Постанова

від 21.04.2015 по справі 904/220/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015 року Справа № 904/220/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Малик С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: у судове засідання не з'явився;

від відповідача:Бєкоєв С.Е, довіреність б/н від 10.04.15, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 по справі № 904/220/15 (суддя Мельниченко І.Ф.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентген Сервіс», м. Харків

до Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш», м. Павлоград, Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 14768,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2015 року по справі № 904/220/15 стягнуто з відповідача на користь позивача 10000,00 основного боргу, 329,18 грн. річних, 2392,77 грн. інфляції, 1344,24 грн. пені, 1299,97 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Рентген Сервіс» із державного бюджету 462,09 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 211 від 02.12.2014, яке залишено в матеріалах справи.

Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі, наявністю заборгованості у сумі 10000,00 грн. і підстав для її стягнення, стягнення 3 відсотків річних від простроченої суми та часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат і пені.

Непогоджуючись з рішенням відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована постановленням рішення при неповному з'ясуванні обставин, неправильному оцінюванні доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних, інфляційних втрат та пені, оскільки позивачем вимога по сплаті вказаних сум на адресу відповідача не направлялася (ст. 530 ЦК України) то строк виконання зобов'язання не настав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.04.2015.

У судовому засіданні, представник відповідача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, але надав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого проти апеляційної скарги заперечує і просить відмовити в її задоволенні.

21.04.2015 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судова колегія в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, розглянувши справу та перевіривши повноту, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, дійшла до висновку про необхідність змінити рішення господарського суду першої інстанції, а апеляційну скаргу задовольнити частково з огляду на наступні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи 30.12.13 між Публічним акціонерним товариством Завод «Павлоградхіммаш» (замовник, або відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентген Сервіс» (виконавець, або позивач) укладено договір ремонту № 86-13 на виконання робіт щодо поточного ремонту апарату рентгенівського Арина-9, № 319, 2012 р.в. (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується виконати роботи щодо поточного ремонту: заміна рентгенівської трубки ИМА5-320Д, високовольтного трансформатора, трансформаторної оливи, тренування апарату, вихід на паспортний режим рентгенівського апарату Арина-9, № 319, 2012 р. в.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна робіт згідно кошторису (додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною) складає 15000,00 грн. ПДВ не нараховується.

Згідно п. 3.1. договору, сплата виконується у формі передплати 100 % від суми договору.

Згідно п. 5.1. договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Дія договору до 31.12.2014.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав передбачені умовами договору роботи, без отримання попередньої оплати, на загальну суму 15000,00 грн. Роботи виконані якісно і в повному обсязі. Замовник претензій до виконання робіт не має, що підтверджується Актом виконаних робіт, узгодженого 14.01.2014 з директором ТОВ «Рентген Сервіс» (а. с. 16).

Враховуючи виконання позивачем робіт і прийняття відповідачем виконаних робіт без попередньої оплати, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів, дійшов до висновку, що сторони своїми діями фактично змінили умови договору, щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

При цьому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що сторони погодили умови оплати за проведені роботи, яка повинна бути здійснена через 30 календарних днів з моменту підписання Акта здачі-прийняття виконаних робіт , згідно п. 6.3. договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 ГК України

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, здійснив розрахунки з порушенням встановлених в договорі строків та не в повному обсязі, сплативши лише 5000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 04.02.2015 (а. с. 62).

Під час розгляду справи відповідач доказів повної оплати заборгованості за виконані позивачем роботи суду не представив, а тому колегія суддів вважає правильним рішення місцевого господарського суду, яким вимоги позивача щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 10000,00 грн., визнано обґрунтованими та стягнуто з відповідача на користь позивача.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок місцевим господарським судом 3 % річних, які стягнуто з відповідача на користь позивача за період з 15.01.2014 по 31.10.2014 у сумі 329,18 грн., колегія суддів вважає його (розрахунок) неправильним, оскільки з урахуванням п. 6.3. договору (оплата робіт через 30 календарних днів з моменту підписання Ата здачі-прийняття виконаних робіт (14.01.2014)) початок періоду прострочення заборгованості слід рахувати з 15.02.2014 по 31.10.2014, а тому до стягнення підлягає сума 212,88 грн.

Перевіривши розрахунок місцевим господарським судом індексу інфляції, колегія суддів погоджується з висновком останнього, відносно невірного визначення позивачем початку періоду прострочення. Місцевим господарським судом період прострочення заборгованості визначено правильно, починаючи з лютого 2014 року по вересень 2014 року, однак допущено арифметичну помилку у підрахунку суми інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача.

Колегією суддів зроблено власний розрахунок суми інфляційних втрат, яка з лютого 2014 року по вересень 2014 року становить 1268,40 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 6.3. договору сторони передбачили, що в разі затримки замовником в проведенні оплати за проведені роботи більше ніж 30 календарних днів з моменту підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт, замовник сплачує виконавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Дослідивши розрахунок позивача в частині нарахування пені, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, вірно встановив, що вони не враховують положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За підрахунком колегією суддів сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за період з 15.02.2014 по 15.08.2014 становить 899,73 грн., а тому колегії суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду в цій частині також підлягає зміні.

За викладених обставин, рішення господарського суду слід змінити в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені, а в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Доводи апелянта про відсутність у місцевого господарського суду підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми, а також суми пені, через відсутність направленої позивачем вимоги в порядку ст. 530 ЦК України на адресу відповідача, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки строк виконання зобов'язання визначено сторонами в п. 6.3. договору, про що зазначено вище.

З урахуванням вищезазначеного доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених господарським судом обставин, а тому не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 по справі № 904/220/15 змінити.

Викласти абзац перший резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 по справі № 904/220/15 в наступній редакції:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод «Павлоградхіммаш» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 15, ідентифікаційний код 00217417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентген Сервіс» (61039, Харківська область, м. Харків, Жовтневий район, вул. Цюрупи, будинок 27, п/р 2600817377190 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 35700447) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) - основного боргу, 212,88 грн. (двісті дванадцять гривень 88 копійок) - 3% річних, 1268,40 грн. (одну тисячу двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок) - інфляційних втрат, 899,73 грн. (вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 73 копійки) - пені, 1144,23 (одну тисячу сто сорок чотири гривні 23 копійки) - судового збору за розгляд позовної заяви.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентген Сервіс» (61039, Харківська область, м. Харків, Жовтневий район, вул. Цюрупи, будинок 27, п/р 2600817377190 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 35700447) на користь Публічного акціонерного товариства Завод «Павлоградхіммаш» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 15, ідентифікаційний код 00217417) 109,44 грн. (сто дев'ять гривень 44 копійки) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 27.04.2015

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд