Ухвала

від 20.10.2015 по справі 815/4572/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/15268/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р.

у справі № 815/4572/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит»

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» (далі - позивач, ТОВ «Укртранстранзит») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 05.08.2014 року № 0002532203 та № 0002542203. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

На виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у межах матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110010000217 від 22.10.2013 року, на підставі направлень №373/15-54-22-03 від 07.07.2014 року, №372/15-54-22-03 від 07.07.2014 року та наказу «Про проведення позапланової виїзної перевірки» від 07.07.2014 року № 649, виданого керівником податкового органу, у відповідності до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Укртранстранзит» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками TOB «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петролеум», та ТОВ «К-Левер» за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт від 22.07.2014 року № 2076/15-54-22-03/38110153.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп.138.1.1 п. 138.1 п.138.2 п.п.138.8.1 п.138.3 п.138.4 п.138.8 ст.138, п.139.1ст.139 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 2 918 265 грн.; п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п. 201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 523 536 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення від 05.08.2014 р. №0002542203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 523 536 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 130884 грн.; податкове повідомлення-рішення від 05.08.2014 р. №0002532203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 606 244 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 151 561 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укртранзит» укладено договір № 6 від 22 жовтня 2012 року про надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ «К-левер», згідно умов якого ТОВ «К-левер» зобов'язується надати на адресу ТОВ «Укртранстранзит» транспортно-експедиторські послуги.

Також між ТОВ «Укртранзит» та ТОВ «ТВ ТРАНС» було укладено договір № 42 від 02 квітня 2012 року з доповненнями до нього №1 від 02.04.2012 року на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно якого ТОВ «ТВ ТРАНС» зобов'язується надати на адресу ТОВ «Укртранстранзит» послуги по перевезенню вантажу.

01.03.2012 р. між позивачем та ТОВ «Стіл Петролеум» було укладено договір б/н на технічний огляд автомобілів, згідно умов якого ТОВ «Стіл Петролеум» зобов'язувалося надати на адресу ТОВ «Укртранзит» послуги по техогляду.

Як встановлено судами, реальність господарських операцій за вищевказаними договорами підтверджено первинними документами, а саме: товарно-транспортними накладними, договорами, платіжними дорученнями, рахунками фактури тощо.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позапланову документальну перевірку позивача призначено та проведено на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як вбачається з постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 22.04.2014р. слідчого УФРДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в ході досудового розслідування виявлено безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ та валові витрати з податку на прибуток ТОВ «Укртранстранзит» по відносинам з ТОВ «ТВ Транс», ТОВ «Стіл Петроліум», ТОВ «К-Левер», у зв'язку із чим виникла необхідність у проведенні позапланової документальної перевірки ТОВ «Укртранстранзит» при взаємовідносинах з вказаними контрагентами у березні 2012-березні 2013 р.р.

Відповідно до п.86.9 ст.86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Отже, матеріали кримінальної справи не можуть бути підставою для висновків під час проведення перевірок без їх оцінки уповноваженими органами.

При цьому, як встановлено судами, матеріали кримінального провадження, на підставі яких проведено перевірку позивача, не отримали належної правової оцінки уповноваженими органами, відсутній вирок суду.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що за результатами документальної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні, у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не було правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про збільшення ТОВ «Укртранстранзит» податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

2.Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун