ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04 лютого 2015 року 17 год. 26 хв. № 826/20539/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Здорик Л.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рест Тім" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішень відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 04 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва 25 грудня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рест Тім" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 17 грудня 2014 року № 0017512210 та № 0017522210 (далі - оскаржувані рішення) .
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Ухвалою суду від 29 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.
Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 20 січня 2015 року. Пояснили, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Головним управлінням ДФС у місті Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача, розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Нижній Вал, 37/20, за результатами якої 27 листопада 2014 року складено акт (довідку) фактичної перевірки № 000006 (далі - акт перевірки) , у якому зазначено, що позивачем порушено:
- п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) ;
- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637) .
За результатами адміністративного (досудового) оскарження, акт перевірки залишено без змін.
На підставі акту перевірки, 17 грудня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0017512210, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2720,00 грн.; № 0017522210, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 67369,05 грн.
Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.
Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абзацу 1 п. 75.1, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , контролюючі органи мають прав проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивачем при використанні:
- книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) № 2659025158/р, зареєстрованої 17 жовтня 2013 року, не забезпечено щоденне друкування Z-звітів, а саме 30 травня 2014 року, 14 червня 2014 року, 27 червня 2014 року, 13 липня 2014 року;
- КОРО № 2659025158/2, зареєстрованої 14 липня 2014 року, не забезпечено щоденне друкування Z-звітів, а саме 26 вересня 2014 року, 03 жовтня 2014 року, 24 жовтня 2014 року, 21 листопада 2014 року.
У судових засіданнях представники позивача пояснили, що здійснення друку Z-звітів у зазначені дні було неможливим у зв'язку з тимчасовою відсутністю електроенергії.
Представники відповідача, у свою чергу, зазначили, що такі пояснення відповідачем до уваги не взяті, оскільки доказів на їх обґрунтування позивачем у ході перевірки не надано.
У зв'язку з вище викладеним, а саме незабезпеченням щоденного друку восьми Z-звітів та їх зберігання у КОРО, відповідальність за що передбачена п. 4 ст. 17 Закону, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф).
Згідно зі ст. 2, ч. 1 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; 4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; 7) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.
З урахуванням вище викладеного, суд зазначає наступне.
У КОРО від 14 липня 2014 року № 2659025158/2 зазначено, що:
- готівкові кошти за 26 вересня 2014 року у розмірі 1555,00 грн. оприбутковано 26 вересня 2014 року на підставі сформованого Z-звіту;
- готівкові кошти за 03 жовтня 2014 року у розмірі 4304,00 грн. оприбутковано 03 жовтня 2014 року на підставі сформованого Z-звіту;
- готівкові кошти за 24 жовтня 2014 року у розмірі 3143,00 грн. оприбутковано 24 жовтня 2014 року на підставі сформованого Z-звіту;
- готівкові кошти від 21 листопада 2014 року у розмірі 2350,81 грн. оприбутковано 21 листопада 2014 року на підставі сформованого Z-звіту.
Суд зазначає, що у матеріалах справи міститься копія КОРО.
Друк Z-звітів за 26 вересня 2014 року, 03 жовтня 2014 року, 24 жовтня 2014 року та 21 листопада 2014 року був неможливий у зв'язку з тимчасовою відсутністю електроенергії, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями пояснювальних записок.
Судом з'ясовано, що Z-звіти роздруковано одразу після відновлення електроенергії, що підтверджується їх копіями, доданими до матеріалів справи.
У КОРО від 17 жовтня 2013 року № 2659025158/р зазначено, що:
- готівкові кошти за 30 травня 2014 року у розмірі 594,00 грн. оприбутковано 30 травня 2014 року на підставі сформованого Z-звіту;
- готівкові кошти за 14 червня 2014 року у розмірі 86,00 грн. оприбутковано 14 червня 2014 року на підставі сформованого Z-звіту;
- готівкові кошти за 27 червня 2014 року у розмірі 398,00 грн. оприбутковано 27 червня 2014 року на підставі сформованого Z-звіту;
- готівкові кошти за 13 липня 2014 року у розмірі 1043,00 грн. оприбутковано 13 липня 2014 року на підставі сформованого Z-звіту;
Суд зазначає, що у матеріалах справи міститься копія КОРО.
Друк Z-звітів за 30 травня 2014 року, 14 червня 2014 року, 27 червня 2014 року, 13 липня 2014 року був неможливий у зв'язку з тимчасовою відсутністю електроенергії, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями пояснювальних записок.
Судом з'ясовано, що Z-звіти роздруковано одразу після відновлення електроенергії, що підтверджується їх копіями, доданими до матеріалів справи.
У матеріалах справи міститься копія довідки комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" від 02 грудня 2014 року № 21/11-1, зі змісту якої вбачається, що періодичне вимкнення світла у травні-листопаді 2014 року (30 травня 2014 року, 14 червня 2014 року, 27 червня 2014 року, 13 липня 2014 року, 26 вересня 2014 року, 03 жовтня 2014 року, 24 жовтня 2014 року, 21 листопада 2014 року) за адресою: місто Київ, вулиця Нижній Вал, 37/20 (кафе "BeerFish"), відбулося у зв'язку з тим, що із ладу виходять запобіжники (вибиваються). 02 грудня 2014 року оглянуто приміщення за вказаною адресою та виявлено причину періодичного виходу з ладу запобіжників електропостачання, а саме: на магістральних лініях невірно виконані з'єднання кабелів; низька якість автоматичних вимикачів; некоректно змотуваний електрощит; з'єднання кабелів виконані не відповідно до технічних норм.
Стосовно доводів відповідача про не оприбуткування належним чином грошових коштів у розмірі 13473,81 грн. в КОРО, що є порушенням п. 2.6 Положення № 637, відповідальність за що передбачена ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95 (далі - Указ № 436/95) , суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно зі ст. 1 Указу № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що грошові кошти у загальному розмірі 13473,81 грн. внесено до каси відповідно до прибуткових касових ордерів від 26 вересня 2014 року № 589, від 03 жовтня 2014 року № 623, від 24 жовтня 2014 року № 728, від 21 листопада 2014 року № 848, від 31 травня 2014 року № 127, від 15 червня 2014 року № 142, від 28 червня 2014 року № 155, від 13 липня 2014 року № 221.
Тобто, грошові кошти, які надійшли від реалізації товарів у розмірі фактичних надходжень, оприбутковано у день їх отримання та формування Z-звітів, а також внесено до каси позивача.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень.
При цьому, відповідно до нормам постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, на підставі вище викладених норм та з'ясованих обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рест Тім" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішень відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 17 грудня 2014 року:
- № 0017512210, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Рест Тім" (код ЄДРПОУ 38782082) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2720,00 грн. (Дві тисячі сімсот двадцять гривень 00 копійок);
- № 0017522210, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Рест Тім" (код ЄДРПОУ 38782082) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 67369,05 грн. (Шістдесят сім тисяч триста шістдесят дев'ять гривень п'ять копійок).
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі 11 лютого 2015 року
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2015 |
Оприлюднено | 23.03.2015 |
Номер документу | 43138806 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Данилишин В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні