Постанова

від 12.03.2015 по справі 816/552/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/552/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представника позивача - Дубинка Ю.С.,

представника відповідача - Дудник В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ювента " до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2015 року Приватне підприємство "Ювента" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 806020002/2015/000010/1 від 06 лютого 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/00043 від 06 лютого 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено рішення про коригування митної вартості, оскільки підприємством правомірно визначено митну вартість товарів № 2, 3 за основним методом визначення митної вартості товарів, а саме6 за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, які ввозяться в Україну згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України. Стверджував, що для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів придбаних у ELICA-ELEVATOR LTD підприємством було подано усі необхідні документа які необхідні для визнання митної вартості товару за першим методом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним постом "Лтава" Полтавської митниці ДФС проведено коригування митної вартості товару відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.

Стверджував, що документи надані до митного контролю не підтверджують заявлену позивачем митну вартість, оскільки не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

01 квітня 2013 року між Приватним підприємством "Ювента" (покупець) та ELICA-ELEVATOR LTD (постачальник) укладено контракт № 3, за умов якого постачальник поставляє, а постачальник приймає та оплачує обладнання згідно специфікацій які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2 вказаного контракту встановлено, що постачальник поставляє товар покупцю на умовах EXW Silistra, Bulgaria (в редакції Інкотермс 2000).

З метою транспортування придбаного у ELICA-ELEVATOR LTD 30 січня 2015 року позивачем (замовник/вантажовідправник) було укладено з ТОВ "Гемблюка-Євротранс" (перевізник/експедитор) договір № 14 на організацію перевезень та транспортно-експедиційні послуги. За умов якого, замовник замовляє, а перевізник надає послуги з перевезення або організації такого перевезення третьою стороною, у разі неможливості його виконання власним автотранспортом.

Пунктом 1.2 договору цього встановлено, що умови організації перевезень та транспортно-експедиційних послуг, здійснення перевезення зазначаються у заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Позивачем, з метою здійснення митного контролю та оформлення товару "ковшовий елеватор для зерна Е5" вартістю 1077,14 євро сума у гривнях 22 191,71 грн. та "решета (сита) для машини ELICA 5-23" - 10 шт. вартістю 272,54 євро сума в гривнях 5615,08 грн. до Митного поста "Лтава" подано митну декларацію від 06 лютого 2015 року №806020002/2015/001060.

Митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни Контракту, тобто за основним методом, встановленим статтею 58 Митного кодексу України.

Однак, за наслідками проведення процедури митного оформлення товарів Митний пост "Лтава" дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості товару "ковшовий елеватор для зерна Е5 та решета (сита) для машини ELICA" за основним методом (ціна договору), про що Митним постом "Лтава" оформлено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон №806020002/2015/00043.

Крім того, Митним постом "Лтава" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06 лютого 2015 року №806020002/2015/000010/1, відповідно до якого митну вартість товару "елеватори безперервної дії ковшові, для зерна" визначено із застосування резервного методу на рівні 2276,12 євро (сума в гривнях 46 893,80 грн.), а митну вартість товару "частини зерноочисної машини - решета (сита) для машини ELICA 5-23" у кількості 10 шт. визначено із застосування резервного методу на рівні 436,50 євро (сума в гривнях 8 993,00 грн.). При цьому, при коригуванні митної вартості товарів Митним постом "Лтава" враховано раніше визнану митну вартість товарів, оформлених по митним деклараціям від 23 грудня 2014 року №400050000/2014/16397 та від 11 листопада 2014 року №400050000/2014/14082.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та карткою відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "Ювента" 06 лютого 2015 року відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 01квітня 2013 року № 3 до Полтавської митниці ДФС подано митну декларацію № 806020002/2015/001060 до якої були долучені товарно-транспортна накладна (СМR) від 03 лютого 2015 року б/н; документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу від 02 лютого 2015 року № 10; рахунок-фактура (інвойс) від 02 лютого 2015 року № 104323; пакувальний лист від 02 лютого 2015 року б/н; доповнення № 8 від 02 лютого 2015 року до контракту від 01 квітня 2015 року № 3; зовнішньоекономічний контракт від 01 квітня 2013 року № 3; договір оцінки відповідності від 04 лютого 2015 року № 12-1/15; договір про перевезення від 30 січня 2015 року № 14; висновок органу сертифікації від 04 лютого 2015 року № 20/02-4Д; дилерський договір від 01 березня 2011 року №1/05-79; довідка від 04 лютого 2015 року № 20/02-2; рішення 04 лютого 2015 року №20/02-1; технічна документація б/н від 02 лютого 2015 року; копія митної декларації країни відправлення від 26 серпня 2014 року № 15В0004014А0000890.

Частинами першою та другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами проведеного контролю встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: умови перевезення задекларованого вантажу вказуються у Заявці організації перевезення та транспортно-експедиційних послуг, що передбачено п. 2.4.1 договору від 30 січня 2015 року № 14, але вищевказаний документ до митного оформлення не подано.

Натомість на підтвердження правомірності визначення митної вартості товару та для проведення митного контролю позивачем до Полтавської митниці надано довідку на транспортні витрати від 02 лютого 2015 року вих. № 10, згідно якої транспортні витрати на перевезення вантажу становлять 15 025,00 грн.

Представник відповідача суду пояснив, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації наявної у декларанта та митного органу з позивачем проводились відповідні консультації.

Статтею 33 Митного кодексу України встановлено, що інформаційні ресурси органів доходів і зборів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Інформаційні ресурси органів доходів і зборів - це сукупність електронної інформації, що включає електронні дані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах органів доходів і зборів.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що рівень заявленої декларантом митної вартості ковшового елеватора для зерна Е5 становить 5,6 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 23 грудня 2014 року № 400050000/2014/16397, що визнана митним органом, становить 11,84 дол. США за кг, рівень заявленої декларантом митної вартості решета (сита) для машини ELICA 5-23 становить 6,24 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 11 листопада 2014 року № 400050000/2014/14082, що визнана митним органом, становить 9,99 дол. США за кг.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що під час консультацій з декларантом останньому було запропоновано надати протягом 10 календарних днів надати: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Позивач (декларант) відмовилось від надання додаткових документів.

Згідно п. 3.1 договору від 30 січня 2015 року № 14 розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі, протягом 14-ти банківських днів з моменту отримання сторонами оригіналів таких документів: рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту наданих послуг, податкової накладної.

Пунктом 3.2 договору від 30 січня 2015 року № 14 визначено, що якщо умови оплати, зазначені у Заявці, інші ніж у п. 3.1 договору, оплата повинна бути здійсненна на умовах Заявки.

В судовому засіданні було досліджено Заявку № 14 від 30 січня 2015 року та встановлено, що ставка за перевезення становить 21 125,00 грн. разом з тим згідно довідки на транспортні витрати від 02 лютого 2015 року № 10 наданої позивачем до Полтавської митниці транспортні витрати становлять 15 025,00 грн.

Враховуючи викладене та те, що Заявка № 14 від 30 січня 2015 року до митного контролю не подавалась, суд приходить до висновку про наявність у відповідача підстав для сумнівів щодо понесених позивачем транспортних витрат та правомірним здійсненням коригування митної вартості.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В ході розгляду справи встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України не може бути застосований у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей або не визначені кількісно і достовірні).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути застосований у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути застосований у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Отже, відповідачем правомірно скориговано митну вартість товару, що імпортується із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на митних деклараціях від 23.12.2014 № 400050000/2014/16397 та від 11.11.2014 № 400050000/2014/14082, що була визнані митним органом.

Після прийняття рішення про коригування митної вартості від 06.02.2015 №806020002/2015/000010/1, товари оформлені за МД від 09.02.2015 № 806020002/2015/001100 та випущені у вільний обіг.

Частинами сьомою, восьмою та дев'ятою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

В ході розгляду справи встановлено, що Приватне підприємство "Ювента" не скористалось своїм правом передбаченим статтею 55 Митного кодексу України та не надало до Полтавської митниці додаткових документів для усунення розбіжностей встановлених під час митного контролю.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого ним рішення про коригування митної вартості товарів № 806020002/2015/000010/1 від 06 лютого 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/00043 від 06 лютого 2015 року. Разом із цим, позивач не надав доказів наявності факту порушення контролюючим органом його прав у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Ювента".

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, таким чином, позивач має сплатити 90% недоплаченої суми пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Ювента" (код ЄДРПОУ 21077030) судовий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок на розрахунковий рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, одержувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавської області, код МФО банку 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 березня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко