Ухвала

від 11.03.2015 по справі 2-7-4671/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-7-4671/09 18.02.2015 11.03.2015 11.03.2015

Провадження №22-ц/784/370/15 Головуючий у першій інстанції Подзігун Г.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду- Кутова Т.З.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої : Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.,

із секретарем судового засідання - Свіщуком О.В.

за участю: представника позивача Курника В.О., та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2009 року за позовом

Акціонерного банку «Факторіал-Банк»

до

ОСОБА_4

про

стягнення кредитної заборгованості ,

У С Т А Н О В И Л А:

25 березня 2009 року Акціонерний банк (далі - АБ) «Факторіал-Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості.

Позивач зазначав, що 23 листопада 2007 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_4 укладено договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 39900 доларів США на строк до 22 листопада 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік. Відповідач, взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 300230 грн. 09 коп.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2009 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 300230 грн. 09 коп. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення змінити та стягнути з нього заборгованість у сумі 180 483 грн. 66 коп., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та невірне застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2007 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_4 укладено договір № 217-в/41, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 39900 доларів США на строк до 22 листопада 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік та одноразовою комісійною винагородою за користування кредитними коштами в розмірі 4029 грн. 90 коп. (а.с.5-8).

Загальними умовами виконання зобов'язань встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Між тим, в порушення наведених вимог та положень ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, відповідач не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку, боржник з моменту укладення договору здійснив декілька місячних платежів в 2007, 2008 та в 2009 роках .

Вимогами ст. 1054, 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Враховуючи наявність прострочення місячних платежів боржником, кредитор письмово повідомив про обов'язок їх погашення останнім, зазначивши, як спосіб дострокового повернення кредиту можливу реалізацію іпотечного майна (а.с. 11).

Враховуючи, що виявлена прострочена заборгованість не була погашена, кредитор на підставі наведених вимог закону та положень п. 4.3 договору вважав термін надання кредиту таким що закінчився та нарахував заборгованість за вказаним договором станом на 24 лютого 2009 року в сумі 300230 грн. 09 коп., яка складається з заборгованості за кредитом 281625 грн. 66 коп., за процентами - 18023 грн. 96 коп. та пені - 500 грн. 47 коп. (а.с. 4, 119-121)

За вказаних обставин, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення вказаної заборгованості з відповідача та вірно задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги стосовно неправомірного використання позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості офіційного курсу долара США до гривні встановленого Національним Банком України в розмірі 7,7 грн. за 1 долар США, замість використання обмінного курсу валют, який було встановлено в розмірі 5,09 грн., не можна прийняти до уваги. Так, умовами договору кредиту, сторони не узгодили та не визначили валютний курс НБУ для використання при здійсненні розрахунків, тому позивачем обґрунтовано використано офіційний курс НБУ.

Невідповідність же офіційного курсу валют НБУ на день ухвалення рішення вимогам законодавства про граничні коливання валютного курсу визначеного відповідними рішеннями Ради НБУ, про що зазначено в апеляційній скарзі, також не можна прийняти до уваги, оскільки офіційний курс НБУ на той час не було скасовано чи оспорено в іншому порядку.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення колегія дійшла висновку, що воно відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 303, 308, 315, ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: