Постанова

від 16.03.2015 по справі 815/7233/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7233/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участю секретаря Музики І.О.,

представника відповідача П'ятниченка А.О. (згідно довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-2000» до Державної податкової інспекції в Овідідопольському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-2000», за результатом якого позивач просить: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 07.08.2013 року № 0001402210 на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 368 957, 00 грн., штрафна санкція - 184 479, 00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби від 07.08.2013 року № 0001412210 на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі - 387 405, 00 грн., за штрафною санкцією - 193 703, 00 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатом проведення невиїзної перевірки ТОВ «СВЛ-2000», ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області складений акт № 52/22-02/30626275 від 24.07.2013 року «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-2000», код ЄДРПОУ 30626275 щодо підтвердження відомостей, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гамалс» код ЄДРПОУ 13918998 за період березень та травень 2012 року», згідно висновків якого товариством допущені порушення вимог податкового законодавства.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001402210 від 07.08.2013 року, на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі - 368 957, 00 грн. та штрафної (фінансової) санкції на суму 184 479, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі - 387 405, 00 грн. та штрафної (фінансової) санкції - 193 703, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем була розпочата процедура адміністративного оскарження.

Рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.09.2013 року № 751/10/15-32-10-02-07, первинна скарга ТОВ «СВЛ - 2000» залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення без змін.

За результатом розгляду повторної скарги, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 року, № 12581/6/99-99-10-01-15, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.08.2013 року, № 0001402210 та № 0001412210 - залишені без змін.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та результатами їх оскарження, позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в якому зазначає, що основними доводами податкового органу в обґрунтування своїх висновків, є встановлення неможливості проведення перевірки контрагента товариства - ТОВ «Гамалс», згідно з актами ДПІ у Київському районі м. Одеси від 23.08.2012 року № 1109/22-34 від 23.10.2012 року № 1913/22-34.

Згідно висновків зазначених в акті, ревізори ДПІ у Київському районі м. Одеси, встановили, що основний постачальник ТОВ «Гамалс» в травні 2012 року - ПП «Пояс Оріона» має ознаки фіктивності, а господарські операції з основним постачальником в березні 2012 року - ТОВ «Сітібуд Україна» є такими, що не були реально здійснені, що підтверджується поясненнями директора ПП «Пояс Оріона» та відсутністю власних складських приміщень, транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів, а також висновками ревізорів, що операції з ТОВ «Сітібуд Україна» не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання чи здійснення діяльності.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу є хибними, спростовуються наявною первинною документацією, яка у повному обсязі була представлена позивачем на запит під час проводимої перевірки та до суду, в якості письмових доказів по справі. Позивач зазначив, що обґрунтуванням висновків податкового органу є результати зустрічної звірки відносно його контрагенту, з чим позивач не погоджується, посилаючись на принцип індивідуальної податкової відповідальності. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що податковим органом зроблені висновки без достатнього обґрунтування та підтвердження порушень ним, позивачем, податкового законодавства.

11.03.2015 року, позивач подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Представник відповідача, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, в період з 11.07.2013 року по 17.07.2013 року, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «СВЛ-2000», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гамалс» код ЄДРПОУ 13918998 за період березень та травень 2012 року, про що було складено акт перевірки від 24.07.2013 року № 52/22-02/30626275.

За результатом проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновків, що перевіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Гамалс» їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період березень 2012 року, у розмірі 16 500 тис. грн., травень 2012 року у розмірі 333 897 тис. грн. та липень 2012 року у розмірі 18 650 тис. грн., в результаті чого не підтверджено факт реального здійснення операцій в подальшої реалізації по покупцям.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «СВЛ-2000»: п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, всього у загальній сумі 368 657, 00 грн., у т.ч. за березень 2012 року у розмірі 16 500 грн., травень 2012 року у розмірі 333 897 грн. та липень 2012 року у розмірі 18 560 тис. грн.; порушення п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у загальній сумі 387 405 грн. в т.ч. розрізі податкових періодів: 1 квартал 2012 року у сумі 17 325 грн.; 2 квартал 2012 року у сумі 370 080 грн.

На підставі акту перевірки від 24.07.2013 року, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області прийняло податкове повідомлення - рішення від 07.08.2013 року № 0001402210 на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 368 957, 00 грн., штрафна санкція - 184 479, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби від 07.08.2013 року № 0001412210 на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі - 387 405, 00 грн., за штрафною санкцією - 193 703, 00 грн.

За результатом проведеної процедури адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Судом встановлено, що висновки податкового органу обґрунтовані податковою інформацією, отриманою згідно актів ДПІ у Київському районі м. Одеси від 23.08.2012 року № 1109/22-34 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «Гамалс», щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за жовтень 2011 року, лютий, квітень, травень 2012 року», від 23.10.2012 року № 1913/22-34 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «Гамалс», щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Сіті буд Україна», код ЄДРПОУ 34348564 за період березень 2012 року», якими встановлено наступне.

Так, згідно баз даних АІС «РПП», станом на дату складання акту, стан платника « 9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Зустрічну звірку не можливо провести, так як у висновку ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС зазначено, що не надані первинні документи по факту фінансово-господарських відносин та не отримано письмове пояснення від керівника підприємства, у зв'язку з чим не можливо встановити підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій МП ТОВ «Гамалс».

Враховуючи дані, що наведені в актах ДПІ у Київському районі м. Одеси від 23.08.2012 року № 1109/22-34, від 23.10.2012 року № 1913/22-34, податковий орган дійшов висновку, що операції між ТОВ «СВЛ-2000» з МП ТОВ «Гамалс» у березні та травні 2012 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Таким чином, за результатами проведених заходів податковим органом не було встановлено реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «СВЛ-2000» з МП ТОВ «Гамалс» у березні та травні 2012 року.

Перевіряючи правильність висновків податкового органу, суд вважає, що дійсно, у податковому праві відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, у зв'язку з чим позивач не має нести несприятливі наслідки через проблеми у правовому стані свого контрагенту.

Разом з цим, для встановлення товарності проведених господарських операцій, суд має встановити певні обставини, серед яких: можливість реального здійснення платником податків зазначених господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, наявність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської (економічної) діяльності, здійснення операцій з товаром, що вироблявся або міг бути виробленим в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За результатом дослідження представлених до суду первинних документів по взаємовідносинам позивача з МП ТОВ «Гамалс», а саме: договір підряду № 1/1 від 25.10.2011 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат форми КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт, форми КБ-2в; підсумкові відомості ресурсів; податкові накладні, суд встановив наступне.

Згідно умов п. 1.1. договору підряду № 1/1 від 25.10.2011 року, замовник у особі ТОВ «СВЛ-2000», доручив підряднику у особі ТОВ «Гамалс» виконати роботи по капітальному ремонту сходових клітин в м. Києві, Подольський район, Днепровський район та Дарницький район.

За умовами договору підрядник зобов'язується згідно затвердженої проектно -сметної документації провести роботи передбачені в п. 1.1 договору в строк з 25.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатом дослідження первинної документації, наданої на підтвердження виконання умов зазначеного договору підряду, судом встановлено, що вона підтверджує виконання та сплату певного обсягу робіт, без ідентифікації об'єктів будівництва, за якими такі роботи виконувались. Так, жодної адреси розташування сходової клітини будинку в якій проводились ремонтні роботи, в наданих документах не зазначено. З урахуванням того, що предметом договору є сходові клітини в житлових будинках трьох районів м. Києва, ідентифікація об'єктів будівництва у вигляді зазначення їх адрес розташування є дуже суттєвою умовою для фіксації проведеної господарської операції в первинній документації з метою підтвердження її реальності.

З урахуванням висновків актів податкової інспекції про неможливість проведення зустрічної звірки підрядника МП ТОВ «Гамалс» та встановлення відсутності у зазначеного товариства матеріально - технічних потужностей та трудового ресурсу, суд погоджується з доводами податкового органу та ставить під сумнів реальність виконання обсягу підрядних робіт за договором, укладеним з МП ТОВ «Гамалс».

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що наявність оформлених документів, необхідних відповідно до положень Податкового Кодексу України для внесення певних сум до бухгалтерського обліку та податкової звітності, є недостатньою умовою для встановлення правомірності формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки докази у спростування факту відсутності у ТОВ "Гамалс" трудових ресурсів, виробничого та транспортного обладнання, а також інших матеріалів, необхідних для здійснення взятих на себе обов'язків згідно з договором, переліки об'єктів будівництва, позивачем надані не були, у зв'язку з чим факт реальності виконання робіт за результатом розгляду справи підтверджений не був.

Крім того, представником позивача так і не надано до суду договір підряду № 2113065 від 17.11.2011 року, який сторона позивача зобов'язувалась надати, у зв'язку з чим, зазначений правочин предметом судового дослідження не виступав.

Згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 122, 159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-2000» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЛ-2000» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

16 березня 2015 року.