Ухвала

від 11.03.2015 по справі 807/2696/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 876/634/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства Радгосп - Завод «Ужгородський» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ужгороді Закарпатської області до Державного підприємства Радгосп - Завод «Ужгородський» в особі голови ліквідаційної комісії Державного підприємства Радгосп - Завод «Ужгородський» ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2014 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ужгороді Закарпатської області (далі - позивач) звернувся з позовом до Державного підприємства Радгосп - Завод «Ужгородський» в особі голови ліквідаційної комісії Державного підприємства Радгосп - Завод «Ужгородський» ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути 126871,45 грн капіталізованих платежів.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що чинне законодавство не передбачає обов'язку сплати капіталізованих платежів страхувальником у разі його ліквідації поза процедурою банкрутства.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державне підприємство Радгосп - Завод «Ужгородський» є юридичною особою та зареєстрований як платник страхових внесків у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ужгороді Закарпатської області (а.с. 17,20).

27 липня 1973 року із працівником підприємства ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого останній отримав травму із встановленням ІІІ групи інвалідності, втрата професійної працездатності - 40 % (а.с. 7).

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ужгороді Закарпатської області від 15 серпня 2014 року № 0704/333/885 встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є однією і тією ж самою особою, в подальшому іменується як ОСОБА_2 (а.с. 22).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ужгороді Закарпатської області від 29 березня 2013 року № 0704/333/333/311 постановлено призначити потерпілому ОСОБА_2 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 1179,98 грн (а.с. 14).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 лютого 2014 року № 55 "Про ліквідацію державного підприємства радгосп-завод "Ужгородський"", вирішено, в тому числі, припинити шляхом ліквідації діяльність державного підприємства радгосп-завод "Ужгородський" (код ЄДРПОУ 00413802, адреса: 89421, Закарпатська обл.., Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Гагаріна, 62) (а.с. 8).

У зв'язку із проведенням ліквідації відповідача позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії підприємства із заявою про внесення капіталізованих платежів на рахунок Фонду (а.с. 9-13), проте відповіді на заяви не надходило.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно зі статтею 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 затверджений Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

На момент проведення капіталізації ОСОБА_2 досяг віку 73 року, а згідно таблиці смертності та середньої очікуваності тривалості життя в Україні за 2013 рік для розрахунку капіталізованих платежів застосовується коефіцієнт 8,96 (а.с. 60-63). Сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів, який був наданий позивачем (а.с. 55).

Таким чином, Законом № 1105-XIV страхувальника зобов'язано проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Такою ж є і правова позиція Верховного суду України висловлена у постанові від 26.06.2012 року у справі № 21-156а12 та Вищого адміністративного суду України - ухвали від 28.01.2015 року у справі № К/800/55955/14 та від 29.05.2014 року у справі № К/800/16855/14.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державного підприємства Радгосп - Завод «Ужгородський» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Радгосп - Завод «Ужгородський» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 807/2696/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

ОСОБА_4