Постанова

від 23.06.2015 по справі 921/1449/14-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа № 921/1449/14-г/6

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т.Б.

суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання : Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача (скаржник) - Помазанська С.І. (представник за довіреністю)

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 1- Хахула М.О. (представник за довіреністю)

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м. Шумськ, №1/57 від 27.03.2015 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2015 року (суддя Шумський І.П.)

у справі № 921/1449/14-г/6

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м.Шумськ, Тернопільська область

до відповідача - 1 Шумської міської ради, м. Шумськ, Тернопільська область

до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумський маслозавод", м. Шумськ, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шумське районне управління юстиції, м. Шумськ, Тернопільська область

про визнання недійсними рішень Шумської міської ради №1407 від 17.10.2014 року та №1445 від 13.11.2014 року

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.03.2015 року у справі № 921/1449/14-г/6 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м.Шумськ, Тернопільська область, про визнання недійсними рішень Шумської міської ради №1407 від 17.10.2014 року та №1445 від 13.11.2014 року - відмовлено.

Рішення суду мотивоване недоведеністю позивачем як порушення його права чи інтересу, так і наявності суттєвих порушень закону, наслідком яких є визнання недійсними оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування.

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити в повному обсязі мотивуючи це тим, що відновлення меж земельної ділянки площею 0,0067 га є незаконним тоді, як наявним доказами за ТОВ «Шумський маслозавод» закріплялася земельна ділянка площею 0,0046 га, проект землеустрою на яку не виготовлявся та договір оренди щодо якої не укладався. Суд визнав встановленим факт наявності на спірній земельній ділянці нерухомого майна, хоча ТОВ «Шумський маслозавод» надавався дозвіл на встановлення малої архітектурної форми. Кадастровий номер спірній земельній ділянці присвоєно лише 12.11.2014 року, а адреса - 13.11.2014 року. Земельна ділянка площею 0,0067 га є новоствореною та надана в оренду ТОВ «Шумський маслозавод» з порушенням ст. 123 та ч.1 ст. 134 ЗК України, а зокрема, надана без проведення прилюдних торгів, внаслідок чого порушеним є конкурентне право позивача на набуття (придбання) права оренди на спірну земельну ділянку, з обох сторін якої знаходяться земельні ділянки позивача.

Крім того, скаржник зазначає про те, що відповідачем - 2 є Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Шумський маслозавод», однак судом першої інстанції відкрито провадження та прийнято рішення стосовно Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Шумський маслозавод», до якого позивач не пред'являв позов.

В судове засідання не з'явився представник відповідача - 2 ТОВ «Шумський маслозавод», подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у судовому засіданні.

Проте, апеляційний суд зазначає, що з врахуванням думки присутніх представників сторін, та того, що явка представника відповідача -2 не визнавалася обов'язковою, ним було надано усні пояснення в попередніх судових засіданнях, відповідач - 2 не позбавлений можливості уповноважити іншого представника на представлення своїх інтересів, відсутні перешкоди для розгляду даної справи у призначеному судовому засіданні на підстав наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав.

З позовної заяви, поданої до місцевого господарського суду 23.12.2014 року, вбачається, що позов заявлено до відповідачів: Шумська міська рада та Товариства з обмеженою відповідальністю «Шумський маслозавод».

З матеріалів справи (копій витягів з ЄДРЮОФОП) вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Шумський маслозавод» (ідентифікаційний код 00447155) було припинено за рішенням засновників 24.12.2010 року, а 24.12.2010 року в результаті перетворення було утворене Товариство з обмеженою відповідальністю «Шумський маслозавод» (ідентифікаційний код 00447155).

Тобто станом на день подання позову існувала така юридична особа як Товариство з обмеженою відповідальністю «Шумський маслозавод» і яка була зазначена позивачем у позовній заяві як відповідач -2.

Проте судом першої інстанції з невідомих причин як у постанові про відкриття провадження від 25.12 2014 року, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем - 2 зазначено Відкрите акціонерне товариство «Шумський маслозавод».

Апеляційний суд розцінює зазначення судом першої інстанції відповідачем - 2 ВАТ «Шумський маслозавод» як помилкове та вважає за необхідне відповідачем - 2 у даній справі вважати ТОВ «Шумський маслозавод».

Судом встановлено, що рішенням виконкому Шумської селищної ради №71 від 12.03.1997 року ВАТ «Шумський маслозавод» дано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження для надання земельної ділянки під будівництво кіоску на території ринку по вул. Українська (Т.1 а.с. 107).

Рішенням того ж виконкому №150/65 від 07.07.1998 року ВАТ «Шумський маслозавод» дано дозвіл на встановлення торговельного кіоску в смт. Шумськ по вул. Українська /Ринкова площа/ і на виділення земельної ділянки в тимчасове користування в кількості 0,0046 га розміром 3*9 м. кв. на період до відповідної потреби з метою відповідного будівництва, реконструкції вулиць, парків. У разі виникнення потреби (будівництва, реконструкції даної території) завод зобов'язувався зняти торговельний кіоск з даного місця за власний рахунок. Підприємство також було зобов'язано укласти з радою договір оренди землі, виділеної для будівництва кіоску.

Для цього, рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради №195 від 27.06.2001 року ВАТ «Шумський маслозавод» дано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки на ринковій площі для встановлення торгового кіоску площею 47,6 м.кв. Пунктом 2 рішення вирішено проект відведення земельної ділянки подати для розгляду та затвердження в міську раду у встановленому законом порядку.

Рішенням виконкому Шумської міської ради №42 від 28.05.2002 року було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію належного заводу торгового кіоску по вул. Українська в м.Шумськ та визнано за ВАТ «Шумський маслозавод» право власності на вказаний торговий кіоск (Т.1 а.с.76).

На підставі названого рішення, Шумська міська рада (відповідач №1) видала ВАТ «Шумський маслозавод» свідоцтво про право власності від 30.05.2002 року на торговий кіоск по вул. Українська (ринок) в м. Шумськ.

30.05.2002 року Шумським РБТІ на даному Свідоцтві вчинено реєстраційний напис. Згідно з поясненнями представника ТОВ "Шумський маслозавод" (протокол судового засідання суду першої інстанції від 05.03.2015р.) та інформації третьої особи по справі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно такі відомості не вносились. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів внесення відомостей про зазначений торговий об'єкт у вказаний Реєстр.

Рішенням виконкому Шумської міської ради №118 від 18.04.2007р. та листом ради від 14.02.2011р. ТОВ "Шумський маслозавод" (було зобов'язано оформити землекористування з урахуванням належного йому торгового об'єкту.

Рішенням Шумської міської ради від 17.10.2014 року №1407 відповідачу №2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Ринкова площа, 49, орієнтованою площею 0,0067 га.

Рішенням № 1426 від 13.11.2014 року земельній ділянці площею 0,0067 га, на якій розміщений торговий кіоск ТОВ «Шумський маслозавод» присвоєно адресу : Тернопільська обл., Шумський р-н, м.Шумськ, вул. Ринкова площа, 49.

Розглянувши письмове звернення відповідача №2 від 12.11.2014 року, Шумська міська рада рішенням ради №1445 від 13.11.2014 року затвердила технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Ринкова площа,49 площею 0,0067 га у м. Шумськ і її нормативно-грошову оцінку (п.п.1,2). А також згадану ділянку із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0053 передано в оренду ТОВ «Шумський маслозавод» терміном на 7 років (п.3) і встановлено орендну плату (п.4)..

05.12.2014 року між відповідачами укладено договір оренди землі площею 0,0067 га по вул. Ринкова площа,49 у м. Шумськ для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, строком на 7 років. На цій ділянці знаходився вищезгаданий кіоск відповідача №2 (п.3 договору). 10.12.2014 ТОВ "Шумський маслозавод" зареєстровано право оренди землі.

Визнання недійсними вказаних рішень Шумської міської ради від 17.10.2014 року №1407 та №1445 від 13.11.2014 року є предметом спору у даній справі.

Підставою позову позивач зазначає наступне:

- в порушення ст.123 ЗК України у рішення від 17.10.2014 року №1407 відповідачу - 2 дано дозвіл на виготовлення технічної документації, замість виготовлення проекту землеустрою на новосформовану земельну ділянку;

- всупереч ст.124 ЗК України право оренди отримано відповідачем №2 не за результатами прилюдних торгів;

- належний відповідачу - 2 торговий кіоск знаходиться на території ринку, майновий комплекс якого є власністю позивача;

- відповідно до наданого позивачу протоколу сесії Шумської міської ради від 13.11.2014 року на ній було присутньо 15-ть із 30-тидепутатів, тобто менше половини, що є недостатнім для прийняття рішення (міський голова, за твердженням позивача, не мав права приймати участь в голосуванні);

- проект рішення від 13.11.2014 року № 1445 не пройшов необхідної підготовки та обговорення.

- створено (сформовано) нову земельну ділянку площею 0,0067га, а натомість відповідачу - 2 було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 47,6 м.кв.

- спірними рішеннями порушується конкурентне право заявника на отримання земельної ділянки по вул. Ринкова площа, 49, площею 0,0067 га у м. Шумськ, із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0053, оскільки суміжними ділянками користується саме позивач.

05.03.2015 року позивачем також подано письмове клопотання, в порядку п.2 ст.83 ГПК України про необхідність виходу суду за межі позовних вимог і визнання недійсними:

- свідоцтва про право власності на торговий кіоск по вул. Українська (ринок) в м. Шумськ, виданого ТОВ «Шумський маслозавод»;

- договору оренди землі площею 0,0067 га по вул. Ринкова площа,49 у м. Шумськ від 05.12.2014 року, укладеного між відповідачами.

Згідно з представленими позивачем правовстановлюючими документами та даними Державного реєстру прав на нерухоме майно, ТОВ "Шумськ-Інвест" є власником земельної ділянки по вул. Ринкова площа, 53, площею 0,1838 га у м. Шумськ, із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0264 (свідоцтво про право власності від 14.04.2014 року), а з 2009 року - орендарем земельної ділянки по вул. Ринкова площа, 34 площею 1,1365 га у м. Шумськ, із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0068, яка раніше знаходилась в користуванні Шумського РайСТ.

За рішенням господарського суду від 03.12.2007 року у справі №10/240-4609, що набрало законної сили, позивачу належить на праві власності цілісний майновий комплекс - підприємство споживчої кооперації «Ринок», який розміщений на земельній ділянці по вул. Ринкова площа, 34, площею 1,1365 га у м. Шумськ.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Шумськ-Інвест» надано дозвіл на виготовлення містобудівного обґрунтування «Реконструкція з розширенням цілісного майнового комплексу - ПСК «Ринок» ТОВ «Шумськ - Інвест» за адресою: Ринкова площа, 34, і Ринкова площа, 53 у м.Шумськ.

Дані ділянки межують із земельною ділянкою по вул. Ринкова площа, 49, площею 0,0067 га у м. Шумськ, із кадастровим номером - 6125810100:01:005:0053, наданою в оренду відповідачу №2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Торговий кіоск відповідача - 2 на ділянці по вул. Ринкова площа,49 у м. Шумськ (право на котрий оформлене 30.05.2002 року ) не входить до майнового комплексу, розміщеного на земельній ділянці по вул. Ринкова площа,34 у м. Шумськ, право власності на який позивач отримав пізніше - за рішенням суду від 03.12.2007 року .

Як зазначалось вище, оспорюваними позивачем рішеннями Шумської міської ради від 17.10.2014 року №1407 та №1445 від 13.11.2014 року відповідачу №2 відповідно дано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Ринкова площа,49 орієнтованою площею 0,0067 га та надано її в оренду, у тому числі для обслуговування належного відповідачу №2 на праві власності об'єкта - торгового кіоску.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям

відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до письмових пояснень Шумської міської ради від 03.02.2015 року, плану ведення її сесії від 13.11.2014 року, протоколу сесії №47 від 13.11.2014 року, списку депутатів ради, які були присутні на ній, вбачається, що у відповідній інформації, наданій позивачу радою містилась помилка, а саме, при прийнятті оскаржуваного рішення від 13.11.2014 року, на сесії були присутні 16-ть із 30-ти депутатів та міський голова.

Згідно з наданого відповідачем №1 регламенту Шумської міської ради, матеріали з питань, внесених на розгляд ради, проектів рішень готуються виконавчим комітетом, його відділами, постійними комісіями, депутатами міської ради (п.27 регламенту).

Проекти рішень ради по планах і програмах соціально-економічного розвитку, бюджету міста, звітах виконкому, його відділів та інших найбільш важливих питань господарського і соціально-культурного будівництва, розглядаються попередньо відповідними постійними комісіями ради - п.28 регламенту.

Сесія міськради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради(п.33).

На кожній сесії ведеться протокол, в якому зазначається в т.ч.: загальне число депутатів, кількість присутніх і відсутніх, порядок денний, результати голосування, прийняті радою рішення (п.п.58-60,68).

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу. При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь в засіданні і враховується його голос (63,64 регламенту ради).

За змістом п.п. 27,28 регламенту Шумської міської ради, розгляд питань про надання земельних ділянок комунальної власності в оренду не підлягає обов'язковому обговоренню комісіями/комітетами цієї ради.

З огляду на представлені Шумською міською радою письмові пояснення щодо помилки в інформації, наданій позивачу з приводу кількості депутатів, присутніх на сесії міської ради 13.11.2014 року, а також на зміст копії плану ведення сесії від 13.11.2014 року, протоколу сесії №47 від 13.11.2014 року, списку депутатів ради, що приймали участь в ній та п.33 регламенту ради, Шумська міська рада була правомочною приймати рішення і без врахування голосу міського голови.

Позивач та відповідач - 1 зазначають, що встановлений відповідачем - 2 торговий кіоск не є об'єктом нерухомого майна.

Відповідач - 2 при цьому покликається на рішення винкому № 150/65 від 07.07.1998 року, яким передбачено обов'язок відповідача -2 у разі потреби зняти торговий кіоск з місця за власний рахунок.

ТОВ «Шумський маслозавод» належними та допустимими доказами не спростовано того, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про спірний об'єкт - торговий кіоск не вносилися.

З реєстраційного напису на документі про право особистої власності, вчиненого 30.05.2002 року, вбачається, що торговий кіоск по вулиці Українська /ринок/ в цілому складається з одноповерхового будинку з збірного заліза.

Згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (чинного на момент спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Не підлягають державній реєстрації право власності та інші речові права на тимчасові споруди.

З копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що у Реєстрі відсутні зареєстровані об'єкти нерухомого майна відповідача - 2.

Згідно ч.2 ст. 134 ЗК України (станом на момент прийняття спірних рішень) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вказав, що за ч.2 ст.134 ЗК України право на спірну земельну ділянку не підлягає продажу на конкурентних засадах, однак апеляційний господарський суд вважає таке твердження суду першої інстанції необґрунтованим та таким яке не відповідає наявним доказам у справі, оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності нерухомого майна на спірній земельній ділянці та його реєстрації у встановленому законом порядку. Крім того, матеріалами справи не підтверджено наявності жодних інших підстав, передбачених ст. 134 ЗК України, які б перешкоджали продажу спірної земельної ділянки на прилюдних торгах.

Відтак, доводи позивача про необхідність отримання відповідачем №2 права користування спірною земельною ділянкою за результатами проведення прилюдних торгів підтверджуються матеріалами справи, з чого вбачається порушення конкурентних прав позивача на придбання спірної земельної ділянки яка є суміжною до двох інших земельних ділянок, належних позивачу, на конкурентних засадах.

Відповідно до ст.123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

1.Надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

2. Формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету № 150/65 від 07.07.1998 року ТОВ «Шумський маслозавод» дано дозвіл на виділення земельної ділянки в тимчасове користування розміром 0,0046 га, а рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради № 195 від 27.06.2001 року ТОВ «Шумський маслозавод» було дано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки на ринковій площі для встановлення торгового кіоску площею 47,6 м.кв. Пунктом 2 рішення вирішено проект відведення земельної ділянки подати для розгляду та затвердження в міську раду у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази виготовлення проекту відведення земельної ділянки розміром 0,0046 га, погодження меж даної земельної ділянки та передання її в оренду. Таким чином, формування земельної ділянки, наданої ТОВ «Шумський маслозавод» не було завершеним у встановленому законом порядку.

Представник Шумської міської ради вважає, що у даному випадку було сформовано нову земельну ділянку і Шумська міська рада помилково прийняла рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та про затвердження технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки, площею 0,0067 га.

Отже, у спірних рішеннях йдеться про новосформовану земельну ділянку розміром 0,0067 га, якій присвоєно кадастровий номер та адресу.

Орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

А відтак, апеляційний суд вважає, що спірні рішення Шумської міської ради №1407 від 17.10.2014 року та №1445 від 13.11.2014 року слід визнати недійсними з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства та порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без врахування всіх істотних обставин у справі та без надання належної оцінки усім наявним у справі доказам, а відтак, рішення суду першої інстанції про відмову у позові слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Щодо клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог на підставі п.2 ст.83 ГПК України, поданого в суді першої інстанції, то слід зазначити наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, фактично у заявленому клопотанні містяться самостійні позовні вимоги, а зокрема, щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на торговий кіоск по вул. Українська (ринок) в м. Шумськ, яка не пов'язана із предметом даного спору та передбачає окремий предмет доказування. Крім того, позивачем не зазначено, в чому саме полягає невідповідність цього свідоцтва вимогам закону.

У клопотанні позивача про вихід за межі позовних вимог також не вказано, передбачених законом підстав для визнання недійсним договору оренди землі площею 0,0067 га по вул. Ринкова площа, 49, у м. Шумськ від 05.12.2014 року, укладеного між відповідачами.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про вихід за межі позову.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідачів на користь скаржника (позивача) належить стягнути понесені ним судові витрати в суді першої та апеляційної інстанцій в сукупному розмірі 3654,0 грн. судового збору (по 1827,0 грн.).

У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від21.02.2013 року).

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м. Шумськ, №1/57 від 27.03.2015 року - задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2015 року у справі № 921/1449/14-г/6 - скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м.Шумськ, Тернопільська область, про визнання недійсними рішень Шумської міської ради №1407 від 17.10.2014 року та №1445 від 13.11.2014 року - задоволити.

Визнати недійсним рішення Шумської міської ради №1407 від 17.10.2014 року.

Визнати недійсним рішення Шумської міської ради №1445 від 13.11.2014 року.

Стягнути з Шумської міської ради, м. Шумськ, Тернопільська область (код 04396259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м.Шумськ, Тернопільська область (код 34043073) судовий збір у розмірі 1827,0 (тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумський маслозавод", м. Шумськ, Тернопільська область, (код 00447155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м.Шумськ, Тернопільська область (код 34043073) судовий збір у розмірі 1827,0 (тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Справу направити в місцевий господарський суд.

Повний текст складено 30.06.15р.

Головуючий - суддя Т.Б. Бонк

Судді С.М. Бойко

Г.Г. Якімець