Рішення

від 08.09.2015 по справі 400/275/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1888/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Жушман О. М.

Доповідач Кіселик С. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2015 Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого судді : Кіселика С А ,

суддів : Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Балєва В.П. на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2015 року, за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Трістір про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА

В лютому 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи це тим, що 13 грудня 2014 року між ним та приватним підприємством "Трістір" було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу позику на суму 60000 гривень, повернення яких здійснюється двома частинами в наступному порядку: в розмірі 20000 гривень до 26 грудня 2014 року, а в розмірі 40000 гривень до 09 січня 2015 року з нарахуванням відсотків за користування позикою в розмірі 32% річних від залишкової суми позики. З метою забезпечення виконання зазначеного договору позики між позивачем та відповідачем 13 грудня 2014 року укладений договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Меньшиковою К.О. цього ж дня за реєстровим номером 1921, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення складу запасних частин, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення автогаража з комплексом будівель, яке розташоване по АДРЕСА_2, Петрівського району, Кіровоградської області. Обов'язок щодо повернення частини позики відповідачем не виконано, чим порушено умови договору, а тому 30 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виконання договору позики та договору іпотеки, в якій вимагав негайно повернути частину позики в розмірі 20000 гривень з урахуванням відсотків та надати договір страхування або сертифікат про страхування предмета іпотеки, однак відповідач вказаних зобов'язань не виконує, а тому позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на вищезазначене нерухоме майно, шляхом його продажу ОСОБА_1, від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною 60000 гривень з метою погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики від 13 грудня 2014 року в сумі 60 000 гривень; крім того просить суд зобов'язати приватне підприємство "Трістір" передати йому оригінал договору купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1706, та оригінал договору купівлі-продажу, посвідчений 29 жовтня 2014 року Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1708, для здійснення продажу об'єктів нерухомого майна, право власності на які вони підтверджують, позивачем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною 60000 гривень з метою погашення заборгованості приватного підприємства "Трістір" перед ним за договором позики від 13 грудня 2014 року в сумі 60 000 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в позові в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, із наступних підстав.

Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством "Трістір" було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу позику на суму 60000 гривень, повернення яких здійснюється двома частинами в наступному порядку: в розмірі 20000 гривень до 26 грудня 2014 року, а в розмірі 40000 гривень до 09 січня 2015 року з нарахуванням відсотків за користування позикою в розмірі 32% річних від залишкової суми позики. З метою забезпечення виконання зазначеного договору позики між позивачем та відповідачем 13 грудня 2014 року укладений договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Меньшиковою К.О., цього ж дня, за реєстровим номером 1921, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення складу запасних частин, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення автогаража з комплексом будівель, яке розташоване по АДРЕСА_2, Петрівського району, Кіровоградської області. Пунктом 4.1 Договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у порядку, що передбачений даним договором, у випадку порушення зобов'язань за Основним договором або порушення умов цього договору. Обов'язок щодо повернення частини позики відповідачем не виконано, а тому у кредитора виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, такий висновок суд першої інстанції зробив передчасно, без належного дослідження всіх доказів по справі та не залучивши всіх осіб чиї права зачіпаються даним спором, зокрема ОСОБА_3

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Колегією суддів встановлено, що право власності на майно яке є предметом іпотеки на підставі договорів купівлі - продажу від 30.05.2005 року (реєстровий номер 750 та 756) було зареєстровано за ОСОБА_3.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2010 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2010 року по справі № 11/233 ліквідатором ФОП ОСОБА_3 призначено арбітражного керуючого Проскуріна С.І., який 09.11.2011 року та 12.06.2012 року виконуючи повноваження ліквідатора уклав із ПП ЛАН - ЛФ - АГРО договори купівлі - продажу нежитлових приміщень які на даний час є предметом іпотеки.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014 року ліквідатором ФОП ОСОБА_3 призначено арбітражного керуючого Балєва В.П., за заявою якого, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.09.2014 року визнано недійсними договори купівлі - продажу від 09.11.2011 року та 12.06.2012 року, укладені із ПП ЛАН - ЛФ - АГРО , з дня їх укладення.

Втративши в результаті визнання судом договорів купівлі - продажу недійсними право власності на нежитлове приміщення гаражу та складу ПП ЛАН - ЛФ - АГРО 29.10.2014 року продало зазначене майно ПП ТРІСТІР .

З огляду на викладене ліквідатор ФОП ОСОБА_3., арбітражний керуючий Балєв В.П. 24.11.2014 року звернувся до господарського суду Кіровоградської області із позовом про витребування майна із незаконного володіння ПП ТРІСТІР .

Із вищенаведеного вбачається, що ліквідатор ФОП ОСОБА_3. - арбітражний керуючий Балєв В.П. оспорює право власності ПП ТРІСТІР на майно передане в іпотеку доводячи, що власником даного майна є ОСОБА_3.

За таких умов суд першої інстанції, у відповідності до положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України, мав роз'яснити позивачу про необхідність залучення до участі у справі всіх заінтересованих осіб, роз'яснити наслідки не вчинення цієї дії.

Враховуючи, що законність набуття ПП ТРІСТІР оспорена, ОСОБА_3. вважає себе власником майна переданого ПП ТРИСТІР в іпотеку, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залучення до участі у справі ліквідатора ФОП ОСОБА_3.

Однак, оскільки суд апеляційної інстанції діючим законодавством позбавлений права на стадії апеляційного розгляду справи залучать інших осіб до участі у справі, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності скасування рішення суду та відмови у позові.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.303,307,309,313-314,316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу Балєва Валентина Петровича задовольнити.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2015 року скасувати.

ОСОБА_1 в позові до приватного підприємства ТРІСТІР про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: