Ухвала

від 05.03.2015 по справі 814/2545/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А

ДУМКА

05 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2545/14

Судді Одеського апеляційного адміністративного суду Коваля М.П. щодо ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі № 814/2545/14.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишено без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року - без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність податковим органом факту встановлених перевіркою порушень ПП «Антарес» вимог Податкового кодексу України, що стали підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій згідно спірних податкових повідомлень-рішень, враховуючи реальність договору, за яким ТОВ «ТК «Транском» організовує ПП «Антарес» виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, та наявність всіх первинних документів, за якими можливо встановити виконання умов вказаного договору.

Частиною 3 ст. 25 КАС України передбачено, що суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

З огляду на не згоду з висновками, викладеними в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2013 року у справі № 814/2545/14 зазначаю наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11.08.2014 року, № НОМЕР_2 від 11.08.2014 року, якими збільшено позивачу суми грошових зобов'язань із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість та по податку на прибуток приватних підприємств (Т. 1, а.с.41-61), підставою прийняття яких є встановлені податковим органом порушення позивачем норм податкового законодавства, що полягає у формуванні податкового кредиту та валових витрат по операціям, не підтвердженими первинними документами, з ТОВ «ТК Транском», їх виконання, та врахування податковим органом акту перевірки ТОВ «ТК Транском» за період листопад 2013 року № 683/04-63-22-03/36367311 від 26.02.2014 року, яким встановлено відсутність факту виконання транспортно-експедиційних послуг, задієння ТОВ «ТК «Транском» в ланцюгах: Прат «Укренерготранс», ДП «Одеська залізниця» - ТОВ «ТК «Транском» - ВАТ «Запоріжсталь», ПП «Антарес» з метою мінімізації податкових зобов'язань ВАТ «Запоріжсталь», ПП «Антарес», здійснення діяльності, що спрямована на операції, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та без економічної обґрунтованості укладених угод, що стало підставою для висновків про відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання за період листопад 2013 року відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України (Т. 1, а.с.22-40, 230-251).

Вважаю, що висновки податкового органу знайшли підтвердження матеріалами справи, а відтак правомірним збільшення позивачу сум грошових зобов'язань із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та підстав для їх скасування не має, з огляду на наступне.

За змістом ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару та послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару/послуг, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цього товару та послуг.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями ст.ст. 138, 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на викладене, для правильності визначення платником об'єкту оподаткування визначальним є здійснення господарських операцій, їх виконання та підтвердження відповідними первинними та розрахунковими документами.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, виконання умов договору, тобто надання ТОВ «ТК «Транском» транспортно-експедиційних послуг ПП «Антарес», підтверджується актами виконаних робіт № 06 від 30.11.2013 року з додатком № 1, № 07 від 30.11.2013 року з додатком № 1 та рахунками № АНТ0000006 від 30.11.2013 року з додатком № 1, № АНТ0000007 від 30.11.2013 року з додатком (Т. 1, а.с.109-128), платіжними дорученнями (Т. 1, а.с.73-79), податковими накладними, виписаними ТОВ «ТК «Транском» (Т. 1, а.с.80-93).

Крім того, виконання умов цього договору, позивач підтверджує залізничними накладними, які оформлені ПП «Антарес» (Т. 1, а.с.129-147), видатковими та податковими накладними, складені на адресу покупців поставленого товару на підставі укладених з ПП «Антарес» договорів (Т. 1, а.с.162-217).

Як вбачається із відомостей залізничних накладних, відповідальний за навантаження вантажу є майстер ПРР ОСОБА_1, про що останньому ПП «Антарес» виписано відповідну довіреність (Т. 2, а.с.93).

Документ, який би уповноважував особу на розвантаження товару в матеріалах справи відсутній та позивачем не надано.

На підтвердження замовлення організації перевезень вантажу, позивач надає місячний план на листопад 2013 року, рахунок на попередню оплату з платіжним дорученням та відповідні заявки (Т. 2, а.с.69-83).

Разом з цим, відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.3 п. 2 Договору, першочерговим для цих сторін є узгодження організації перевезення, для чого ПП «Антарес» подає ТОВ «ТК «Транском» відповідні заявки з відомостями, необхідними для здійснення перевезення вантажу, які мають містити відомості щодо дати відвантаження, станції відправлення, вантажовідправника, найменування вантажу, станції призначення, вантажоотримувача, відповідальних осіб вантажовідправника/вантажоотримувача, тощо.

Проте, з наданих позивачем під час апеляційного розгляду заявок не вбачається їх узгодження з ТОВ «ТК «Транском», у зв'язку з чим не можливо встановити обізнаність цього підприємства на здійснення організації перевезень вантажу.

Необхідно звернути увагу на те, що з документів, якими оформлено перевезення вантажу, ТОВ «ТК «Транском» не значиться та не вбачається як вантажовідправник, вантажоодержувач, уповноважена особа на здійснення перевезення, тощо.

Фактично, ці операції здійснено позивачем та відповідними залізницями, що підтверджує висновок податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат по операціям саме з ТОВ «ТК «Транском».

Слід зазначити, що за наданими позивачем первинними документами, також, не вбачається повідомлення вантажоодержувачів про прибуття вантажу, одержання цими підприємствами вантажу, оскільки в більшості залізничних накладних відсутні відомості про одержання відповідними особами вантажу.

Також, отримання відповідними підприємствами вантажу не підтверджується, наявними в матеріалах справи, видатковими накладними на адресу покупців, враховуючи відсутність в них цих відомостей та неможливість представника позивача обґрунтувати під час апеляційного розгляду зазначені обставини.

З огляду на викладене, з урахуванням первинних документів, вбачається, що виконання умов договору з ТОВ «ТК «Транском», яке в подальшому оформлено відповідними актами, складено формально без фактичного задіяння в цих операціях ТОВ «ТК «Транском», а тому податковим органом правомірно визначено позивачу відповідні грошові зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зазначені обставини не були враховані та судом першої інстанції фактично не було досліджено характер спірних операцій, не надано їм належну оцінку із врахуванням первинних документів, що призвело до необґрунтованого вирішення спору по суті.

Суддя М.П. Коваль