Рішення

від 17.03.2015 по справі 364/1541/14-ц

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/1541/14-ц

Провадження № 2/364/11/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 року, Володарський районний суд Київської області, в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря Сіваченко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт Володарка, цивільну справу

за первісним позовом ОСОБА_1

до Рачківської сільської ради Володарського району Київської області,

ОСОБА_2,

треті особи: Відділ Держкомзему у Володарському районі Київської області,

Реєстраційна служба Володарського районного управління юстиції Київської області,

про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2

до ОСОБА_1,

Рачківської сільської ради Володарського району Київської області,

треті особи: Відділ Держкомзему у Володарському районі Київської області,

про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ :

12 листопада 2014 року, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до Володарського районного суду Київської області, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у виді земельної ділянки площею 0,734 га, яка розташована в АДРЕСА_1, право власності на яку посвідчено державним актом серії ЯБ № 511089 та земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1, право власності на яку посвідчено державним актом серії ЯБ № 511088. Рішенням Володарського районного суду Київської області визнано за ним право власності на вище вказані земельні ділянки, в порядку спадкування за заповітом, після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач за первісним позовом, вказує, що має перешкоди в оформленні права власності на підставі названого рішення суду, оскільки виявилось, що зазначені земельні ділянки вже належать на праві власності іншій особі - ОСОБА_2

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,3609 га, кадастровий номер 3221686001:01:003:0008, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства серії ЯМ № 772456, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Центру державного земельного кадастру за № 32216000100792, виданий 12 жовтня 2012 року Рачківською сільською радою Володарського району Київської області.

20.01.2015 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2, в якій позивач посилається на те, що державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ № 511089, який видано на ім'я ОСОБА_3, в частині, що стосується передачі у власність земельної ділянки площею 0,361 га, виданий з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Земельна ділянка площею 0,361 га., що посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії ЯБ № 511089 призначена для ведення особистого селянського господарства розташована по АДРЕСА_1. Власником будинку та земельних ділянок , які розташовані по АДРЕСА_2, з 2000 року є позивач за зустрічною позовною заявою. Нині покійна ОСОБА_3, що є спадкодавцем позивача за первісним позовом, не була суміжним землекористувачем відносно земельної ділянки власним, якої є позивач за зустрічним позовом, оскільки її домоволодіння розташоване по АДРЕСА_3.

ОСОБА_2, посилаючись на вище наведені обставини, просить суд:

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ № 511089, виданий на ім'я ОСОБА_3 в частині, що стосується посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,361 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221686001:01:003:007;

- скасувати державну реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 511089, виданий на ім'я ОСОБА_3 в частині, що стосується посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,361 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221686001:01:003:007.

В судовому засіданні позивач по первісному позову ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, які зазначені у первісній позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечували, вказуючи на його безпідставність.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Проти задоволення первісного позову заперечували.

Представник Рачківської сільської ради Володарського району Київської області заперечувала проти задоволення первісного позову, вимоги зазначені в зустрічному позові визнала.

Третя особа - Реєстраційна служба в судове засідання не направили свого представника, подала заяву, в якій просила суд розглядати справу за відсутності їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа - Відділ Держземагенства у Володарському районі Київської області в судове засідання не направила свого представника, подали заяву, в якій вказували, що позовні вимоги за первісним позовом не визнають, а позовні вимоги за зустрічним позовом визнають.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові докази, вважає, що первісний позов та зустрічний позов не підлягають задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача за первісним позовом - ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно у виді земельної ділянки площею 0,734 га, яка складається із земельної ділянки двох наділів площею 0,373 га та 0,361 га, які розташовані в АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі державного акту серії ЯБ № 511089 та земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі державного акту серії ЯБ № 511088 (а.с.7-8).

На підставі рішення Володарського районного суду Київської області № 2/1010/523/2012 від 18.12.2012 року, за ОСОБА_1 було визнано право власності на вказані спадкові земельні ділянки після смерті ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом (а.с.9-11). Назване рішення суду набрало законної сили.

ОСОБА_1 посилається на той факт, що він не має змоги оформити право власності на належні йому земельні ділянки на підставі рішення суду, оскільки ним було з'ясовано, що земельна ділянка належить іншій особі. Зокрема у судовому засіданні ОСОБА_1 вказував, що фактичним власником земельної ділянки є громадянин ОСОБА_2, відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,3609 га, кадастровий номер 3221686001:01:003:0007, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, серії ЯМ № 772456 (а.с.22).

Зокрема ОСОБА_1, який є позивачем за первісним позовом, не було надано суду доказів, що він має перешкоди в оформленні свого права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,25 га.

Натомість у судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка площею 0,361 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1, посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії ЯБ № 511089. Власником будинку та земельних ділянок призначених для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування будинку по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 (а.с.52).

В будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 проживає з 2000 року та доглядає і обробляє земельні ділянки. Жодних спорів чи конфліктів щодо використання земельної ділянки площею 0,3609 га, кадастровий номер 3221686001:01:003:0007, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_2, не було. Окрім того, ОСОБА_3, не є суміжним землекористувачем, оскільки її домоволодіння та належні їй земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_3.

Згідно шнурових книг Рачківської сільської ради, за домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, закріплено земельні ділянки площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,3609 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Згідно державного акту серії ЯБ № 511089, земельній ділянці площею 0,361 га присвоєно кадастровий номер 3221686001:01:003:0007. Відповідно до державного акту серії ЯМ № 772455, зазначений кадастровий номер закріплено за земельною ділянкою площею 0,25 га, на якій розташований будинок гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 (а.с.52).

В судовому засіданні представник Рачківської сільської ради Володарського району Київської області ствердила, що згідно книг земельного обліку даних, які б могли б ствердити, що земельна ділянка належала ОСОБА_3 у сільській раді немає.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного Законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права власності.

Згідно зі ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ст. 116 ЗК України передбачено, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 119 ЗК України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як вказує ч. 1 ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Зважаючи на рекомендації, викладені у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

З огляду на позицію, висвітлену у постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 року у цивільній справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналізуючи вище перелічені правові норми в розрізі наданих суду матеріалів, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні судом неодноразово було роз'яснено сторонам положення ст.ст. 10, 60 ЦПК України та наслідки вчинення та не вчинення певних процесуальних дій.

Так, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Окрім того в судовому засіданні сторонами не доведено той факт, що спірною є одна й та ж сама земельна ділянка, оскільки в державному акті на земельну ділянку площею 0,25 га., серії ЯМ № 772455 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, який виданий на ім'я ОСОБА_2 чітко зазначено адресу розміщення земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_2. На відміну від цього у Державному акті на земельну площею 0,361 га, ЯБ № 511089 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцю первісного позивача - ОСОБА_3, вказана адреса розташування земельної ділянки,як АДРЕСА_1 - без зазначення точної адреси її знаходження на названій вулиці .

Так, згідно даних державних актів, судом встановлено, що земельним ділянкам присвоєно один кадастровий номер, але зазначені різні розміри земельних ділянок та окрім цього суміжниками в описі меж у перелічених вище державних актах є різні особи, що не дає суду підстави вважати, що спірною є одна й та сама земельна ділянка. Для усунення цих припущень сторонами не було вжито заходів щодо надання необхідних доказів суду та не заявлено про призначення судом відповідної експертизи. Таким чином сторонами не було доведено суду обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

Тому, оцінюючи подані докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до Рачківської сільської ради Володарського району Київської області, ОСОБА_2, треті особи: Відділ Держкомзему у Володарському районі Київської області, Реєстраційна служба Володарського районного управління юстиції Київської області, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Рачківської сільської ради Володарського району Київської області, треті особи: Відділ Держкомзему у Володарському районі Київської області, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 14, 41 Конституцією України, ст. ст. 12, 116, 118, 119, 152, 153, 153, 158 ЗУ України, ст. ст. 15, 16, 328 УП України, ст. ст. 3, 10, 15, 60, 209, 213-125, 218 УПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1

до Рачківської сільської ради Володарського району Київської області,

ОСОБА_2,

треті особи: Відділ Держкомзему у Володарському районі Київської області,

Реєстраційна служба Володарського районного управління юстиції Київської області,

про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

Відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2

до ОСОБА_1,

Рачківської сільської ради Володарського району Київської області,

треті особи: Відділ Держкомзему у Володарському районі Київської області,

про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

Особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися з повним рішенням суду 17.03.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г. Л. Моргун