121/22-4/37956558 встановлено, що зустрічну звірку ТОВ «Ремарка-Юрконсалтинг» неможливо було провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходилось за податковою адресою: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус А. Поштові конверти повертаються з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

В ухвалі Вищого адміністративного суду від 4 березня 2015 року, наданій на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції, що відповідь, яка надійшла на адресу податкового органу була не повна, то податковим органом було прийнято рішення про проведення документальної невиїзної перевірки підприємства. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, вчиняючи оскаржувані дії по перевірці, а також видаючи оскаржуваний наказ № 1006 від 24.07.2012 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

відмовити у допуску справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: В.Л. Маринченко О.О. Терлецький