Рішення

від 17.03.2015 по справі 906/86/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" березня 2015 р. Справа № 906/86/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К., дов. від 12.01.15р. № 61/16

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" (м.Житомир)

про стягнення 9630,15 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 9630,15 грн., з яких 7388,22 грн. боргу за отриману теплову енергію згідно договору № 28 від 07.06.10р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, 421,54 грн. пені, 240,47 грн. 3% річних та 1579,92 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових "запереченнях" від 11.03.15р. на відзив відповідача (а.с.48,49). Зокрема, зазначила, що оплата послуг з теплопостачання за заявлений період була здійснена лише у листопаді та грудні 2013 року, всі інші платежі погашали заборгованість попереднього періоду. Також представник позивача повідомила, що в липні 2013 року Корольовським відділом ДВС Житомирського МУЮ на адресу КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради було перераховано 1784,95 грн. згідно виконавчого документа № 4/5007/916/12 від 14.11.12р. про стягнення з ТОВ "Полісся-Енерго" заборгованості. В обґрунтування наведеного подала копії відповідних платіжних доручень (а.с.50-59).

Відповідач у відзиві від 27.02.15р. № 03/03 проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідачем частково сплачено нараховану позивачем заборгованість, а тому у позивача відсутні підстави для нарахування і стягнення річних та інфляційних (а.с.36,37).

Ухвала господарського суду від 03.03.15р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (м.Житомир, вул.Східна 71), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно довідки з ЄДРПОУ від 30.11.12р. відповідач зареєстрований за адресою: м.Житомир, вул.Східна 71 (а.с.31).

Відповідно до пункту 2.6.15 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Факт неодержання процесуальних документів адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманими документами та конвертом оперативно передається відповідному судді для ознайомлення та приєднання до справи (п.2.6.18 Інструкції з діловодства в господарських судах України).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом за належною адресою про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, господарський суд відповідно до ст.75 ГПК України розглянув справу та прийняв рішення на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.10р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" (відповідач/споживач) укладено договір № 28 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а.с.14-17), за умовами якого позивач як виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (пп.1.1 договору).

Відповідно до пп.2.1 договору, тарифи на послуги на дату укладення договору становлять з централізованого опалення: 12,36 грн. за один кв. метр приведеної опалювальної площі при відсутності приладів обліку теплової енергії, в т.ч. 20% ПДВ.

В пп.2.4 договору наведена характеристика об'єктів споживача теплової енергії по вул.Східна 71.

Згідно пп.3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

2) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 100% від очікуваного споживання наступного місяця.

Відповідно до пп.3.2 договору, послуги оплачуються безготівково на розрахунковий рахунок виконавця.

Сторони домовились, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі (пп.3.3 договору).

Згідно пп.3.6 договору, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Неотримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.

Відповідно до п.2 пп.4.2 договору, споживач зобов'язався оплачувати послуги у встановлений договором строк.

Відповідно до пп.9.1 договору, цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Строк позовної давності за даним договором становить п'ять років.

Згідно даних позивача, станом на день подачі позову, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за період з березня 2013 року по квітень 2014 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 7388,22 грн. (а.с.9), що підтверджується розрахунком позивача (а.с.9), довідками позивача: від 03.03.15р., від 17.03.15р. (а.с.40,60) та відповідними рахунками позивача (а.с.18-26).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до пп.3.7 договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня для бюджетних організацій та 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення для суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно п.7 пп.4.2 договору, у разі несвоєчасного внесення плати за послуги споживач зобов'язався сплачувати пеню в установленому законом та цим договором розмірі.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 421,54 грн., 240,47 грн. та 1579,92 грн. (а.с.10-13).

Розрахунки обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та укладеному договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Заперечення відповідача господарський суд відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме поданими позивачем доказами, зокрема його розрахунками (а.с.48), та умовами укладеного між сторонами договору № 28 від 07.06.10р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 7388,22 грн. боргу за отриману теплову енергію згідно договору № 28 від 07.06.10р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, 421,54 грн. пені, 240,47 грн. 3% річних та 1579,92 грн. інфляційних нарахувань.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго", 10012, м.Житомир, вул.Східна 71, ідентифікаційний код 30672955:

- на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, 10014, м.Житомир, вул.Київська 48, ідентифікаційний код 35343771 - 7388,22 грн. боргу за отриману теплову енергію згідно договору № 28 від 07.06.10р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, 421,54 грн. пені, 240,47 грн. 3% річних, 1579,92 грн. інфляційних нарахувань та 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.03.15

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).