Ухвала

від 10.03.2015 по справі 815/4572/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 р. Справа № 815/4572/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І. при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ „Укртранстранзит"Капітонов П.П. (довіренсть)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укртранстранзит" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 05.08.2014 року № 0002532203 та № 0002542203.

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у межах матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110010000217 від 22.10.2013 року, підставі направлень №373/15-54-22-03 від 07.07.2014 року, №372/15-54-22-03 від 07.07.2014 року та наказу «Про проведення позапланової виїзної перевірки» від 07.07.2014 року № 649, виданого керівником ДПІ, у відповідності до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Укртранстранзит» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум», та ТОВ «К-Левер» за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 22.07.2014 року № 2076/15-54-22-03/38110153 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укртранстранзит», код ЄДРОПУ 38110153, з питань фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками TOB «ТВ Транс», код ЄДРПОУ 33430872, ТОВ «Стіл Петролеум», код ЄДРПОУ 38049236 та ТОВ «К-Левер», код ЄДРПОУ 37140082 за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013".

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено 1) пп.138.1.1 п. 138.1 п.138.2 п.п.138.8.1 п.138.3 п.138.4 п.138.8 ст.138, п.139.1ст.139 Податкового Кодексу України, встановлено завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 2 918 265 грн. у т.ч. по періодам: півріччя 2012 року - 178 630 грн.; 9 місяців 2012 року - 828 230 грн.; рік 2012-2 588 705 грн.; рік 2013-329 560 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 606 244 грн., у т.ч. по періодам: 2 квартал 2012 року - 37 512 грн., 3 квартал 2012 року - 136 416 грн., 4 квартал 2012 року - 369 700 гри., рік 2013 - 62 616 грн.,

2) п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п. 201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 523 536 грн., у т.ч. по періодам: травень 2012 року на 35 726 грн.; липень 2012 року на 36 165 грн.; серпень 2012 року на 48 143 грн.; вересень 2012 року на 45 612 грн.; жовтень 2012 року на 106 456 грн.; листопад 2012 року на 48 177 грн.; грудень 2012 року на 197 462 грн.; січень 2013 року на 1 050 грн.; лютий 2013 року на 4 745 грн., що призвело до заниження податку на додану, вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на загальну суму 523 536 грн. за відповідний період.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав до ДПІ письмові заперечення, які не були задоволені відповідачем (відповідь від 04.08.2014р., т.1 а.с.14-23).

На підставі акту перевірки від 22.07.2014р. ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.08.2014р. №0002542203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 523 536 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 130884 грн., у зв'язку з порушенням позивачем п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п. 201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України; та податкове повідомлення-рішення від 05.08.2014р. №0002532203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 606 244 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 151 561 грн., у зв'язку з порушенням позивачем пп.138.1.1 п. 138.1 п.138.2 п.п.138.8.1 п.138.3 п.138.4 п.138.8 ст.138, п.139.1ст.139 Податкового Кодексу України.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 05.08.2014 року № 0002532203 та № 0002542203. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається з акту перевірки, за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013 року ТОВ "Укртранстранзит" задекларовано витрати у сумі 18 029 812 грн. Перевіркою повноти визначення витрат за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013 року встановлено їх завищення на загальну суму 2 918 265 грн. у т.ч. по періодам: півріччя 2012 року - 178 630 грн.; 9 місяців 2012 року - 828 230 грн.; рік 2012 -2 588 705 грн.; рік 2013 - 329 560 грн. Крім того, як вбачається з акту перевірки, за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013 року ТОВ «Укртранстранзит» задекларовано податок на прибуток у сумі 30 000 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013 року встановлено заниження податку на прибуток на 606 244 грн. у т.ч. по періодам: півріччя 2012 року -37 512 грн.(у т.ч. 2 квартал 2012року - 37 512 грн.); 9 місяців 2012 року -173 928 грн. (у т.ч. 3 квартал 2012року -136 416 грн.); рік 2012 - 543 628 грн. ( у т.ч. 4 квартал 2012 року-369 700 грн.).

Також, за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2013 р. ТОВ «Укртранстранзит» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1 675 450 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2013 р. встановлено його завищення на загальну суму 523 536,00 грн., у т.ч. по періодам: травень 2012 року на 35 726 грн.; липень 2012 року на 36 165 грн.; серпень 2012 року на 48 143 грн.; вересень 2012 року на 45 612 грн.; жовтень 2012 року на 106 456 грн.; листопад 2012 року на 48 177 грн.; грудень 2012 року на 197 462 грн.; січень 2013 року на 1 050 грн.; лютий 2013 року на 4 745 грн.

Підставою для висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за господарськими операціями з TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум» та ТОВ «К-Левер» зокрема, слугувало наступне.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області отримано податкову інформацію від ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС у вигляді акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «К-Левер» (код за ЄДРПОУ 37140082) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень, грудень 2012р., січень, лютий 2013р.» від 18.05.2013р. № 39/22-00/37140082, акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВ Транс» (код за ЄДРПОУ 33430872) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень, жовтень 2012р.» від 18.05.2013р. № 40/22-00/3343087, протоколу допиту свідка ОСОБА_1.

Так, згідно акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «К-Левер» (код за ЄДРПОУ 37140082) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень, грудень 2012р.. січень, лютий 2013р.» від 18.05.2013р. № 39/22- 00/37140082. встановлено, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «К-Левер» (код за ЄДРПОУ 37140082) не знаходиться за податковою адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський р-н, пр-т. Кірова, буд. 91 та згідно АІС «Податковий блок» підприємство має стан відмінний від « 0».

Таким чином, у зв'язку з відсутністю ТОВ «К-Левер» за податковою адресою, що підтверджується висновками ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «К-Левер», відсутністю виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності та формуванням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Престиж Строй 2012» по якому встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, на ТОВ «К-Левер» вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за жовтень, грудень 2012р., січень, лютий 2013р., які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Згідно акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ТВ Транс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень, жовтень 2012р.» від 18.05.2013р. № 40/22-00/3343087», встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що TOB «ТВ Транс» не знаходиться за податковою адресою: 49000, Дніпропетровськ, вул. Тополина, д.19 згідно АІС «Податковий блок» підприємство має стан відмінний від « 0».

Враховуючи відсутність TOB «ТВ Транс» за податковою адресою, що підтверджується висновками ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB «ТВ Транс», відсутністю виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності та формуванням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Престиж Строй 2012» та по взаємовідносинам з ПП «Воз'єднання» по якому встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, слід зазначити наступне:

Таким чином, у зв'язку з відсутністю TOB «ТВ Транс» за податковою адресою, що підтверджується висновками ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB «ТВ Транс», відсутністю виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності та формуванням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Престиж Строй 2012» та по взаємовідносинам з ПП "Воз'єднання" по якому встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, на TOB «ТВ Транс» вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за серпень, жовтень 2012р., які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Крім того, слідчим першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві майором податкової міліції Макаренко Ю.В. надано протокол додаткового допиту директора ТОВ «ТВ Транс» ОСОБА_1 від « 04» лютого 2014 року, згідно якого останній вказав, що підписував документи як директор, за грошову винагороду, однак господарською діяльністю не займався.

Також, податковий орган в Акті перевірки вказує, що за період квітень, травень, червень, липень 2012 року до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не надходила інформація щодо діяльності або бездіяльності ТОВ «Стіл петролеум», що може свідчити про сумнівність здійснення фінансово-господарської діяльності. До ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направлено запит на проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл Петролеум» по взаємовідносинам з ТОВ «Укртранстранзит» №8186/7/15-54-22-03 від 23.05.2014 року. Станом на дату проведення перевірки відповіді не надійшло.

На підставі зазначеного, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Укртранстранзит» завищенно собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 2 918 265 грн. у т.ч. по періодам: півріччя 2012 року - 178 630 грн.; 9 місяців 2012 року - 828 230 грн.; рік 2012-2 588 705 грн.; рік 2013-329 560 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 606 244 грн., у т.ч. по періодам: 2 квартал 2012 року - 37 512 грн., 3 квартал 2012 року - 136 416 грн., 4 квартал 2012 року - 369 700 гри., рік 2013 - 62 616 грн. та завищено податкового кредиту на загальну суму 523 536 грн., у т.ч. по періодам: травень 2012 року на 35 726 грн.; липень 2012 року на 36 165 грн.; серпень 2012 року на 48 143 грн.; вересень 2012 року на 45 612 грн.; жовтень 2012 року на 106 456 грн.; листопад 2012 року на 48 177 грн.; грудень 2012 року на 197 462 грн.; січень 2013 року на 1 050 грн.; лютий 2013 року на 4 745 грн., що призвело до заниження податку на додану, вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на загальну суму 523 536 грн. за відповідний період. По взаємовідносинам з TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум»та ТОВ «К-Левер».

Однак на думку суду, такі висновки відповідача є необґрунтованими з огляду наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Укртранзит» уклало договір № 6 від 22 жовтня 2012 року про надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ «К-левер», згідно умов якого ТОВ «К-левер» зобов'язується надати на адресу ТОВ «Укртранстранзит» транспортно-експедиторські послуги.

На виконання умов договору, ТОВ «К-левер» виписало податкові накладні та сторони оформили акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 1 441 600,0грн. (у т.ч. ПДВ 240 266,7 грн.), які наявні в матеріалах справи та були дослідженні під час перевірки, що підтверджується актом перевірки від 22.07.2014 року.

У січні 2013 року ТОВ «Укртранстранзит» шляхом подання уточнюючого розрахунку №9031754309 від 31.05.2013 року зменшено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «К-Левер», на загальну суму ПДВ 60 116,67 грн.

При цьому в акті перевірки, податковий орган вказує, що питання формування витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «К-Левер» за рік 2013 не досліджувалось у зв'язку з поданням декларації один раз на рік.

У зв'язку зі наданням замовлених послуг сторонами складено акти надання послуг, накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Розрахунки проводилися у безготівковій формі, що вбачається із наданих позивачем банківських виписок.

Факт надання транспортних послуг також підтверджується залученими до матеріалів справи копіями ТТН, заявками.

Також, між ТОВ «Укртранзит» та ТОВ «ТВ ТРАНС» було укладено договір № 42 від 02 квітня 2012 року з доповненнями до нього №1 від 02.04.2012 року на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно якого ТОВ «ТВ ТРАНС» зобов'язується надати на адресу ТОВ «Укртранстранзит» послуги по перевезенню вантажу. На виконання умов договору, ТОВ «ТВ ТРАНС» виписало податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 2 342 421,0 грн. ( у т.ч. ПДВ - 390 403,5 грн.).

Розрахунки проводилися у безготівковій формі, що вбачається із наданих позивачем банківських виписок.

Копії податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт були надані позивачем і залучені до матеріалів справи. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту.

Між позивачем та ТОВ «Стіл Петролеум» було укладено договір б/н від 01.03.2012 року на технічний огляд автомобілів, згідно умов якого ТОВ «Стіл Петролеум» зобов'язувалися надати на адресу ТОВ «Укртранзит» послуги по техогляду. На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Стіл петролеум» виписані податкові накладні на загальну суму 76 200 грн. в т.ч. ПДВ 12 700 грн.

Розрахунки проводилися у безготівковій формі, що вбачається із наданих позивачем банківських виписок на підставі оформлених рахунків.

В підтвердження реальності здійснення позивачем та його контрагентами, визначеними в акті перевірки, операцій з транспортно-експедиторських послуг, до суду надані відповідні товарно-транспортні накладні, договори про надання транспортно-експедиторських послуг іншим підприємствам позивачем, платіжні доручення, рахунки фактури.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем послуг, включення цих витрат до валових витрат, оплати послуг, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, та обґрунтованість віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових (договори, додаткові угоди, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, рахунки, ТТН, акти тощо).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум» та ТОВ «К-Левер» як платників ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

З огляду на викладене неправомірним є й висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу

При цьому, підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акту перевірки, при формуванні висновку про завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по операціям з TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум» та ТОВ «К-Левер» не надавалась оцінка документам, що свідчить про поставку послуг та розрахунок за них. Усі висновки спирались виключно на податкову інформацію по контрагентам TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум» та ТОВ «К-Левер», та відповідна частина акту перевірки позивача не містить зазначення, які порушення вимог податкового законодавства допущені позивачем та в чому саме вони полягали, як і не зазначено, які дефекти первинних документів, наданих до перевірки, свідчать про необґрунтованість декларування понесених витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, надані послуги), то відповідно такі договори не можуть вважатись фіктивними. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про безтоварність укладених між позивачем та його контрагентами угод.

Судом встановлено, що укладені між позивачем та TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум» та ТОВ «К-Левер» договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами в матеріалах справи.

Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки позивача не обґрунтовано згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем пп.138.1.1 п. 138.1 п.138.2 п.п.138.8.1 п.138.3 п.138.4 п.138.8 ст.138, п.139.1ст.139, п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п. 201.4, п.201.6 ст.201 ПК України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст.86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням ТОВ «Укртранстранзит» до складу податкового кредиту спірних суми ПДВ та витрат до валових по господарським операціям з з TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум» та ТОВ «К-Левер».

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, висновок документальної перевірки про безтоварність господарських операцій ТОВ «Укртранстранзит» з TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум» та ТОВ «К-Левер» обґрунтований виключно даними додаткового характеру, одержаними з матеріалів, складених іншими податковими органами, хоча висновки про встановлені порушення податкового законодавства не можуть бути обґрунтовані виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів ТОВ «Укртранстранзит», а з документів за результатами перевірки інших платників податків. При формуванні висновків акту перевірки ТОВ «Укртранстранзит» ДПІ в порушення вимог Порядку №984 та ст.83 ПК України оперує переважно чи повністю податковою інформацією, яка не може бути єдиним джерелом одержання даних для формування висновків про порушення платником, що перевіряється, вимог податкового законодавства.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Згідно з п.1 вказаного Порядку зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до пунктів 2,3 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Згідно пунктів 2.1, 2.2 Методичних рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011р. №236, для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Пунктами 4, 5 Порядку №1232 передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011р. №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Пунктами 4.5, 4.7, 5.2 Методичних рекомендацій визначено, що при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження. За результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки. Довідка підписується та вручається суб'єкту господарювання у порядку, передбаченому пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", не пізніше наступного робочого дня від дати її складання. Отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження в подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Згідно з п.4.4 Наказу № 236 акт про неможливість проведення зустрічної звірки складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою).

Зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання визначений додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Однак, складені за результатами заходів по проведенню зустрічної звірки акти про неможливість проведення зустрічних звірок TOB «ТВ Транс» та ТОВ «К-Левер» не відповідають вимогам додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Зокрема, описова та змістовна частини актів не відповідають їх назвам та сутності, які запроваджені Методичними рекомендаціями. Так, законодавством не передбачено відображення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновків, а передбачено лише відображення відомостей, встановлених на підставі матеріалів, що знаходяться у справі суб'єкта господарювання, інформаційних баз даних, інших джерел інформації. Також допускається зазначення інформації, отриманої від підрозділів податкової міліції, що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці.

Наведення висновків щодо реальності здійснення господарських операцій за результатами проведеної звірки суб'єкта господарювання передбачено додатком 5 до Методичних рекомендацій, який у свою чергу складається за результатами фактично проведеної звірки.

Однак судом встановлено, що фактично проведення зустрічної звірки не мало місця, у зв'язку з відсутністю TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум» та ТОВ «К-Левер» за місцезнаходженням; дослідження первинних документів та їх співставлення з даними звітності позивача не відбувалося, отже такі акти як докази по справі суд вважає таким, що не підтверджує правомірність висновків стосовно позивача.

Крім того, на час складання актів про неможливість проведення зустрічної звірки, матеріалів первинного обліку на підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «К-Левер», TOB «ТВ Транс» та його контрагентами податковим органом отримано не було, а відтак, останній не мав правових підстав для проведення зустрічної звірки цих підприємств. Зі змісту складених ДПІ актів про неможливість проведення зустрічної звірки інспектором ДПІ у ході проведення зустрічних звірок не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, оскільки такі документи у суб'єкта владних повноважень були відсутні.

При перевірці податковий орган використав довідку від 12.12.2012 року «про проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл Петроліум» ЄДРПОУ 38049236...».Однак, відповідно до положень п. 73.5 ст. 73 ПК України, п.п. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, так як за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, як зазначено вище, висновки акту перевірки від 22.07.2014р. сформовані переважною частиною або виключно з даних актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, тому вважати, що документальну перевірку було проведено у повній відповідності до положень п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України, неможливо.

Крім зазначеного, суд звертає увагу на те, що позапланову документальну перевірку позивача призначено та проведено на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Апелянт у своєму акті перевірки та апеляційній скарзі зазначив, що як вибачається з постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 22.04.2014р. слідчого УФРДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в ході досудового розслідування (номер в ЄРДР 32013110010000217) - т.1 а.с.88-89 виявлено безпідставне формування податкового кредиту зПДВ та валові витрати з податку на прибуток ТОВ «Укртранстранзит» по відносинам з ТОВ «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петроліум», ТОВ «К-Левер», у зв'язку із чим виникла необхідність у проведенні позапланової документальної перевірки ТОВ «Укртранстранзит» при взаємовідносинах з вказаними контрагентами у березні 2012-березні 2013р.р.

Разом з тим, відповідно до п.86.9 ст.86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Тобто, матеріали кримінального провадження не отримали належної правової оцінки уповноваженими органами, відсутній вирок суду.

Означену правову позицію висловив у своїй Ухвалі від 02.10.2013 року Вищий адміністративний суд України по справі № К/9991/75571/12, згідно якої матеріали кримінальної справи (в т.ч. експертизи, проведені в межах кримінальної справи) не можуть бути підставою для висновків під час проведення перевірок без їх оцінки уповноваженими органами.

Тобто, зібрані докази на досудовому розслідуванні не є обов'язковими для суду. Це підтверджується імперативними приписами ч. 4 ст. 95 КПК України, де вказується, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Такі докази підлягають всебічному дослідженню при судовому розгляді за участю сторони захисту, спеціалістів, свідків і можуть за результатами такої перевірки бути виключеними при відповідному мотивуванні в судовому рішення згідно ч. 3 ст. 225, ч. 3 ст. 358, п. 1, 2 ч. 3 ст. 374 КПК України.

Отже за результатами документальної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні, у ДПІ у Суворовському районі м.Одеси не було правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про збільшення ТОВ «Укртранстранзит» податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ до отримання контролюючим органом відповідного судового рішення, що набрало законної сили.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки, суд вбачає протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемлюють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують їх права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Заявлені вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси у випадку їх задоволення не спроможні відновити фактично порушені права платника податків у сфері податкових відносин.

Отже підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду у зв'язку із оскарженими рішеннями, діями та бездіяльністю.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Крім того, вимога позивача про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Суворовському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, які є перевищенням службових повноважень по самостійному (за відсутністю будь-якої податкової інформації за період листопад 2012 року) визнанню відсутніми об'єктів оподаткування у фінансово-господарських операціях позивача із ТОВ "К-Левер", що призвело до збільшення податкових зобов'язань позивача, задоволенню не підлягає, оскільки повноваження щодо проведення перевірок, складання актів за результатами перевірок та формуванню висновків (навіть і помилкових) в таких актах з визначенням наявності чи відсутності об'єктів оподаткування та їх обсягів є компетенцією службових осіб контролюючого органу та не містить ознак перевищення контролюючим органом своїх повноважень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Укртранстранзит" про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року по справі № 815/4572/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 11 березня 2015 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук