cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" лютого 2015 р.Справа № 922/5659/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радікс Плюс" (м. Харків) про стягнення 102241,10 грн., за участю представників:
позивача - пров. юрисконсульта філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк" Железнякової І.М. (довіреність №3964-О від 14.10.10 р.),
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором б/н від 03.03.2011 р. у розмірі 102241,10 грн. (64521,57 грн. - заборгованість за кредитом; 22589,44 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9833,14 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 5296,95 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом). Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором від 03.03.2011 р.
Позивач надав письмові додаткові пояснення нормативного обґрунтування позовних вимог.
Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №19785360 станом на 17.12.2014 р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
03.07.2007 р. ТОВ "Радікс Плюс", в особі директора Єсіпова Д.О., звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку №26004052302607.
Згідно наказу від 12.04.2002 р. позивачем було вирішено з 15.04.2002 р. ввести в експлуатацію системи електронного документообігу - PRIVATDOC.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач 03.03.2011 р. через систему інтернет-клієнт-банкінг приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, згідно умов якої відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26004052302607.
Відповідно до підпункту 3.2.1.1.16 пункту 3.2.1 "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови та Правила) при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За приписами ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
У ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Враховуючи викладене та зважаючи на підписання відповідачем заяв про відкриття поточного рахунку від 03.07.2007 р. та надання кредитного ліміту від 03.03.2011 р., сторонами у справі фактично було укладено договір банківського обслуговування від 03.03.2011 р., у тому числі щодо встановлення кредитного ліміту.
Розділом 3.2.1 "Умов та правил надання банківських послуг" передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.
Згідно з п. 3.2.1.1.6 Умов та Правил ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Позивач встановив відповідачу кредитний ліміт в розмірі 72500,00 грн., яким останній неодноразово користувався, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та меморіальними ордерами.
Рух коштів підтверджується випискою з поточного рахунку №26004052302607.
При знятті готівки у банкоматах за рахунок кредитного ліміту з відповідача утримувалася комісія у розмірі 3% від суми.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
За приписами ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу положень статей 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вказані норми кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.2.1.2.2.5 Умов та Правил клієнт зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17.
Згідно з п. 3.2.1.4 Умов та Правил, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (підпункт 3.2.1.4.1.1 Умов та Правил).
У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.2.1.4.1.2 Умов та Правил).
Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
27.01.2014 р. відповідач за рахунок кредитного ліміту зі свого поточного рахунку №26004052302607 здійснив операції, що призвели до виникнення на його поточному рахунку дебетового сальдо, що підтверджується банківською випискою з поточного рахунку.
Протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредитове сальдо на поточному рахунку відповідача не було зафіксовано, а тому відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов та Правил з 05.05.2014 р. кредит вважається простроченим.
Згідно з п. 3.2.1.4.3 Умов та Правил сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться а порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються, простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов та Правил клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разу, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.
Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування від 03.03.2011 р., з урахуванням Умов та Правил надання банківських послуг, здійснив прострочення повернення кредитних коштів і сплату процентів та комісії за користування кредитом, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 64521,57 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 27.01.2014 р. по 11.11.2014 р. в сумі 22589,44 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 5296,95 грн. Вказані обставини під час розгляду справи не були спростовані відповідачем належними і допустимими доказами.
За приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 3.2.1.5.1 Умов та правил при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у відсотках річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 05.05.2014 р. по 11.11.2014 р. в сумі 9833,14 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом, пені або будь-яких заперечень.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 184, 193 ГК України, ст.ст. 11, 207, 509, 525, 526, 530, 610 - 612, 629, 638, 640, 1049, 1054, 1069 ЦК України, ст.ст. 33 - 35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радікс Плюс" (61195, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 127, кв. 66. Код ЄДРПОУ 35072131) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд 50. Код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 64521,57 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 27.01.2014 р. по 11.11.2014 р. в сумі 22589,44 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 5296,95 грн., пеню за період з 05.05.2014 р. по 11.11.2014 р. в сумі 9833,14 грн. та судовий збір в сумі 2044,82 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 02.03.2015 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2015 |
Оприлюднено | 20.03.2015 |
Номер документу | 43118154 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні