Ухвала

від 03.03.2015 по справі 826/16023/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року м. Київ К/800/4991/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правонаступника Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Тутковський» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання дій ДПІ щодо здійснення виїзної позапланової перевірки протиправними, скасування наказу ДПІ № 1011 від 18.05.2013 року (далі - Наказ № 1011) щодо здійснення документальної позапланової перевірки та податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0004682202, № 0004692202 від 21.06.2013 року.

Зазначило, що ДПІ у порушення вимог чинного законодавства була здійснена позапланова виїзна перевірка, за наслідками якої були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які порушують права та законні інтереси Товариства.

12 листопада 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що Наказ № 1011 відповідає вимогам чинного законодавства України на підставі якого ДПІ правомірно була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства.

Надані Товариством документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ПП «Транс-Інвестбуд».

14 січня 2014 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року скасована, позов задоволено частково.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0004682202, № 0004692202 від 21.06.2013 року визнані протиправними та скасовані.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 21.05.2013 року до 27.05.2013 року та з 28.05.2013 року до 1.06.2013 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП «Транс-Інвестбуд» за період з 1.01.2012 року до 31.12.2012 року, за наслідками якої 1.06.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариство у порушення вимог п.,п. 138.1 , 138.8 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занизало податок на прибуток підприємств, у розмірі 262 469,00 грн., а також у порушення вимог п.,п. 198.3 , 198.6 ст. 198 , п.,п. 200.1 , 200.2 ст. 200 , п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України занизало податок на додану вартість, у розмірі 236 221,00 грн., у тому числі за лютий 2012 року - 50 725,00 грн., березень 2012 року - 83 678,00 грн., квітень 2012 року - 101 818,00 грн.

21 червня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0004682202 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 295 276,00 грн., у тому числі 236 221,00 грн. - основного платежу, 59 055,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, № 0004692202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, у розмірі 328 086,00 грн., у тому числі 262 469,00 грн. - основного платежу, 65 617,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 16.01.2012 року, 1.03.2012 року, 2.04.2012 року між Товариством та ПП «Транс-Інвестбуд» були укладені договори №87/01-2012, №90/03-2012, №95/04-2012 щодо виконання підрядних робіт, відповідно до яких ПП «Транс-Інвестбуд» зобов'язується виконати комплекс ремонтних та будівельних робіт будівель та споруд замовника на вул. Дубровицька, 28 у м. Києві.

Відповідно до п. 1.2 зазначених договорів визначений детальний перелік робіт, що підлягають виконанню в рамках даного договору та їх вартість визначається сторонами на підставі кошториса, узгодженого сторонами.

Згідно з п. 3.5 договорів у випадку відсутності у виконаній роботі недоліків та/або своєчасного і належного їх усунення, сторонами підписується акт виконаних робіт (акт виконаних робіт за формою КБ-2В, довідка за формою КБ-3), який є підставою для проведення розрахунку між сторонами.

Для підтвердження виконання договорів Товариство надало узгоджені договірні ціни на ремонтні роботи, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2В, податкові та видаткові накладні, виписки з банківських рахунків, оборотно-сальдову відомість.

Згідно свідоцтв на право власності від 11.01.2000 року серії МК №010002829 та від 25.01.2002 року серії МК №010004841 з додатками, будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, належить ВАТ «Київській завод «Геофізприлад», правонаступником якого є Товариство.

Суд першої інстанцій, відмовляючи у задоволенні прозову, прийшов до передчасного висновку щодо не підтвердження Товариством дійсності господарських операцій з ПП « Транс-Інвестбуд», оскільки акт ДПІ № 5567/22-4/34808709 від 20.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Транс-Інвестбуд» щодо підтвердження відомостей із господарських операцій з ПП «Еверест», СГД ОСОБА_2, ПП «Хладком» за лютий - квітень 2012 року, не може бути підставою для визнання господарських операції Товариства з ПП «Транс-Інвестбуд» фіктивними.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що при здійсненні Товариством господарських операцій з ПП «Транс-Інвестбуд» підприємства були належним чином зареєстровані, як юридичні особи, мали статус платників податку на додану вартість.

Товариство надало всі необхідні документи для підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Транс-Інвестбуд».

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністартвиного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.