Рішення

від 12.03.2015 по справі 914/1120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 р. Справа № 914/1120/14

За позовом : Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-1: Державного комунального підприємства кінотеатр "Київ", м.Львів

відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс- Київ", м. Львів

відповідач-3: Львівська міська рада, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1

за участю прокуратури Львівської області

про визнання недійсними договорів.

Головуючий суддя Коссак С.М.

суддя Манюк П.Т.

суддя Іванчук С.В.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: Крикус В.В. - представник за довіреністю № 2302-вих-55 від 06.01.2015р.;

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: Ломага Ю.Т. - представник за довіреністю;

Від відповідача-3: не з'явився;

Від третьої особи: не з`явився;

За участю прокурора : Куцик В.Б. - посвідчення №011165 від 24.10.2012р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Державного комунального підприємства кінотеатр "Київ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс - Київ" та Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. провадження у справі 914/1120/14 зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області у справі № 914/4657/13 за позовом ТзОВ "Кінокомплекс-Київ" до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та укладення договору купівлі-продажу.

Позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.04.2014р.у справі № 914/1120/14.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. у справі № 914/1120/14 ухвалу господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. у справі № 914/1120/14 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивачем подано касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. у справі № 914/1120/14 та на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. у справі №914/1120/14.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014р. у справі №914/1120/14 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 22.04.2014р. Справу № 914/1120/14 направлено до господарського суду Львівської області для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2014р. поновлено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 03.11.2014р.

У судовому засіданні 03.11.2014 року позивачем подано письмову заяву (вх. №47026/14 від 03.11.14р.) про відвід судді.

Ухвалою суду від 03.11.2014р. заяву про відвід судді Коссака С.М. у справі № 914/1120/14 - відхилено.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

03.12.2014р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.12.2014р., а 17.12.2014р. на 23.12.2014р.

Згідно ухвали суду від 23.12.2014р., призначено колегіальний розгляд справи №914/1120/14 та відкладено розгляд справи на 23.01.2015р. Згідно із вимогами ст.2 1 ГПК України, автоматизованою системою документообігу суду здійснено визначення складу колегії суддів для розгляду справи в складі: головуючий суддя Коссак С.М., суддя Манюк П.Т. та судді Шпакович О.Ф.

В судовому засіданні 23.01.2015р. прокуратура Львівської області повідомила господарський суд про вступ в розгляд справи відповідно до ст. 29 ГПК України.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 23.01.2015р. розгляд справи відкладено на 05.02.2015р., а 05.02.2015р. на 19.02.2015р.

19.02.2015р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 04.03.2015р.

03.03.2015р. відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл), у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді судді Шпакович О.Ф., яка бере участь у колегіальному розгляді справи, автоматизованою системою останню замінено на суддю Іванчук С.В.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 04.03.2015р. розгляд справи відкладено на 12.03.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2015р. позовні вимоги підтримав, надав усно пояснення по суті спору. Просить в позові задоволити.

Прокурор в судовому засіданні 12.03.2015р. позовні вимоги підтримав, надав усно пояснення по суті спору.

Представник відповідача -2 в судовому засіданні 12.03.2015р. проти позовних вимог заперечив, надав (усно) пояснення по суті з обґрунтуванням відсутності підстав для їх задоволення.

В судове засідання 12.03.2015р. відповідачі 1 та 3, третя особа яку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Крім цього, відповідачем 3 на вимогу суду не подав письмових пояснень (відзиву по справі).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 12.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, судом встановлено.

02.07.2012 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та державно-комунальним підприємством - кінотеатр "Київ" (орендар) був укладений договір оренди № Г-8359-12, за яким орендодавець відповідно до наказу управління ресурсів департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради № 27-О від 26.10.2001 р. та договору оренди №1559 від 11.08.1993 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 835,8 кв.м. у м. Львів, пр. Шевченка, 8. Договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №1234.

Договором №Г - 8359 - 12 (Д-12) від 21 листопада 2012 року внесено зміни до договору оренди №Г - 8359 -12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м.Львів, пр..Шевченка Т., буд8, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.07.2012 року за р.№1234 преамбулу та Розділ 14 договору замінено орендаря з «ДКП - кінотеатр «Київ», на ТзОВ «Кінокомплекс - Київ».

Ухвалою Львівської міської ради від 30 .05.2013 року №2356 включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ", нежитлові приміщення підвалу, 1-го, 2-го, 3-го поверхів загальною площею 835, 80 кв.м на просп.. Т. Шевченка, 8.».

Зазначена ухвала була прийнята на підставі, серед іншого, виконання вимог постанови про накладення штрафу від 08.05.2013 року ВП №37671229, виданої відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, вимоги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 08.05.2013 року №09.1-45/881/В6-7497.

Встановлено, що на підставі постанови Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2013 р. у справі № 461/3230/13а (Провадження № 2а/461/234/13), яка набрала законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 р. у справі № 876/7171/13 визнано протиправною бездіяльність Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс - Київ" від 27 лютого 2013 року про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом вику (абзац другий резолютивної частини постанови) та зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради винести на розгляд найближчої чергової сесії Львівської міської ради питання про приватизацію способом викупу нежитлових приміщень загальною площею 835,80 кв.м., розташованих в м. Львові по пр. Шевченка, 8 Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс - Київ" (абзац третій резолютивної частини постанови).

Позивач просить, з врахуванням додаткових пояснень по суті позовних вимог (вх. №52500/14 від 03.12.2014р.) визнати недійсними угоду від 06 серпня 2012 року б/№, укладеної між ДКП - кінотеатр «Київ» та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» та договір (цесія) 23 жовтня 2012 року б/№, укладеного між ДП - кінотеатр «Київ», ТзОВ «Кінокомплекс - Київ», договір №Г - 8359 - 12 (Д-12) про внесення змін до договору оренди №Г - 8359 -12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м. Львів, пр..Шевченка Т., буд8. та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 30 .05.2013 року №2356 «Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на просп.. Т. Шевченка, 8.».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 14 ЦК України зазначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 статті 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Крім цього, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що відповідно до ч. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають як права так і обов'язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.

Слід зазначити, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, визначеними законом, а тому слід встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Пунктом 4 статті 179 ГК України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічні положення містять і норми ЦК України, які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (стаття 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (стаття 628 ЦК України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 ЦК України).

Статтею 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин ( п.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Як зазначено вище, стаття 627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо недійсності угоди від 06 серпня 2012 року б/№, укладеної між ДКП - кінотеатр «Київ» та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» та недійсності договору (цесії) 23 жовтня 2012 року б/№, укладеного між ДП - кінотеатр «Київ» та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ».

У п. 1 угоди від 06 серпня 2012 року б/№, укладеної між ДКП - кінотеатр «Київ» та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» зазначено, що ця угода укладена на підставі ст..520 ЦК України, за якою Первісний орендар (ДКП - кінотеатр «Київ» та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ») зобов'язується передати Новому орендарю (ТзОВ «Кінокомплекс - Київ») до належного виконання всі права та обов'язки, що визначені договором оренди № Г - 8359-12 від 02.07.2012 року, що укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та ДКП - кінотеатр «Київ» (Орендар). У свою чергу Новий орендар зобов'язується прийняти такі права та обов'язки та сплатити суму коштів, яка визначена п.3 цієї Угоди (2 000, 00грн.).

Стаття 520 ЦК України передбачає заміну боржника у зобов'язанні, відповідно до якої боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Однак, як слідує з матеріалів справи, пояснень сторін, на момент вчинення цього правочину згоди кредитора - управління комунальної власності ДЕП Львівської міської ради не було.

Враховуючи те, що, угода від 06 серпня 2012 року б/№, укладена між ДКП - кінотеатр «Київ» та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» без згоди кредитора, наявні підстави для визнання її недійсною на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст..215 ЦК України, оскільки зміст правочину суперечить ЦК України.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника тре тьою особою; 5) у інших випадках, встановлених законом. Але така заміна може бути заборонена приписом закону або договором. На приклад, відповідно до ст. 515 ЦК України заміна кредитора не до пускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою креди тора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Так, Договір (цесії) укладений 23 жовтня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального органу ОСОБА_1, укладений між ДКП - кінотеатр «Київ» (Цедент) та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» (Цесіонарій), за умовами якого Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право, належне Цедентові, і стає Орендарем за договором оренди №Г - 8359-12 від 02.07.2012 року, що укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та ДКП - кінотеатр «Київ» (Орендар).

У п.2 цього договору зазначено, що Цесіонарій набуває право орендаря за основним договором - за договором оренди № Г - 8359-12 від 02.07.2012 року, що укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та ДКП - кінотеатр «Київ» (Орендар).

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір оренди за своєю правовою природою є двостороннім, оскільки сторони цього договору наділені певними правами, які має орендодавець та орендар.

Отже, відповідно до ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно зі ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору, а ст. 774 ЦК України передбачено можливість передачі речі у користування іншій особі лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Інше ні законом, ні договором оренди №Г - 8359-12 від 02.07.2012 року (п.7.19) не встановлено.

Отже, відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав (постанова Верховного Суду України від 2 жовтня 2012 р. у справі № 3-42гс12).

На думку суду, конструкція правовідносин оренди не дозволяє змінити користувача (орендаря) нежитлового приміщення без згоди власника, оскільки на орендареві також лежать певні обов'язки перед орендодавцем (власником майна), які випливають з договору, зокрема: використовувати об'єкт оренди відповідно до призначення, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату тощо (п.7.1.-7.15. договору).

Отже, при зміні орендаря - кредитора також відбувається заміна орендаря - боржника, що без згоди кредитора не допускається. При цьому у договорі цесії не встановлено, сторонами не доведено, яку саме дійсну вимогу, що існує на момент переходу цього права уступає Цедент Цесіонарію, оскільки факт прийняття об'єкта в оренду, на думку суду, не слід розглядати як уступку вимоги в розумінні ст.512 ЦК України (принцип - ніхто не може перенести на іншого більше прав, ніж належить йому самому). Тому до нового кредитора перехо дять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу права.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зазначений договір не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому його слід визнати недійсним.

Судом не враховується той факт, що на момент розгляду справи угода від 06 серпня 2012 року б/№, укладена між ДКП - кінотеатр «Київ» та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» та договір (цесія) від 23 жовтня 2012 року б/№, укладена між ДП - кінотеатр «Київ» та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» розірвані (лист відповідача 2 від 03.03.15 №8883/15), оскільки розірвання сторонами договору, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним (п.2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Поряд з тим, суд констатує ту обставину, що відповідач - 3 - Львівська міська рада - як власник майна в подальшому погодила відповідачу - 2 - ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» факт продажу майна способом викупу відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначені обставини встановленні у постанові Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2015 року у справі №914/4657/13. Так, апеляційним судом встановлено, що нежитлове приміщення підвалу, першого, другого та третього поверхів загальною площею 835,8 м. кв., що знаходиться за адресою м. Львів, пр. Шевченка, 8, включено до затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.05.2013р. № 2356 Переліку об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу. Відтак, зазначена ухвала, в силу вимог ст. 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ч. 1 ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", є обов'язковою для виконання позивачем (управління комунальної власності ДЕП Львівської міської ради). Тобто, Львівська міська рада, затвердивши своєю ухвалою перелік об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації, до якого було включене і спірне нежитлове приміщення, та визначивши спосіб його приватизації - шляхом викупу, відповідно до ст. 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", поклала на позивача обов'язок виконати певні дії по підготовці об'єкту малої приватизації до продажу.

Також 30.12.2014р. Львівська міська рада повідомила суд апеляційної інстанції про те, що вона, як власник об'єкта приватизації вважає, що ціна об'єкта приватизації повинна визначатись без врахування акту з технічного стану та розрахунку вартості ремонтно-відновлювальних робіт і повинна становити 8119752 грн.; у зв'язку з наведеним, просила прийняти нове рішення, яким встановити справедливу ціну з врахуванням вищезазначених зауважень.

Таким чином, зважаючи на: 1) наявність звіту про незалежну оцінку об'єкта приватизації; 2) факт узгодження між власником майна та ТзОВ «Кінокомплекс - Київ» вартості об'єкта приватизації, що визначена із врахуванням змісту обох негативних рецензій та корегування вартості об'єкта приватизації відповідно до зазначених у рецензіях недоліків; 3) беручи до уваги сплив строку, встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та зважаючи на існування позитивної рецензії №74-ЕР від 23.10.2013р., суд апеляційної інстанції у згаданій вище справі вирішив, що позовна вимога про визнання погодженою оцінки підлягає до задоволення із врахуванням ціни, що узгоджена між Львівською міською радою та ТзОВ "Кінокомплекс-Київ" в розмірі 8 119 752,00 грн.

Щодо визнання недійсним договору №Г - 8359 - 12 (Д-12) про внесення змін до договору оренди №Г - 8359 -12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м.Львів, пр. Шевченка Т., буд 8.

Договір №Г - 8359 - 12 (Д-12) від 21 листопада 2012 року про внесення змін до договору оренди №Г - 8359 -12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м. Львів, пр. Шевченка Т., буд 8, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.07.2012 року за р.№1234 укладено на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року у справі №5015/3182/12.

Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року у справі №5015/3182/12 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокомплекс - Київ» задоволено частково. Зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради замінити сторону договору оренди № Г-835912 від 02.07.2012 року на нежитлові приміщення розташовані за адресою : м. Львів, пр. Шевченка,8, загальною площею 835,8 кв.м., з державного комунального підприємства «Кінотеатр Київ» на товариство з обмежено відповідальністю «Кінокомплекс - Київ» в частині зміни орендаря із збереженням терміну оренди, розміру орендної плати та площі відповідно до договору оренди № Г-835912 від 02.07.2012 року.

При цьому судом наголошено, що позивач - ДКП кінотеатр «Київ» просить зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради замінити сторону договору оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012 р. в частині зміни орендаря на товариство з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс - Київ" посилаючись, зокрема, на те, що фактично функції орендаря приміщень виконує саме позивач на підставі договору про спільну діяльність із ДКП "Кінотеатр Київ", яке, у свою чергу, не спроможне забезпечити сплату орендної плати та використання приміщень згідно із договором.

Відповідно до ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку. Доказів скасування повністю чи частково постанови судом касаційної інстанції сторонами суду не надано.

Конституцією України у статті 124 встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У зв'язку з наведеним вище, суд не вбачає підстав для визнання Договору №Г - 8359 - 12 (Д-12) від 21 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 21.12.2012 року за р.№2224 про внесення змін до договору оренди №Г - 8359 -12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м. Львів, пр. Шевченка Т., буд 8, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.07.2012 року за р.№1234 недійсним.

Щодо визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013 року №2356 «Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на просп. Т. Шевченка, 8.»

Ця вимога пред'явлена до відповідача 3 - Львівської міської ради.

Не виконав вимог суду, відповідач 3 не подав письмових пояснень по суті справи.

Ухвалою Львівської міської ради від 30 .05.2013 року №2356 включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс - Київ", нежитлові приміщення підвалу, 1-го, 2-го, 3-го поверхів загальною площею 835, 80 кв.м на просп. Т. Шевченка, 8.».

Зазначена ухвала була прийнята на підставі, серед іншого, виконання вимог постанови про накладення штрафу від 08.05.2013 року ВП №37671229, виданої відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, вимоги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 08.05.2013 року №09.1-45/881/В6-7497.

Судом встановлено, що на підставі постанови Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2013 р. у справі № 461/3230/13а (Провадження № 2а/461/234/13), яка набрала законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 р. у справі № 876/7171/13 визнано протиправною бездіяльність Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс - Київ" від 27 лютого 2013 року про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом вику (абзац другий резолютивної частини постанови) та зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради винести на розгляд найближчої чергової сесії Львівської міської ради питання про приватизацію способом викупу нежитлових приміщень загальною площею 835,80 кв.м., розташованих в м. Львові по пр. Шевченка, 8 Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс - Київ" (абзац третій резолютивної частини постанови).

На виконання зазначеної постанови Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2013 р. у справі № 461/3230/13а державним виконавцем 19.04.2013 року було порушено виконавче провадження ВП № 37671229 та зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради в строк до 26 квітня 2013 року повідомити державного виконавця про виконання вищезазначеного рішення суду. Оскільки рішення суду виконано не було, державним виконавцем накладено на боржника - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради штраф відповідно до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", що було ним вчинено та підтверджується постановою ВП № 37671229 від 08.05.2013 р.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 31.05.2013 року закінчено виконавче провадження, оскільки відповідно до повідомлення боржника від 18.05. 2013 року за №2302-1020, листа УКВ ДЕП ЛМР від 17.05.2013 року за №4-2302-612 та листа управління «Секретаріат ради» від 17.05.2013 року за №4-01-233, - боржником винесено на розгляд найближчої сесії Львівської міської ради питання про приватизацію цих приміщень.

З огляду на вищенаведене, ухвала Львівської міської ради 11-тої сесії 6-го скликання № 2356 від 30.05.2013 р., яка є предметом спору у справі № 914/1120/14, була прийнята на виконання судового рішення - постанови Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2013 р. у справі № 461/3230/13а (Провадження № 2а/461/234/13), яке набрало законної сили (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 р. у справі № 876/7171/13). Слід зазначити, що позивачу двічі відмовлено у відкритті касаційного провадження Вищим адміністративним судом України (ухвала ВАСУ від 08.11.2013 р. у справі № К/800/54911/13, ухвала ВАСУ від 23.01.2014р.).

Судові рішення, які набрали законної сили виконуються у порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Позивачем, не наведено належних та допустимих доказів порушення його прав як структурного підрозділу Львівської міської ради під час виконання ним своїх обов'язків. При цьому суд констатує, що відповідно до ст. 73 цього ж Закону акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування згаданої вище хвали Львівської міської ради не вбачається.

Суд також зазначає, що у рішенні господарського суду Львівської області у справі № 914/4657/13 за позовом ТзОВ "Кінокомплекс - Київ" до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та укладення договору купівлі продажу, акумульовано всі вищезазначені факти та обставини, відповідно до ст. 43 ГПК України та задоволено позов повністю, а саме: визнано протиправною бездіяльність Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, що до розгляду незалежної оцінки об'єкту приватизації Товариства з обмеженою відповідальністю „Кінокомплекс - Київ", а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка,8, загальною площею 835,80 кв.м., що подана через Адміністративно-господарське управління „Центр надання адміністративних послуг", 28.10.2013р., реєстраційний номер 2-21780; визнано оцінку погодженою Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради за результатами розгляду незалежної оцінки об'єкту приватизації Товариства з обмеженою відповідальністю „Кінокомплекс-Київ", а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка,8, загальною площею 835,8кв.м., що подана Адміністративно-господарське управління „Центр надання адміністративних послуг", 28.10.2013р., реєстраційний номер 2-21780, прийнятим рішення по суті розгляду незалежної оцінки об'єкту приватизації Товариства з обмеженою відповідальністю „Кінокомплекс-Київ", а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка,8, загальною площею 835,8кв.м., що подана Адміністративно-господарське управління „Центр надання адміністративних послуг", 28.10.2013р., реєстраційний номер 2-21780; зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти з Товариство з обмеженою відповідальністю „Кінокомплекс-Київ" договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу щодо нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 8, загальною площею 835,8 м. кв.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2015 року Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено

частково.

Рішення господарського суду господарського суду Львівської області від 24.12.2013р. у справі № 914/4657/13 скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо розгляду незалежної оцінки об'єкта приватизації ТзОВ "Кінокомплекс-Київ", а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м.Львів, пр.Шевченка, 8 загальною площею 835,80 кв.м, що подана через Адміністративно-господарське управління "Центр надання адміністративних послуг" 28.10.2013р., реєстраційний номер 2-21780 (п.2 резолютивної частини рішення). В цій частині в позові відмовити.

Визнано погодженою Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради незалежну оцінку об'єкта приватизації товариства з обмеженою відповідальністю „Кінокомплекс-Київ", а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка,8, загальною площею 835,8 кв.м., що подана через Адміністративно-господарське управління „Центр надання адміністративних послуг" 28.10.2013р., реєстраційний номер 2-21780, із ціною, що узгоджена між Львівською міською радою, як власником майна, та ТзОВ "Кінокомплекс-Київ" в розмірі 8119752,00 (вісім мільйонів сто дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. Зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю „Кінокомплекс-Київ" (79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд.8, ідентифікаційний код 32711613) договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу щодо нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 8, загальною площею 835,8 м. кВ.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 29, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсною угоду б/н від 06.08.2012р., укладену між Державним комунальним підприємством - кінотеатр «Київ» (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд.8; ідентифікаційний код 20772294) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінокомплекс-Київ» (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 8; ідентифікаційний код 32711613).

3. Визнати недійсним Договір (цесії) від 23 жовтня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального органу ОСОБА_1, укладений між Державним комунальним підприємством - кінотеатр «Київ» (Цедент) (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд.8; ідентифікаційний код 20772294) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінокомплекс-Київ» (Цесіонарій) (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 8; ідентифікаційний код 32711613).

4. У задоволені позовної вимоги до ТзОВ «Кінокомплекс-Київ» в частині визнання недійсним Договору №Г-8359-12 (Д-12) про внесення змін до Договору оренди №Г-8359-12 (Д-12) нерухомого майна (будівель споруд, приміщень за адресою: м. Львів, пр. Шевченка Т., буд. 8 - відмовити.

5. У задоволені позовної вимоги до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 30.05.2013р. №2356 «Про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкта комунальної власності на проспекти Т.Шевченка, 8» - відмовити.

6. Стягнути з Державного комунального підприємства - кінотеатр «Київ» (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд.8; ідентифікаційний код 20772294) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; ідентифікаційний код 25558625) 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Кінокомплекс-Київ» (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 8; ідентифікаційний код 32711613) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; ідентифікаційний код 25558625) 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

8. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2015 року.

Головуючий суддя Коссак С.М.

суддя Манюк П.Т.

суддя Іванчук С.В.