cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2015 р.Справа № 922/738/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Помпою К.І.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Галеон Тревел Схід", м. Кремінна про стягнення 91106,27 грн. за участю представників сторін:
позивача - Бочаров Д.М., довіреність № 8416-К-О від 04.11.2014 року;
відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Галеон Тревел Схід" про стягнення заборгованості за Договором № б/н від 21.03.2011 року в розмірі 91106,27 грн. (62500,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17376,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7854,66 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3375,00грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. Витрати по сплаті судового збору позивач також просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року розгляд справи було відкладено на 16 березня 2015 року.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До канцелярії суду від відповідача 16 березня 2015 року надійшло клопотання за вх. № 9956, в якому останній просить зменшити розмір пені з 7854,66 грн. до 785,46 грн., застосувавши п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16 березня 2015 року був присутній представник позивача, який підтримує позов в повному обсязі, проти зменшення суми пені заперечує та надав клопотання за вх. № 10107 про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне.
21 березня 2011 року Приватне підприємство "ГАЛЕОН ТРЕВЕЛ СХІД" звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку 26002060437041.
Згідно з цим договором - заявою, Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір яких банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.
Даною Заявою Приватне підприємство "ГАЛЕОН ТРЕВЕЛ СХІД" погодилось з Умовами та наданням банківських послуг, в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку, Тарифами банку, що разом складають Договір банківського обслуговування, тощо.
Заяву підписано сторонами та зазначено, що датою відкриття рахунку є 21 березня 2011 року.
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 "Умов та правил надання банківських послуг" (далі за текстом - Умови) при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.
Кредитний ліміт стосовно цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" представляє собою суму грошових кошів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників, тощо (п. 3.2.1.1.5. Умов).
Згідно з п. п. 3.2.1.1.1., 3.2.1.1.6. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи Клієнт-Банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що застосовується в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових коштів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, що передбачені внутрішніми нормативними документами банку.
Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в межах кредитного ліміту в межах вказаних в них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.2.1.6.1.).
Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" тощо).
Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.2.1.1.11., є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більш ніж 35 днів.
Порядок розрахунків встановлений в п. 3.2.1.4 Умов та правил надання банківських послуг".
Так, згідно з п. 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.п.3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3.).
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не входить. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати (п.3.2.1.4.9 Умов).
Пунктом 3.2.1.4.4. встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами.
При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або інші пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань (п. 3.2.1.1.17. Умов).
Пунктом 3.2.1.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.
Відповідно до п. 3.2.1.2.2. Умов Відповідач зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в п. 3.2.1.1.1. даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.2.1.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п. п . 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. (п. 3.2.1.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. (п. 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. (п.3.2.1.2.2.5.).
При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п., п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2.5., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 3.2.1.5.1.).
Згідно з п.3.2.1.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.2.1.0.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, матеріали справи свідчать про виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 21.03.2011 року.
Відповідно до довідки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 14.12.2015 року № 08.7.0.0.0/150114125427 з 21.03.2011 року відповідачу був встановлений кредитний ліміт в розмірі 7000,00 грн. та який змінився, з 16.05.2012 року - кредитний ліміт встановлено 13000,00 грн., з 06.06.2012 року - кредитний ліміт встановлено 24500,00 грн., з 17.09.2012 року - кредитний ліміт встановлено 37500,00 грн., з 29.12.2012 року - кредитний ліміт встановлено 50000,00 грн., з 04.02.2013 року - кредитний ліміт встановлено 62500,00 грн., з 01.03.2014 року - кредитний ліміт встановлено 62500,00 грн., з 02.03.2014 року кредитний ліміт встановлено 54065,35 грн.
Факт кредитування рахунку на підставі Договору банківського обслуговування б/н від 21.03.2011 року відповідачем не спростований.
Як вбачається з наданої позивачем Виписки з 01.06.2014 року по 03.12.2014 року по рахунку відповідача кредит обліковується на рахунку прострочених сум.
Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 21.03.2011 року в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та комісії.
20 жовтня 2014 року на адресу відповідача Банком була направлена претензія № 1022ILGZ0S05H про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та з комісії за користування кредитом, а також сплату пені. Посилаючись на умови договору, ст. 526 ЦК України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору.
Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 1069 ЦК України).
За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 21.03.2011 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відповідно до умов Договору банківського обслуговування б/н від 21.03.2011 року, позивачем відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Загалом, станом на 03.12.2014 року за відповідачем рахується 62500,00 грн. заборгованості за кредитом, 17376,61 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 3375,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, що нарахована накопичувальним підсумком.
Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача в сумі 62500,00грн. заборгованості за кредитом, 17376,61 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом та 3375,00 грн. заборгованості за комісією підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем, та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 ЦК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В пункті 3.2.1.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.
При цьому, згідно з п. 3.2.1.5.7. Умов строки позовної давності за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.
У зв'язку з невиконанням Приватним підприємством "ГАЛЕОН ТРЕВЕЛ СХІД" у строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивачем, на підставі п., п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.4. Договору банківського обслуговування б/н від 21.03.2011 року нараховано пеню в сумі 7854,66 грн.
За приписами п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Пленум Вищого господарського суду України в п. 3.17.4 постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'ясняє, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 223 Господарського кодексу України.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Дослідивши надане відповідачем клопотання про зменшення суми пені, суд не знаходить жодних підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не надано належних доказів в обгрунтування свого звернення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені є виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 7854,66 грн. судом задовольняється.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства "Галеон Тревел Схід" 62500,00 грн. заборгованості за кредитом, 17376,61 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3375,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 7854,66 грн. пені обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "ГАЛЕОН ТРЕВЕЛ СХІД" ( 92900, Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, провулок Октябрьський, буд. 4, код ЄДРПОУ 35968205) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) - 62500,00 грн. заборгованості за кредитом, 17376,61 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7854,66 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3375,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1827,00 грн. судового збору.
Видати наказ суду після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.03.2015 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/738/15
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2015 |
Оприлюднено | 23.03.2015 |
Номер документу | 43138874 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Суслова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні