Рішення

від 11.03.2015 по справі 904/220/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.15р. Справа № 904/220/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентген Сервіс", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 14 768, 82 коп.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Бєкоєв С.Е., дов. № б/н від 06.02.15р., представник;

Від відповідача: Бєлуха А.В., дов. № 12 від 15.01.15р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рентген Сервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 15 000 грн., що складають суму заборгованості за Договором № 86-13 від 30.12.13 р., 2 538, 13 грн. - інфляції, 329, 18 грн. - річних, 1 901, 51 грн. - пені.

10.03.15 р. від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких останній зменшив суму основного боргу до 10 000 грн., суму інфляції, річних та пені залишив без змін.

Вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов зазначив про те, що на його думку строк виконання зобов'язання по сплаті інфляції, річних пені, не настав, з огляду на те, що позивач не звернувся до нього з вимогою щодо сплати зазначених вище сум.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем при розрахунку пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу, а саме, здійснено її нарахування більше, ніж за шість місяців від дня порушення зобов`язання.

10.03.15 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України .).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.13 р. між Публічним акціонерним товариством Завод „Павлоградхіммаш" (Замовник - Відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рентген Сервіс" (Виконавець - Позивач) укладено договір ремонту № 86-13 на виконання робіт щодо поточного ремонту апарату рентгенівського Арина-9, № 319, 2012 р.в. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобов'язується виконати роботи щодо поточного ремонту: заміна рентгенівської трубки ИМА5-320Д, високовольтного трансформатора, трансформаторної оливи, тренування апарату, вихід на паспортний режим рентгенівського апарату Арина-9, № 319, 2012 р.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна робіт згідно кошторису ( додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною) складає 15000 грн. ПДВ не нараховується.

В п. 3.1. Договору, сторони дійшли згоди щодо здійснення розрахунків у формі 100% попередньої оплати .

В п. 5.1. Договору, встановлено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором. Дія договору визначена - до 31.12.2014 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав роботи, передбачені умовами договору, без отримання попередньої оплати, на загальну суму 15 000 грн., про що свідчить акт виконаних робіт від 14.01.14 р. (а.с. 16).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що сторони своїми діями змінили умови договору, щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

В п. 6.3 договору сторони дійшли згоди про те, що оплата робіт, повинна бути здійснена в строки, які складають не більше ніж 30 календарних днів з моменту підписання ата здачі-прийняття виконаних робіт.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, здійснивши розрахунки з порушенням строків, встановлених в договорі, та не у повному обсязі - в сумі 5 000 грн., про що свідчить копія банківської виписки (а.с. 62).

Доказів виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 10 000 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості на вищевказану суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за період з 15.01.2014р. по 31.10.2014 р. складає 329, 18 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляції за період з січня 2014 р. по вересень 2014 р. підлягають часткового задоволенню, оскільки, позивач невірно визначив початок періоду прострочення.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Після перерахунку, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові ВГСУ, до стягнення підлягає інфляція за загальний період з лютого 2014 р. по вересень 2014 р. в сумі 2 392, 77 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В п. 6.3. Договору сторони передбачили, що в разі затримки Замовником в проведенні оплати за проведені роботи більше ніж 30 календарних днів з моменту підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт, Замовник сплачує Виконавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Вимоги позивача, щодо стягнення пені за загальний період з 15.02.2014 р. по 10.10.2014 р., підлягають задоволенню частково, зважаючи на те, що її розрахунок здійснено без врахування положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України , відповідно до якого встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов`язання щодо оплати виконаних робіт відповідач повинен був здійснити до 14.01.2014 р., пеня підлягає нарахуванню за період з 15.02.2014 р. по 15.08.2014 р.

Після перерахунку до стягнення підлягає пеня за зазначений вище період в сумі 1 344, 24 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" , передбачені підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до матеріалів справи, позивачем, відповідно до платіжного доручення № 211 від 02.12.2014 р. сплачено судовий збір в сумі 1 827 грн.

Зважаючи на зменшення позивачем розміру позовних вимог, судовий збір в сумі 462, 09 грн., відповідно до ст. 7 зазначеного вище Закону підлягає поверненню останньому із державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 526 , 610 , 611 , 625 Цивільного кодексу України , п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод „Павлоградхіммаш" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Харківська, 15, код ЄДРПОУ 00217417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рентген Сервіс" (61039, м. Харків, вул. Цюрупи, буд. 27, п/р 2600817377190 в АКІБ „Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35700447) 10 000 (десять тисяч гривень) основного боргу, 329 (триста двадцять дев'ять гривень) 18 коп. річних, 2 392 (дві тисячі триста дев'яносто дві гривні) 77 коп. інфляції, 1 344 (одна тисяча триста сорок чотири гривні) 24 коп. пені, 1 299 (одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять гривень) 97 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Рентген Сервіс" (61039, м. Харків, вул. Цюрупи, буд. 27, п/р 2600817377190 в АКІБ „Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35700447) із державного бюджету 462 (чотириста шістдесят дві гривні) 09 коп. сплаченого судового збору, платіжним дорученням № 211 від 02.12.2014 р., яке залишено в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 16.03.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко