Постанова

від 02.03.2015 по справі 910/19711/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2015 р. Справа№ 910/19711/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Виговська Є.С., дов. № 1635/13 від 20.11.2013р.

від відповідача: Крук Є.В., дов. б/н від 20.10.2014р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

„Торгівельна компанія „Енергомаркет"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.11.2014 р.

у справі № 910/19711/14 (судді Пригунова А.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен

Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Торгівельна компанія „Енергомаркет"

про стягнення 438 170, 82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013 р. у розмірі 436 170, 82 грн. позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2014р. у справі № 910/19711/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитом у розмірі 346 773, 99 (триста сорок шість тисяч сімсот сімдесят три грн. 99 коп.) грн., відсотки за користування кредитними коштами у сумі 74 105, 13 (сімдесят чотири тисячі сто п'ять грн. 13 коп.) грн., 12 881, 83 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна грн. 83 коп.) грн. - пені за прострочення повернення кредиту, 4 409, 87 (чотири тисячі чотириста дев'ять грн. 87 коп.) грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та 8 763, 50 (вісім тисяч сімсот шістдесят три грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2014р. у справі № 910/19711/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014р. у справі № 910/19711/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 15.12.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014р. у справі № 910/19711/14 відкладено розгляд справи на 26.01.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014р. у справі № 910/19711/14 продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи до 09.02.2015р.

В судовому засіданні 09.02.2015р. оголошено перерву до 10.02.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.02.2015р. оголошено перерву до 16.02.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р. у справі № 910/19711/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Самсін Р.І.

В судовому засіданні 16.02.2015р. оголошено перерву до 02.03.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 р. у справі № 910/19711/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва 03.11.2014р. у справі № 910/19711/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

07.10.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" укладено кредитний договір № 010/Р1-01-09-1-0/12/48, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти у формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 346 773,99 грн., а відповідач - використати кредит за цільовим призначенням (рефінансування кредитної заборгованості) та повернути його до 27.03.2015 р.

Відповідно до п.п. 2.1., 5.2. договору відповідач сплачує проценти за користування кредитом за ставкою 24 % річних. Погашення частини кредиту та процентів здійснюється у розмірі та у строк, визначені графіком (додаток 1).

Відповідно до п. 12.1. договору за кожен календарний день прострочення виконання грошових зобов'язань, відповідач сплачує пеню у відсотках річних від простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013 р. позивачем перераховані грошові кошти у розмірі 346 773, 99 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 11.10.2013 р. № 1.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2014 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" з претензією від 16.05.2014 р. про погашення заборгованості за договором № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013 р.

Відповіді на претензію відповідачем не надано.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач відзначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" порушено зобов'язання за договором № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013 р. в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 345 773,99 грн. - по тілу кредиту та 74 105,13 грн. - по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитом.

Згідно і ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Факт перерахування грошових коштів за договором № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013 р. підтверджується меморіальним ордером № 1 від 11.10.2013р..

Щодо заперечень, відповідача про факт укладення договором № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013 р., суд зазначає, що матеріали справи містять належним чином засвідчену копію договору № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013 р., якій підписаний представниками сторін, зокрема, директором О.О. Кобзан від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" та скріплений печаткою товариства.

Одже, відповідачем обґрунтованих доводів стосовно неукладення вказаного договору, а також доказів на їх підтвердження суду не надано, обставин, які б викликали сумнів у автентичності підпису або/та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" на договорі № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013 р. не наведено.

Крім того, укладення зазначеного договору підтверджується протоколом зустрічі від 14.11.2014р. по погашенню заборгованості по кредитному договору № 010/Р1-01-09-1-0/12/48 від 07.10.2013р. (копія в матеріалах справи), який підписаний Кобзаном О.О. як директором.

Так, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 ЦК України, цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 346 773, 99 грн., а також відсотків за користування кредитними коштами у сумі 74 105, 13 грн., оскільки відповідач в установленому законом порядку не спростував доводи позивача та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 12 881, 83 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та 4 409, 87 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, приймаючи до уваги що відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з розрахунком позивача за період з 01.11.2013 р. (дата виникнення заборгованості за відповідним платежем) до 31.08.2014 р. (дата визначена позивачем самостійно та не суперечить вимогам чинного законодавства) з урахуванням відповідного періоду, розмір пені за прострочення повернення кредиту становить 12 881,83 грн. та 4 409, 87 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2014р. у справі № 910/19711/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Енергомаркет" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2014р. у справі № 910/19711/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/19711/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков