Постанова

від 11.03.2015 по справі 908/1768/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа № 908/1768/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю:

прокурора - Омельченко О.С., посв. №030961 від 22.14.2014 р.

представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області (вх. № 480 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.14 року у справі № 908/1768/14

за позовом Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Управління капітального будівництва", м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпріоритет", м. Запоріжжя,

про стягнення збитків

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року прокурор Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Управління капітального будівництва", позивача, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпріоритет", відповідача, про стягнення 8596,14 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.12.2014 року у справі № 908/1768/14 (суддя Коваленко О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Заступник прокурора Запорізької області не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що факт вчинення директором відповідача Россінським М.В. протиправних дій (умисного внесення в наданий замовнику акт форми КБ-2в № 1 за серпень 2012 року недостовірних відомостей щодо обсягу виконаних робіт) , а також наявності причинного зв'язку між цими діями та завданими бюджету збитками, зокрема на суму 8596,14 грн. підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження №42013080050000025, а саме ухвалою Ленінського районного суду від 08.05.2014 року про закриття стосовно Россінського М.В. кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті 1 пункту «в» Закону України «Про амністію» та висновком судової будівельно-технічної експертизи від 16.07.2013 № 1839, здійсненої в рамках зазначеного кримінального провадження.

Проте, як зазначає прокурор, місцевий господарський суд залишив вказані докази поза увагою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 18.02.2015 року на 11:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 11.03.2015 року на 14:30 год.

06.03.2015 року та 11.03.2015 року від прокуратури Запорізької області електронною поштою (вх.№3731 від 06.03.2015 року та вх №3918 від 11.03.2015 року) надійшли додаткові письмові обгрунтування апеляційної скарги.

Прокурор в судових засіданнях 18.02.2015 року та 11.03.2015 року підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№2519 від 16.02.2015 року) повідомив, що не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Також просить розглядати справу без його участі.

Представники сторін у судове засідання 11.03.2015 року не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102214626844 та № 6102214626836 про вручення сторонам копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, додаткових обгрунтуваннях апеляційної скарги та письмових поясненнях доводи прокурора та відповідача, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 27.06.2012р. між КП «УКБ», замовником, та ТОВ «Будпріоритет», підрядником, було укладено Договір №27/П-12 підряду на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Бородинській, 16 м. Запоріжжя (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник в межах договірної ціни приймає на себе обов'язок на свій ризик виконувати будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи, інші роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Бородинській,16, м. Запоріжжя, в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації та узгодженої договірної ціни робіт, вимог техніки безпеки та охорони праці та здати об'єкт в експлуатацію (за необхідністю з узгодженням підрядником виконаних робіт з Регіональним експертним центром та територіальним управлінням держнаглядохоронпраці).

Забезпечення виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт з капітального ремонту матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника.

Згідно з п. 1.2. договору замовник здійснює фінансування підрядника на будівництво об'єкту за рахунок коштів, перерахованих головним розпорядником коштів, наданих для фінансування предмету договору, в межах яких буде проводитись оплата виконаних робіт підрядником та оплата витрат на утримання служби Замовника на організацію будівництва та технічний нагляд у розмірі 2,5% від підсумку Глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (робіт), що орієнтовно становить 2849,14грн. (з ПДВ).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна договору складає 117 585,60 грн. без урахування витрат на утримання служби замовника на організацію будівництва та технічний нагляд. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету договору.

Відповідно до п. 6.1. договору підрядник виконує роботи відповідно до вимог затвердженої проектно-кошторисної документації, державних будівельних норм і правил, строків виконання робіт, вимог техніки безпеки та охорони праці, письмових вказівок замовника.

Згідно з п. 6.3. договору замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт кошторису, державним будівельним нормам і правилам. У разі наявності відхилень замовник видає підряднику розпорядження про їх усунення. У разі порушень замовник може приймати рішення про призупинення робіт та відмовляє у підписанні акта здачі-приймання виконаних робіт. У цьому випадку підрядник зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки у повному обсязі понад суми штрафних санкцій.

За умовами пункту 7.1. договору здача-приймання робіт після їх закінчення здійснюється згідно з чинним порядком і оформлюється актом приймання виконаних робіт та актом прийняття об'єкту в експлуатацію.

Розрахунок вартості фактично виконаних робіт у формі КБ-2в, КБ-3 виконується Підрядником згідно з вимогами державних будівельних норм, узгодженої договірної ціни, проектно-кошторисної документації (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 7.3. договору при виявленні в процесі здачі-приймання робіт недоробок або недоліків, що не заважають освоєнню виробничих потужностей, акт приймання об'єкту в експлуатацію підписується, а на недоробки або недоліки складається акт із визначенням строків їх усунення. Вартість робіт над недоробками або недоліками до їх усунення не відшкодовується.

Якщо при здачі-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки або недоліки, що виникли з вини підрядника або умов договору, замовник має право не підписувати акт приймання виконаних робіт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням. Якщо усунення недоробок або недоліків буде неможливим, або буде вимагати дуже великих витрат, за рішенням замовника сторони визначають заподіяні збитки і на цей обсяг скорочується розмір кінцевих платежів підряднику (п.7.4. договору).

Згідно з п. 12.2. договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р., але в будь якому разі до повного його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору сторонами 21.08.2012р. підписано та скріплено печатками підприємств Акт №1 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року. Вказаний акт підписано без зауважень.

Платіжними дорученнями №282 від 03.09.2012р. на суму 82 473,60 грн. та №177 від 31.07.2012р. на суму 35112,00 грн. КП «УКБ» сплатило ТОВ «Будпріоритет» передбачену договором суму за виконання підрядних робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Бородинській, 16 м. Запоріжжя.

У період з 13.03.2014р. по 19.03.2014р. Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області проведено зустрічну звірку в ТОВ «Будпріоритет», за результатами якої складено довідку зустрічної звірки на предмет документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку комунального підприємства «Управління капітального будівництва» м. Запоріжжя за період з 01.05.2012р. по 31.12.2013р. від 19.03.2014р. №06-21/32-3. З даної довідки вбачається, що перевіркою Держфінінспекції у Запорізькій області розбіжностей в об'ємах та вартості виконаних робіт по об'єкту з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Бородінській, 16 не встановлено.

Прокурор Ленінського району м. Запоріжжя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі КП «УКБ» про стягнення з ТОВ «Будпріоритет» 8596,14 грн. збитків, посилаючись при цьому на Висновок будівельно-технічної експертизи № 1839 від 16.07.2013 р., в якому зазначено, що в актах звітності форми КБ-2в виявлена сума розбіжностей між вартістю будівельних робіт, заявлених в акті № 1 приймання- виконаних робіт за серпень 2012 р. з капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 16 по вул. Бородінській в м. Запоріжжя та вартістю будівельних робіт, прийнятих як виконані, у розмірі 8596,14 грн.

Отже, вимоги прокурора ґрунтуються на Висновку будівельно-технічної експертизи № 1839 від 16.07.2013р., яка проводилася Регіональним судово-експертним бюро м. Запоріжжя на виконання постанови від 04.07.2013р. старшого слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області підполковника міліції Білоус С.О., в межах кримінального провадження №42013080050000025.

При цьому, Висновок будівельно-технічної експертизи № 1839 від 16.07.2013р не є висновком судової експертизи, оскільки зазначена будівельно-технічна експертиза призначалася не судом, а слідчим в межах кримінального провадження №42013080050000025 і експерт, який її проводив, не попереджувався про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправильного висновку.

За вимогами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, зазначений висновок експертизи не має для суду заздалегідь встановленої сили і розглядаєтьсмя нарівні та в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв"язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Враховуючи позицію Вищого арбітражного суду України, викладену в Роз'ясненнях президії від 01.04.1994 р. № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди», відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання (виключає його відповідальність).

За висновком колегії суддів прокурор, подаючи позов про стягнення 8596,14 грн. збитків, не довів наявності в діях відповідача такого невід"ємного елементу складу господарського правопорушення, як вина, зважаючи на таке.

За твердженням прокурора вина ТОВ «Будпріоритет» підтверджується ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2014р. по справі №334/8818/13-к, якою кримінальне провадження відносно директора ТОВ «Будпріоритет» Россінського М.В. закрито на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році».

При цьому, прокурор зазначає, що в цій ухвалі вказано про те, що Россінський М.В. як директор відповідача, внаслідок зловживання вказаним службовим становищем, складення та видачі завідомо неправдивого офіційного документа: акта форми КБ-2в № 1 за серпень 2012 року по об'єкту ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Бородінська, 16; акта форми КБ-2в № 1 за серпень 2012 року по об'єкту ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Рельєфна, 16; акта форми КБ-2в № 2 за серпень 2012 року по об'єкту ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Рельєфна, 4 , зависив вартість робіт та заволодів бюджетним коштами на загальну суму 35681,39 грн.

Проте, за висновком колегії суддів, зазначена ухвала не може вважатися належним доказом у справі, оскілька вона свідчить лише про закриття кримінального провадження стосовно директора відповідача без розгляду справи по суті, тобто без винесення вироку, яким було б остаточно вирішено питання щодо наявності чи відсутності в діях Россінського М.В. вини у завищенні вартості робіт, в тому числі по спірному договору на суму 8596,14 грн.

До того ж, відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження не є вироком та не віднесена статтею 35 ГПК України до судових актів, які мають преюдиціальне значення для господарського суду.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року підписаний підрядником та замовником без зауважень, грошові кошти за виконані будівельні роботи сплачені в повному обсязі.

Крім того, довідкою Держфінінспекції в Запорізькій області №06-21/32-з від 19.03.2014р. підтверджено відсутність розбіжностей в об'ємах та вартості виконаних робіт по Договору підряду №27/П-12 від 27.06.2012р.

При цьому, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, акт ревізії є службовим двостороннім документом, який підтверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліки в господарюванні нарівні з іншими доказами.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, на підтвердження розміру заподіяних ТОВ «Будпріоритет» збитків Державі в особі КП «УКБ», прокурор посилається на Висновок будівельно-технічної експертизи № 1839 від 16.07.2013р., яка проводилася Регіональним судово-експертним бюро м. Запоріжжя.

Проте, оцінюючи зазначений висновок експерта в порядку статті 43 ГПК України в сукупності з іншими доказами, зокрема : довідкою Держфінінспекції в Запорізькій області №06-21/32-з від 19.03.2014р. та Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений висновок однозначно та безперечно не доводить факт невиконання або неналежного виконання зобов'язання за договором ТОВ «Будпріоритет», а також прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та розмір цих збитків.

До того ж, договір від 27.06.2012 р. №27/П-12 підряду на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Бородинській, 16 м. Запоріжжя не було визнано недійсним, в тому числі в частині встановлення у кошторисі, який є невід"ємною частиною договору, об"єму та вартості підрядних робіт. А тому зазначений договір є дійсним в силу статті 204 Цивільного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено факту спричинення відповідачем позивачеві збитків.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують вказаного висновку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.14 року у справі № 908/1768/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.03.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.