Справа №: 400/275/15-ц
Провадження № 2/400/136/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2015 року
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Жушмана О. М.
при секретарі - Комишовій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Трістір" про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи це тим, що 13 грудня 2014 року між ним та приватним підприємством "Трістір" було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу позику на суму 60000 гривень, повернення яких здійснюється двома частинами в наступному порядку: в розмірі 20000 гривень до 26 грудня 2014 року, а в розмірі 40000 гривень до 09 січня 2015 року з нарахуванням відсотків за користування позикою в розмірі 32% річних від залишкової суми позики. З метою забезпечення виконання зазначеного договору позики між позивачем та відповідачем 13 грудня 2014 року укладений договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 цього ж дня за реєстровим номером 1921, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення складу запасних частин, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення автогаража з комплексом будівель, яке розташоване по АДРЕСА_2. Обов'язок щодо повернення частини позики відповідачем не виконано повністю, чим порушено умови договору, а тому 30 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виконання договору позики та договору іпотеки, в якій вимагав негайно повернути частину позики в розмірі 20000 гривень з урахуванням відсотків та надати договір страхування або сертифікат про страхування предмета іпотеки, однак відповідач вказаних зобов'язань не виконує, а тому позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на вищезазначене нерухоме майно, шляхом його продажу ОСОБА_1, від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною 60000 гривень з метою погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики від 13 грудня 2014 року в сумі 60 000 гривень; крім того просить суд зобов'язати приватне підприємство "Трістір" передати йому оригінал договору купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1706, та оригінал договору купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1708, для здійснення продажу об'єктів нерухомого майна, право власності на які вони підтверджують, позивачем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною 60000 гривень з метою погашення заборгованості приватного підприємства "Трістір" перед ним за договором позики від 13 грудня 2014 року в сумі 60 000 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача також в судове засідання не з'явилась, однак надав до суду заяву в якій просить справу розглянути без їх участі, проти задоволення позову не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 13 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством "Трістір" було укладено договір позики (а.с.9-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з п. 1 договору позики позикодавець надає позичальникові позику на суму 60 000 гривень, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві зазначену суму позики в обумовлені договором порядку і строки. Сторони підтверджують, що передача вищевказаної суми позики відбулася до підписання ними цього договору.
Передача суми позики позивачем відповідачу підтверджується копією прибуткового касового ордеру відповідача № 1 від 12 грудня 2014 року, яка надана відповідачем позивачу в якості підтвердження отримання і зарахування коштів в повному обсязі на користь відповідача. Таким чином зобов'язання позивачем за договором позики виконані в повному обсязі (а.с.11).
За умовами п.п. 2.2 договору позики повернення суми позики здійснюється двома частинами в наступному порядку: в розмірі 20000 гривень до 26 грудня 2014 року, а в розмірі 40000 гривень до 09 січня 2015 року з нарахуванням відсотків за користування позикою в розмірі 32 % річних від залишкової суми позики.
Обов'язок щодо повернення частини позики відповідачем не виконано повністю, чим порушено умови договору.
З метою забезпечення виконання зазначеного договору позики між позивачем та відповідачем укладений договір іпотеки від 13 грудня 2014 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 цього ж дня за реєстровим номером 1921, відповідно до п. 1.2. якого відповідач передав в іпотеку позивачу наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення складу запасних частин, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення автогаража з комплексом будівель, яке розташоване по АДРЕСА_2. Право власності на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1706 (а.с.27) та договором купівлі-продажу, посвідченим 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1708 (а.с.26). Право власності на предмет іпотеки зареєстровано 29 жовтня 2014 року за реєстраційними номерами 391943935249 та 391967735249 (а.с.12-15).
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 грудня 2014 року № 30951903 та № 30952482 здійснено державну реєстрацію іпотеки, що вникла на підставі договору іпотеки від 13 грудня 2014 року (а.с.16-18).
Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 грудня 2014 року № 30952312 та № 30952655 здійснено державну реєстрацію обтяження іпотекою нерухомого майна - предмету іпотеки (а.с.19-21).
За умовами п 4.4. договору іпотеки та ч.1 ст.8 Закону України "Про іпотеку" відповідач, як іпотекодавець, зобов'язаний за свій рахунок застрахувати предмет іпотеки на користь позивача, як іпотекодержателя, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, у розмірі не менш 100% від його вартості, на термін дії договору іпотеки протягом десяти робочих днів від дати укладання цього договору та надати позивачу відповідний договір страхування або сертифікат до нього. У разі порушення цієї умови позивач має право вимагати дострокове виконання зобов'язання за основним договором (позики), а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
30 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до приватного підприємства "Трістір" з письмовою вимогою про виконання договору позики та договору іпотеки, в якій вимагав негайно повернути частину позики в розмірі 20000 гривень з урахуванням відсотків та надати договір страхування або сертифікат про страхування предмета іпотеки. Відповідач отримав даний лист 30 грудня 2014 року, що підтверджується підписом директора відповідача (а.с.22), на що 05 січня 2015 року директор ПП "Трістір" листом повідомив ОСОБА_1, що на даний час не в змозі повернути позику в обумовлених в договорі позики розмірах і строки, а можливість повернення позики за згаданим договором позики обов'язково буде винайдена в другому кварталі 2015 року і запропонував позивачу укласти з ним договір страхування і застрахувати нерухоме майно (а.с.23).
Однак, умови, які викладені директором ПП "Трістір" у листі, є неприйнятними і не узгоджується ані з умовами договору, ані з вимогами чинного законодавства. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Однак, станом на день подання позову, а саме 27 лютого 2015 року, відповідачем обов'язок щодо повернення суми позики не виконано, а предмет іпотеки ним не застрахований.
Відповідно до п. 4.1. договору іпотеки позивач, як іпотекодержатель, має право, зокрема, звернути стягнення на предмет іпотеки у порядку, що передбачений даним договором, у випадку порушення зобов'язань за основним договором (позики) або порушення умов цього договору; звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Згідно п.п.5.2, 5.5 договору іпотеки у разі порушення зобов'язань або неналежного їх виконання за основним договором (позики) та/або умов цього договору позивач, як іпотекодержатель, надсилає відповідачу, як іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодавець вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі даного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Сторонами у договорі іпотеки встановлено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушень зобов'язань іпотекодавцем - відповідачем.
Так, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання за основним договором (позики), або порушення умов цього договору, сторони домовилися про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку, що встановлений статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та п. 5.4. договору іпотеки.
Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі цього договору в позасудовому порядку або в порядку виконання рішення суду, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, що підтверджується п. 5.6. договору іпотеки.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, позивач набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві в порядку, що встановлений статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
У п. 5.7. договору іпотеки сторонами встановлено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем і за домовленістю сторін становить суму позики і дорівнює 60 000 гривень.
Окрім того, відповідно до п. 1.2. договору іпотеки, договір купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1706, та договір купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1708, які посвідчують право власності відповідача на предмет іпотеки, передаються іпотекодержателю та повинні бути повернені іпотекодавцю у разі належного виконання ним у повному обсязі зобов'язання за основним договором. Для реєстрації прав власності на Предмет іпотеки у відповідності з положеннями Закону України "Про іпотеку", цим договором іпотекодержателю надається право: пред'являти договори купівлі-продажу, усно та письмово звертатися, подавати, одержувати і підписувати необхідні довідки та документи, у тому числі заяви, до органів відповідних реєстраційних служб Міністерства юстиції України, інших установ, підприємств та організацій з питань отримання витягів та інших документів, а також вчиняти буд-які інші дії, пов'язані з цим питанням.
Однак, на момент укладення договору позики та договору іпотеки 13 грудня 2014 року відповідач передав позивачу лише ксерокопії зазначених договорів купівлі-продажу, пообіцявши передати їх оригінали до моменту закінчення обов'язку щодо повернення першої частини позики, тобто до 26 грудня 2014 року, однак цього не зробив, тому у письмовій вимозі від 30 грудня 2014 року, яка отримана директором ПП "Трістір" позивач вимагав негайно передати оригінали договорів купівлі-продажу.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Однак, відповідач вимогу позивача фактично проігнорував, договори купівлі- продажу не передав до цього часу, чим порушив статтю 530 ЦК України та умови договору іпотеки.
Правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.
Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені п. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року.
Отже, відсутність у позивача оригіналів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки позбавляє можливості реалізувати у повній мірі своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки для нотаріального посвідчення договору купівлі- продажу та реєстрації права власності необхідні оригінали цих документів.
Таким чином, суд вважає за можливе звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13 грудня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 цього ж дня за реєстровим номером 1921 та зобов'язати приватне підприємство "Трістір" передати ОСОБА_1 оригінали договорів купівлі-продажу від 29 жовтня 2014 року для здійснення продажу об'єктів нерухомого майна, право власності на які вони підтверджують.
Крім того суд, вважає, що відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати по справі.
Вказані правовідносини регулюються ст.ст. 509,526,527,530,572,610,625,629,1046, 1049,1050 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 1,7,8,12,33,35,38 Закону України "Про іпотеку", суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13 грудня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 цього ж дня за реєстровим номером 1921, а саме нерухоме майно: нежитлове приміщення складу запасних частин, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, опис об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення складу запасних частин літера "А", загальною площею 965, 7 кв. м., матеріал стін: бетонні, реєстраційний номер 391943935249, що належить приватному підприємстві "Трістір" (код за ЄДРПОУ 37262202) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1706, та нежитлове приміщення автогаража з комплексом будівель, яке розташоване по АДРЕСА_2, опис об'єкта нерухомого майна: адміністративна будівля, літера "А", загальною площею 146, 8 кв. м.; гараж, літера "Б"; будівля КПП, літера "В"; вагова, літера "Г"; котельня, літера "Д", загальною площею 46, 1 кв. м.; компресорна, літера "Ж", загальною площею 61, 8 кв. м.; гараж, літера, "З"; гараж, літера "К", загальною площею 644, 8 кв. м.; зварювальна, літера "Л"; огорожа "№ 1, 2"; замощення, літера "І"; реєстраційний номер 391967735249, що належить приватному підприємстві "Трістір" (код за ЄДРПОУ 37262202) на підставі договору купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1708, шляхом продажу всього зазначеного нерухомого майна ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною 60 000 гривень з метою погашення заборгованості приватного підприємства "Трістір" перед ОСОБА_1 за договором позики від 13 грудня 2014 року в сумі 60 000 гривень.
Зобов'язати приватне підприємство "Трістір" передати ОСОБА_1 оригінал договору купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1706, та оригінал договору купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1708, для здійснення продажу об'єктів нерухомого майна, право власності на які вони підтверджують, ОСОБА_1, від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі- продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною 60 000 гривень з метою погашення заборгованості приватного підприємства "Трістір" перед ОСОБА_1 за договором позики від 13 грудня 2014 року в сумі 60 000 гривень.
Стягнути з приватного підприємства "Трістір" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 844 гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10-ти днів через Петрівський райсуд.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Петрівського районного суду О. Жушман
Суд | Петрівський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2015 |
Оприлюднено | 20.03.2015 |
Номер документу | 43125306 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Петрівський районний суд Кіровоградської області
Жушман О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні