Рішення

від 05.02.2015 по справі 32/711

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015Справа №32/711

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація";

про стягнення 4 853 921,53 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Ніколайчук М. М., представник, довіреність № 98 від 11.12.2014 р.;

Плескач М. В., представник, довіреність № 98 від 11.12.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", у якому просить розірвати договори фінансового лізингу № 002-12/2007/О від 06.12.2007 р. та № 005-12/2007/О від 19.12.2007 р., витребувати від відповідача предмет лізингу за договорами, а саме: великий буровий агрегат BG 36, гідравлічний буровий станок "Клемм"на гусеничному ходу КR 702-1, обладнання для гідравлічного бурового станка "Клемм" на гусеничному ходу та обладнання для гідравлічного бурового станка "Клемм"на гусеничному ходу КR 805-1, а також стягнути з відповідача штраф у розмірі 4 853 921,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009 року порушено провадження у справі №32/711, розгляд справи призначено на 20.01.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року провадження у справі № 32/711 зупинено до остаточного вирішення спору у справі № 44/638-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперіал" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація".

Розпорядженям голови Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 року справу № 32/711 передано для здійснення автоматичного розподілу, відповідно до якого справу передано судді Мандриченку О. В.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 року у справі № 32/711 представник позивача надав суду копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року у справі № 44/638-б-50/576-б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року провадження у справі № 32/711 поновлено, слухання справи призначено на 23.12.2014 року.

До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент" надійшло клопотання про зміну найменування підприємства разом з копією протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" № 11/11/14 від 11.11.2014 року про зміну найменування підприємства та копією виписки з ЄДРПОУ від 24.11.2014 року, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент" просить здійснити заміну найменування позивача у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року замінено найменування позивача та відкладено слухання справи №32/711 до 27.01.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року відкладено розгляд справи до 05.02.2015 р.

У судовому засіданні 05.02.2015 р. представником позивача було подане клопотання про зміну обсягу позовних вимог, у якому позивач відмовляється від позовних вимог в частині витребування від відповідача предметів лізингу, у зв'язку з їх вилученням державним виконавцем, що підтверджується наданими ТОВ «Озон Інвестмент» актами про вилучення. Позовні вимоги про розірвання договорів фінансового лізингу № 002/12/2007/0 від 06.12.2007 р. та № 005/12/2007/0 від 19.12.2007 р., а також стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4 854 921,53 грн. представник позивача підтримав, просив задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду і підтверджують факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ» (лізингодавець) та ТОВ «Будмеханізація» (лізингоодержувач) було укладено два однотипні договори фінансового лізингу: договір фінансового лізингу № 002-12/2007/О від 06.12.07 р. (далі -договір 1) та договір фінансового лізингу № 005-12/2007/О від 19.12.2007 р. (далі - договір 2).

Згідно п.1.1 вищевказаних договорів фінансового лізингу лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема у специфікації), та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Відповідно до додатку № 1/1 «Специфікація» до договору фінансового лізингу № 002-12/2007/О від 06.12.07 р. предметом лізингу є великий буровий агрегат BG 36, вартість якого становить 14 312 256,00 грн.

Відповідно до додатку № 1 «Специфікація» до договору фінансового лізингу № 005-12/2007 /О від 19.12.07 р. предметом лізингу є гідравлічний буровий станок «Клемм» на гусеничному ходу KR 702-1, обладнання для гідравлічного бурового станка «Клемм» на гусеничному ходу KR 702-1 та обладнання для гідравлічного бурового станка «Клемм» на гусеничному ходу KR 805-1. Загальна вартість обладнання становить 5 103 430,10 грн.

На виконання умов договорів лізингу позивачем було передано, а відповідачем прийнято вищезазначені предмети лізингу, на підтвердження чого позивач надав суду підписані між сторонами акти прийому-передачі № 002/1 від 17.03.2008 р. та № б/н від 24.12.2007 р.

Договори укладені між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договорами фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України "Про фінансовий лізинг" та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг» предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню , у разі, якщо їх обов'язковість встановлена договором або законом.

Пунктом 14.1 договорів лізингу сторони передбачили, що лізингоодержувач на строк лізингу укладає та підтримує чинним договір страхування предмета лізингу .

Згідно з п. 14.4 договорів лізингу лізингоодержувач зобов'язаний надати лізингодавцю договір страхування до моменту початку використання у своїй господарській діяльності предмета лізингу. При пролонгації або укладанні нового договору страхування, такий повинен бути пред'явлений лізингодавцю протягом 3 робочих днів від дня укладання (продовження) відповідного договору.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення умов договору та Закону України «Про фінансовий лізинг» предмет лізингу не застрахував, чим істотно порушив умови договору.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі суттєвого порушення договору другою стороною і в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингодавець має право, зокрема, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно з підпунктом 18.1.8. пункту 18.1. розділу 18 договорів фінансового лізингу сторони передбачили, що договір може бути розірваний позивачем в односторонньому порядку, якщо є хоча б одна з нижче зазначених умов, кожна з яких вважається істотним порушенням умов договору, зокрема, якщо лізингоодержувач порушує умови договору, передбачені пунктами 14.1 та 14.11 договору.

Таким чином договором фінансового лізингу передбачена можливість одностороннього розірвання договору позивачем у разі істотного порушення умов договору, яким є не здійснення страхування предмету лізингу.

Відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів, які б підтверджували виконання ним умов договору, передбачених п. 14.1 та 14.4. договорів лізингу, а саме страхування предмета лізингу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" умов договорів фінансового лізингу № 002/12/2007/0 від 06.12.2007 р. та № 005/12/2007/0 від 19.12.2007 р. в частині страхування предметів лізингу, що є істотним порушенням умов договорів. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо розірвання договору фінансового лізингу № 002/12/2007/0 від 06.12.2007 р. та № 005/12/2007/0 від 19.12.2007 р. є правомірною та підлягає задоволенню.

Підпунктом 17.1.4. пункту 17.1. договорів лізингу сторони передбачили, що за порушення будь яких умов, передбачених, зокрема, пунктом 14.1. договорів, лізингоодержувач у кожному випадку порушення зобов'язаний сплатити штраф, розміром в 25 відсотків вартості предмета лізингу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем умов пункту 14.1. договорів фінансового лізингу № 002/12/2007/0 від 06.12.2007 р. та № 005/12/2007/0 від 19.12.2007 р., то вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу визнається судом обґрунтованою. Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 3 578 064,00 грн. штрафу за договором фінансового лізингу № 002/12/2007/0 від 06.12.2007 р. та 1 275 857,53 грн. штрафу за договором фінансового лізингу та № 005/12/2007/0 від 19.12.2007.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням клопотання про зміну обсягу позовних вимог.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на іформаційно-технічне забезпечення відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договори фінансового лізингу № 002/12/2007/0 від 06.12.2007 р. та № 005/12/2007/0 від 19.12.2007 р., укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24-Д, код ЄДРПОУ 35378830) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 41-Б, код ЄДРПОУ 32424632).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 41-Б, код ЄДРПОУ 32424632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон Інвестмент" (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24-Д, код ЄДРПОУ 35378830) 4 853 921 (чотири мільйони вісімсот п'ятдесят три тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн. 53 коп. штрафу, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 24.02.2015 р.