Рішення

від 12.03.2015 по справі 917/176/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 р. Справа №917/176/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпромтех", шосе Салтівське, 67-А, м.Харків, 61038

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м.Кременчук, Полтавська область,39621

про стягнення 54610,84грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Соляник О.Р., дор від 10.03.15р.

від відповідача: не з"явився

У судовому засіданні 12.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару № 0408-СН від 26.07.2013р. у розмірі 1072,20грн., у т.ч. 790,94грн. - сума основного боргу, 62,15грн. - пеня, 24,38грн. - 3% річних, 194,73грн. - інфляційні нарахування та заборгованість за договором поставки товару №0611-СН від 05.12.2013р. у розмірі 53538,64грн., у т.ч. 39830,57грн. - сума основного боргу, 4072,77грн. - пеня, 1020,26грн. - 3% річних, 8615,04грн. - інфляційні нарахування.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов від 12.03.2015р. вхід. №3425 та просить суд залишити справу без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані позивачем докази, на які він посилався як на підставу своїх вимог, заслухавши представника позивача, суд, встановив

26.07.2013р. між ТОВ «Харківпромтех» (Постачальник) та ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (Покупець) укладено договір поставки товару № 0408-СН (надалі - Договір № 0408-СН).

Згідно з умовами Договору № 0408-СН (п. п. 1.1., 1.2.) Постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний цей товар прийняти та своєчасно оплатити. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією - (ями), що є додатками до цього договору.

Відповідно до п.2.4 Договору № 0408-СН, датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу.

Згідно з п.6.1, 6.2 Договору № 0408-СН, розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що визначений у договорі.

На виконання умов Договору №0408-СН Позивачем була здійснена поставка товару Відповідачу на загальну суму 790,94 грн., що підтверджується видатковою накладною №30 від 20.12.2013р., ТТН № ХП-000030 від 20.12.2013р., податковою накладною № 10 від 20.12.2013р.

Як зазначає позивач у позовній заяві, свої зобов'язання за Договором № 0408-СН Відповідач не виконав, оплати за поставлений товар не здійснив.

Отже, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором № 0408-СН складає 790,94 грн.

05.12.2013р. між ТОВ «Харківпромтех» (Постачальник) та ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (Покупець) укладено договір поставки товару № 0611-СН (надалі - Договір № 0408-СН).

Згідно з умовами Договору № 0611-СН (п. п. 1.1., 1.2.) Постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний цей товар прийняти та своєчасно оплатити. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією - (ями), що є додатками до цього договору .

Відповідно до п.2.4 Договору № 0611-СН, датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу.

Згідно з п.6.1, 6.2 Договору № 0611-СН, розрахунки за товар здійснюються протягом 60 календарних днів з дати поставки. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що визначений у договорі.

На виконання умов Договору № 0611-СН Позивачем була здійснена поставка товару Відповідачу на загальну суму 39 830,57 грн., а саме:

- на суму 7 581,60 грн. (видаткова накладна № 32 від 20.12.2013р., податкова накладна № 12 від 20.12.2013р., ТТН № ХП-000030 від 20.12.2013р.);

- на суму 20 261,95 грн. (видаткова накладна № 1 від 24.01.2014р., податкова накладна № 1 від 24.01.2014р., ТТН № ХП-00001 від 24.01.2014р.);

- на суму 894,22 грн. (видаткова накладна № 2 від 24.01.2014р., податкова накладна № 2 від 24.01.2014р., ТТН № ХП-00001 від 24.01.2014р.);

- на суму 11 092,80 грн. (видаткова накладна № 13 від 11.02.2014р., податкова накладна № З від 11.02.2014р., ТТН № ХП-00008 від 11.02.2014р.)

Як зазначає позивач у позовній заяві, свої зобов'язання за Договором № 0611-СН Відповідач не виконав, оплати за поставлений товар по вказаним видатковим накладним не здійснив. Тому, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором № 0611-СН складає 39 830,57 грн.

Таким чином, станом на 29.01.2015р. заборгованість ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» перед ТОВ «Харківпромтех» за договором поставки товару № 0408-СН від 26.07.2013р. складає 790,94 грн. та за договором поставки товару № 0611-СН від 05.12.2013р. складає 39 830,57 грн.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 ЦКУ встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦКУ визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з частиною першою ст. 656 ЦКУ предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 Цивільного Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦКУ).

Частиною першою ст. 692 ЦКУ визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вказана норма закону презюмує необхідність сплати покупцем вартості одержаного товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тобто визначає можливість визначення сторонами іншого строку у договорі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання і неналежне виконання.

Положеннями ст. 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 611 ЦКУ, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 ЦКУ, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 ЦК України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.6 договорів поставки товару № 0408-СН від 26.07.2013р. та № 0611-СН від 05.12.2013р. встановлено, що у випадку порушення покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діє під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідачу нарахована пеня за Договором № 0408-СН на загальну суму 62,15 грн. та за Договором № 0611-СН на загальну суму 4 072,77 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За Договором № 0408-СН Відповідачу нарахована 3% річних у розмірі 24,38грн. та інфляційних у розмірі 194,73грн.

За Договором № 0611-СН Відповідачу нарахована 3% річних у розмірі 1020,268грн. та інфляційних у розмірі 8615,04грн.

Після перевірки правильності розрахунку, наданого позивачем, судом встановлено, що вказані суми обчислені вірно.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (код ЄДРПОУ 05756783, 39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 141, п/р 26007057004679 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпромтех" (код ЄДРПОУ 38632967, 61038, м. Харків, шосе Салтівське, 67-А, п/р 26000444625501 в AT «УкрСиббанк», МФО 351005) заборгованість за договором поставки товару № 0408-СН від 26.07.2013р.: 790,94 грн. - основного боргу, 62,15 грн. - пені, 24,38 грн. - 3% річних, 194,73 грн. - суми інфляційних та заборгованість за договором поставки товару № 0611-СН від 05.12.2013р.: 39 830,57 грн. - основного боргу, 4 072,77 грн. - пені, 1 020,26 грн. - 3% річних, 8 615,04 грн. - суми інфляційних, а також 1827,00грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 13.03.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.