Рішення

від 10.03.2015 по справі 921/1449/14-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2015 р.Справа № 921/1449/14-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" (вул. Ринкова площа, 34 м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область 47100 )

до відповідача №1 - Шумської міської ради (вул. Українська, 59 м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область 47100 )

до відповідача №2 - Відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод" (вул. І. Франка, 10 м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область 47100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційна служба Шумського районного управління юстиції (вул. Українська, 59 м. Шумськ, Шумський район,Тернопільська область 47100)

про визнання недійсними рішень Шумської міської ради №1407 від 17.10.2014 року та №1445 від 13.11.2014 року

За участю представників сторін:

позивача - Помазанська С.І.;

відповідача №1 - Манчук В.С.;

відповідача №2 - Курило В.І.;

третя особа - не з'явився

Суть справи:

ТОВ "Шумськ-Інвест" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідачів №1 - Шумської міської ради та №2 - ВАТ "Шумський маслозавод". Ухвалою суду від 25.12. 2014 р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 29.01.2015року. Цією ж ухвалою в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено -Реєстраційну службу Шумського районного управління юстиції.

В подальшому, розгляд справи відкладався та в засіданні оголошувалась перерва, востаннє на 10.03.2015 року.

В порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору продовжувався.

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,27,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Представник третьої особи, участь якого не визнавалась обов'язковою, в засідання не з'явився, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. В письмовому поясненні від 04.03.2015 року за №106/02.3-7 третя особа надала запитувану інформацію та просила розглядати справу без її представника.

Свої вимоги, підтримані ним в судовому засіданні, представник позивача мотивував тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушення чинного законодавства.

Співвідповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили, посилаючись на їх безпідставність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

- рішенням виконкому Шумської селищної ради №71 від 12.03.1997 року Шумському маслозаводу дано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження для надання земельної ділянки під будівництво кіоску на території ринку по вул. Українська.

Рішенням того ж виконкому №150/65 від 07.07.1998 року Шумському маслозаводу дано дозвіл на встановлення торговельного кіоску по вул. Українська. У разі потреби (будівництва, реконструкції даної території) завод повинен був демонтувати кіоск. Підприємство також було зобов'язано укласти з радою договір оренди землі, виділеної для будівництва кіоску.

Для цього, рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради №195 від 27.06.2001 року товариству Шумський маслозавод дано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки.

Потреби у знесенні кіоску в місцевої ради не виникло.

Рішенням її виконкому №42 від 28.05.2002 року було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію належного заводу торгового кіоску по вул. Українська та визнано за підприємством право власності на нього.

На підставі названого рішення, Шумська міська рада (відповідач №1) видала ВАТ Шумський маслозавод (нині - ТОВ "Шумський маслозавод") свідоцтво про право власності від 30.05.2002 року на торговий кіоск по вул. Українська (ринок) в м. Шумськ.

30.05.2002 року Шумським РБТІ на даному свідоцтві вчинено реєстраційний напис. Згідно з поясненнями представника ТОВ "Шумський маслозавод" (протокол судового засідання від 05.03.2015р.) та інформації третьої особи по справі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно такі відомості не вносились.

Рішенням виконкому Шумської міської ради №118 від 18.04.2007р. та листом ради від 14.02.2011р. товариство "Шумський маслозавод" (відповідача №2) було зобов'язано оформити землекористування з урахуванням належного йому торгового об'єкту.

Рішенням Шумської міської ради від 17.10.2014 року №1407 відповідачу №2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Ринкова площа,49 орієнтованою площею 0,0067 га.

Розглянувши звернення відповідача №2 від 12.11.2014 року, рішенням ради №1445 від 13.11.2014 року затверджено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Ринкова площа,49 площею 0,0067 га у м. Шумськ і її нормативно-грошову оцінку. А також згадану ділянку із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0053 передано в оренду і встановлено орендну плату.

05.12.2014 року між відповідачами укладено договір оренди землі площею 0,0067 га по вул. Ринкова площа,49 у м. Шумськ для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, строком на 7 років.

На цій ділянці вже знаходиться вищезгаданий павільйон відповідача №2 (п.3 договору). Право оренди землі зареєстровано ТОВ "Шумський маслозавод" 10.12.2014 року.

Рішення Шумської міської ради від 17.10.2014 року №1407 та №1445 від 13.11.2014 року оскаржуються позивачем у справі, що розглядається.

Свої вимоги заявник мотивує наступним:

- в порушення ст.123 ЗК України, у рішення від 17.10.2014 року №1407 відповідачу №2 дано дозвіл на виготовлення технічної документації, замість проекту землеустрою;

- всупереч ст.124 ЗК України право оренди отримано відповідачем №2 не за результатами прилюдних торгів;

- належний відповідачу №2 торговий кіоск знаходиться на території ринку, майновий комплекс якого є власністю позивача;

- відповідно до наданого позивачу протоколу сесії Шумської міської ради від 13.11.2014 року на ній було присутньо 15-ть із 30-тидепутатів, тобто менше половини. Що є недостатнім для прийняття рішення (міський голова, за твердженням позивача, не мав права приймати участь в голосуванні);

- проект рішення від 13.11.2014 року не пройшов необхідної підготовки та обговорення.

Своє право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень відповідача №1 позивач обґрунтовує тим, що ними порушується конкурентне право заявника на отримання земельної ділянки по вул. Ринкова площа,49 площею 0,0067 га у м. Шумськ, із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0053. Оскільки суміжними ділянками користується саме позивач.

05.03.2015 року позивачем також подано письмове клопотання, в порядку п.2 ст.83 ГПК України про необхідність виходу суду за межі позовних вимог і визнання недійсними:

- свідоцтва про право власності на торговий кіоск по вул. Українська (ринок) в м. Шумськ, виданого товариству Шумський маслозавод;

- договору оренди землі площею 0,0067 га по вул. Ринкова площа,49 у м. Шумськ від 05.12.2014 року, укладеного між відповідачами.

Згідно з представленими позивачем правовстановлюючими документами та даними Державного реєстру прав на нерухоме майно, ТОВ "Шумськ-Інвест" є власником земельної ділянки по вул. Ринкова площа,53 площею 0,1838 га у м. Шумськ, із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0264 (свідоцтво про право власності від 14.04.2014 року). А також, з 2009 року орендарем земельної ділянки по вул. Ринкова площа,34 площею 1,1365 га у м. Шумськ, із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0068, яка раніше знаходилась в користуванні Шумського РайСТ.

Дані ділянки межують із землею по вул. Ринкова площа,49 площею 0,0067 га у м. Шумськ, із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0053, наданою в оренду відповідачу №2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до Акту приймання - передачі межових знаків від 12.11.2014р., позивач, як власник/землекористувач суміжних ділянок, не заявляв претензій щодо меж ділянки переданої в оренду відповідачу №2.

За рішенням господарського суду від 03.12.2007 року у справі №10/240-4609, що набрало законної сили, позивачу також належить на праві власності цілісний майновий комплекс, який розміщений на земельній ділянці по вул. Ринкова площа,34 площею 1,1365 га у м. Шумськ.

Відповідно до письмових пояснень Шумської міської ради від 03.02.2015 року, плану ведення її сесії від 13.11.2014 року, протоколу сесії №47 від 13.11.2014 року, списку депутатів ради, які були присутні на ній, вбачається, що у відповідній інформації, наданій позивачу радою містилась помилка.

А саме, при прийнятті оскаржуваного рішення від 13.11.2014 року, на сесії було присутньо 16-ть із 30-ти депутатів та міський голова.

В засіданні 05.03.2015 року представник ради зазначив, що проект оскаржуваного рішення від 13.11.2014 р. постійними комісіями ради попередньо не погоджувався.

Згідно з наданого відповідачем №1 регламенту Шумської міської ради, матеріали з питань, внесених на розгляд ради, проектів рішень готуються виконавчим комітетом, його відділами, постійними комісіями, депутатами міської ради (п.27 регламенту).

Проекти рішень ради по планах і програмах соціально-економічного розвитку, бюджету міста, звітах виконкому, його відділів та інших найбільш важливих питань господарського і соціально-культурного будівництва, розглядаються попередньо відповідними постійними комісіями ради - п.28 регламенту.

Сесія міськради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради(п.33).

На кожній сесії ведеться протокол, в якому зазначається в т.ч.: загальне число депутатів, кількість присутніх і відсутніх, порядок денний, результати голосування, прийняті радою рішення (п.п.58-60,68).

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу. При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь в засіданні і враховується його голос (63,64 регламенту ради).

Згідно з ст. 124 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.12 ГПК України, п.п.3.1,3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р., п.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р., судової практики, що склалась, даний спір підвідомчий господарським судам.

З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Так, відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення (Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України, викладений Верховним Судом України в листі від 01.04.2014 року).

Проте, позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів прийнятими рішеннями.

Як зазначалось вище, оспорюваними позивачем рішеннями Шумської міської ради від 17.10.2014 року №1407 та №1445 від 13.11.2014 року відповідачу №2 відповідно дано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Ринкова площа,49 орієнтованою площею 0,0067 га та надано її в оренду, у тому числі для обслуговування належного відповідачу №2 на праві власності об'єкта - торгового кіоску (павільйону).

На цей об'єкт відповідачу №2 видано свідоцтво про право власності від 30.05.2002 року та зареєстровано його в БТІ, згідно з вимогами чинного тоді законодавства.

Не внесення в подальшому відповідної інформації до Державного реєстру прав на нерухоме майно не позбавляє відповідача №2 права власності на це майно.

Торговий кіоск відповідача №2 на ділянці по вул. Ринкова площа,49 у м. Шумськ (право на котрий оформлене 30.05.2002 року ) не входить до майнового комплексу, розміщеного на земельній ділянці по вул. Ринкова площа,34 у м. Шумськ, право власності на який позивач отримав пізніше - за рішенням суду від 03.12.2007 року .

Не розташований торговий об'єкт відповідача №2 і на належних позивачу земельних ділянках по вул. Ринкова площа,34 і по вул. Ринкова площа,53 у м. Шумськ.

Доказів на підтвердження протилежного позивачем не представлено.

В той же час, відповідно до ст.120 ЗК України, як в редакції на час оформлення маслозаводом права власності на торговий кіоск, так і на момент прийняття оскаржуваних рішень, у відповідача №2 виникло законне право на земельну ділянку для обслуговування даного об'єкта.

Відтак, необґрунтованими є твердження позивача щодо можливого отримання саме ТОВ "Шумськ-Інвест" відповідної земельної ділянки у своє володіння та про порушення його конкурентного права при прийнятті оспорюваних рішень.

Крім того, позивачем не доведено і порушень Шумською міською радою вимог закону, які б потягли недійсність рішень від 17.10.2014 року №1407 та №1445 від 13.11.2014 року.

Як йшлося вище, маслозавод є власником торгового кіоску на ділянці по вул. Ринкова площа,49 у м. Шумськ.

За ч.2 ст.134 ЗК України право на таку ділянку не підлягає продажу на конкурентних засадах. Зазначена ділянка передається в оренду в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.3 ст.124 ЗК України).

Тому, доводи позивача про необхідність отримання відповідачем №2 такого права за результатами проведення прилюдних торгів є безпідставними.

Вказане додатково підтверджує відсутність у позивача конкурентного права на таку ділянку і його можливе порушення.

Відповідно до ст.123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

1. Надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

2. Формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Позивачем ставиться під сумнів, проте не доведено необхідності виготовлення відповідачем №2 саме проекту землеустрою, а не технічної документації.

Про потребу у підготовці технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у даному випадку зазначив і власник ділянки - Шумська міська рада.

За змістом п.п. 27,28 регламенту Шумської міської ради, розгляд питань про надання земельних ділянок комунальної власності в оренду не підлягає обов'язковому обговоренню комісіями/комітетами цієї ради.

З огляду на представленні суду Шумською міською радою письмові пояснення щодо помилки в інформації, наданій позивачу з приводу кількості депутатів, присутніх на сесії 13.11.2014 року, а також на зміст копії плану ведення сесії від 13.11.2014 року, протоколу сесії №47 від 13.11.2014 року, списку депутатів ради, що приймали участь в ній та п.33 регламенту ради, остання була правомочною приймати рішення і без врахування голосу міського голови.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до змісту ст.22 ГПК України, право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п.3.12 пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18).

З врахуванням всього вище викладеного, в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з недоведеністю позивачем як порушення його права чи інтересу, так і наявності суттєвих порушень закону, наслідком яких є визнання недійсними оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування.

Щодо клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог на підставі п.2 ст.83 ГПК України слід зазначити наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Такий вихід означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги, а не заявлення самостійної вимоги, яка фактично міститься у клопотанні позивача щодо визнання додатково недійсним свідоцтва про право власності на торговий кіоск по вул. Українська (ринок) в м. Шумськ. Крім того, позивачем не зазначено в чому саме полягає невідповідність цього свідоцтва вимогам закону.

Можливість визнання недійсним повністю чи у певній частині пов'язаного з предметом спору договору, який суперечить законодавству, передбачено п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України, на який позивач не посилається.

У клопотанні позивача про вихід за межі позовних вимог також не вказано, передбачених законом підстав для визнання недійсним договору оренди землі площею 0,0067 га по вул. Ринкова площа,49 у м. Шумськ від 05.12.2014 року, укладеного між відповідачами.

У зв'язку з цим та відмовою в позові, клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог не підлягає задоволенню.

Згідно з ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі з відповідачів не стягуються .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,2,4-3,12,22,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Сторони та третя особа вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 17.03.2015 року.

Суддя І.П. Шумський