Рішення

від 05.03.2015 по справі 908/5988/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/140/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 Справа 908/5988/14

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)

до відповідача Житлово - будівельного кооперативу № 310 "Машинобудівник - 27" (69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 3, кв. 73)

про врегулювання розбіжностей при укладенні договору про постачання електричної енергії

суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача Садула О.М., довіреність № 25 від 31.12.2014 р.

Від відповідача Куценко А.О. - керівник

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 310 "Машинобудівник-27" про визнання укладеним договір про постачання електричної енергії № 4903 від 27.10.2014 р. з протоколом врегулювання розбіжностей в редакції позивача.

Згідно витягу з реєстру автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.12.2014 р. справу № 908/5988/14 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5988/14, присвоєно справі номер провадження 32/140/14, з призначенням судового засідання на 03.02.2015 р.

В судовому засіданні 03.02.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, судом оголошено сторонам перерву в розгляді справи до 17.02.2015 р.

Ухвалою суду від 17.02.2015 р., за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.03.2015 р.

16.02.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява по уточнення позовних вимог, посилаючись на те що, відповідачем протокол врегулювання розбіжностей було повернуто позивачу, всі пункти якого були погоджені, окрім п. 5 додатку № 4 до Договору. Позивач просить суд, пункт 5 додатку № 4 до договору № 4903 від 27.10.2014 р. прийняти в редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ: "Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаного уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка № 5.1. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу".

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши зазначену заяву позивача, суд розцінює її як заяву, якою позивач фактично зменшив розмір позовних вимог, а тому суд приймає її до розгляду, як таку, що подана в порядку ст. 22 ГПК України.

Суд розглядає вимоги про визнання укладеним п. 5 додатку № 4 до договору № 4903 від 27.10.2014 р. в редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж .

Заявлені вимоги позивач підтримав в судовому засіданні та обґрунтовує їх 179,181 Господарського кодексу України, Правилами користування електричною енергією.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вважає вимоги позивача необґрунтованими, з підстав викладених у відзиві на позов (відзив на позов долучений до матеріалів справи).

У засіданні суду 05.03.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Під час укладання договору про постачання електричної енергії № 4903 від 27.10.2014р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" - Постачальник електричної енергії (позивач у справі) та Житлово - будівельним кооперативом "Машинобудівник -27" - Споживач (відповідач у справі) у останнього виникли заперечення щодо окремих умов договору.

Відповідачем складено протокол розбіжностей, про що зроблено застереження у договорі та направлено протокол на розгляд позивачеві.

Позивач з метою врегулювання спірних питань направив на адресу відповідача протокол врегулювання розбіжностей від 25.11.2014 р.

03.12.2014 р. підписаний відповідачем протокол врегулювання розбіжностей було повернуто позивачу, всі пункти якого були погоджені, окрім п. 5 додатку № 4 до Договору який було викладено в наступній редакції: «Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє Постачальнику електричної енергії факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті Постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка № 5.1.».

При врегулюванні розбіжностей, що виникли при укладені договору про постачання електричної енергії, що є предметом спору, неврегульованими залишився пункт 5 Додатку № 4 до договору, який стосується порядку направлення позивачу акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.

Оскільки, пункт 5 додатку № 4 до договору залишився неузгодженими, тому позивач на підставі ст. 181 ГК України звернувся до суду з відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. п. 1.3, 1.9 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (із змінами та доповненнями) споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з постачальником електричної енергії.

Таким чином укладення спірного договору є обов'язковим для сторін на підставі закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 6 ст. 179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Згідно з ч. 4 цієї норми, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до частин 5, 7 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони; в тому разі, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідач в обґрунтування п. 5 додатку № 4 до договору у своїй редакції посилається на п. 6.11. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), який передбачає: «надання споживачем інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії здійснюється у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії: факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті Постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу».

Позивач не погодився з редакцією відповідача, оскільки вважає, що п. 6.11. ПКЕЕ передбачає не порядок оформлення Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію, а надання інформації щодо даних розрахункового обліку.

Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що відповідачем не визначено чітких дій позивача та відповідача при наданні останнім інформації щодо обсягуспожитої електроенергії, а передбачено, варіанти надання зазначеної інформації:

- або факсимільним зв'язком,

- або електронною поштою,

- або через персональну сторінку споживача на web-сайті Постачальник електричної енергії,

- або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу,

при цьому, в проекті Договору не визначено за яких умов та передані яким саме способом «Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», обидві сторони будуть визнавати такими, що мають юридичну силу.

Суд доводи позивача вважає обґрунтованими, що «інформація щодо даних розрахункового обліку електричної енергії» не є актом про спожиту електричну енергію , а лише використовується для оформлення такого акту, оскільки вона може містити як вузьку інформацію - тільки показання лічильників, так і більш розширену інформацію - з будь-якими додатковими даними. В той же час до «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», як до первинного документу, що підтверджує здійснення господарської операції в бухгалтерському обліку (постачання електроенергії), висуваються вимоги, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ст.9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені в паперовому або електронному варіанті і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документу (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.135.2 ст.135 та п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ доходи/витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів/здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладення договорів про постачання електричної енергії здійснюється згідно з розділом 5 ПКЕЕ.

Пунктом 5.2. розділу 5 ПКЕЕ передбачено, що «при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток № 3)».

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Фактично оформлення Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію передбачено типовим договором про постачання електричної енергії, що є додатком № 3 до ПКЕЕ, та п. 6.13.ПКЕЕ: "У передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється акт про використану електричну енергію (акт прийняття - передавання товарної продукції)".

Таким чином, суд вважає, що «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» який оформлюється Енергопостачальником та Споживачем на підставі «інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії», повинен містить цю інформацію та є первинним документом бухгалтерського обліку, оформлення якого здійснюється з дотриманням вимог законодавства. Вимоги до «інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії» не передбачені, ця інформація повинна містити в обов'язковому порядку тільки показники розрахункового обліку електричної енергії (лічильника).

Суд вважає, що позивачем згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України, конкретизовано порядок оформлення цього акту між сторонами, що й викладено у п.5 додатку № 4 до Договору.

Також суд погоджується з доводами позивача, що первинні документи в електронному вигляді мають юридичну силу, якщо вони складені за всіма вимогами законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п.2.3. наказу Мінфіну від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»).

Відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851- IV:

електронний документ - це документ, інформація в якому міститься у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа (ст. 5 Закону № 851- IV); електронний документ, який містить всі необхідні реквізити та електронний цифровий підпис уповноваженої особи, вважається оригіналом (ст. 7 Закону № 851- IV).

Згідно зі ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. № 852- IV «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис вважається аналогом власноручного підпису уповноваженої особи або «мокрої» печатки, якщо під час підписання електронного документа дотримані всі необхідні умови:

- електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

- під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу затверджений постановою КМ України від 26.05.04 № 680, однак на теперішній час між позивачем та відповідачем немає можливості співпраці у системі електронного документообігу.

Тобто під час обміну електронними документами використовується пара взаємозв'язаних унікальних для кожного електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) ключей - особистого та відкритого. Перед пересилкою підписант за допомогою свого особистого ключа (парного відкритому) підписує електронний документ. При накладенні ЕЦП (підписанні електронного документу ЕЦП) використовується спеціальний засіб ЕЦП (програмний, програмно-апаратний або апаратний засіб) , що призначений для генерації ключей, накладення та/або перевірки ЕЦП, за допомогою якого на підставі особистого ключа здійснюється шифрування документа в електронному виді. Після цього документ пересилається адресату.

Отримавши зашифрований документ адресат, використовуючи відкритий ключ відправника, перевіряє цілісність електронного документу шляхом перевірки справжності ЕЦП .

Всі процедури з шифрування та розшифрування електронного документа виконуються не вручну, а за допомогою криптографичних програм .

Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» є двостороннім документом, який має бути підписаний як позивачем так і відповідачем. Враховуючи те, що позивач посилається на відсутність для підпису електронного документу особистого та відкритого ключа, сертифіката відкритого ключа (документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу), він не має змоги підписати (накласти ЕЦП) електронний документ «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію».

Крім того, позивач посилається на відсутність програмного забезпечення для шифрування та розшифрування електронного документа (ЕЦП) .

Таким чином, запропонований відповідачем пункт 5 додатку № 4 до Договору, що є предметом спору, не може бути прийнятий, оскільки ведення нормальної господарської діяльності, що відповідає вимогам законодавства, неможливо при передачі відповідачем інформації щодо обсягу спожитої електроенергії («Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію») запропонованими ним способами, а саме:

- факсимільним зв'язком або електронною поштою - у зв'язку з тим, що переданий таким способом документ немає юридичної сили як первинний документ для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції (в проекті договору не визначені і умови та необхідність надання оригіналу такого документу);

- через персональну сторінку Споживача на web-сайті Постачальника електричної енергії - у зв'язку з відсутністю персональної сторінки Відповідача на web-сайті позивача;

- іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у

системі електронного документообігу - у зв'язку з відсутністю можливості

співпраці у системі електронного документообігу: надання електронного

первинного документу складеного відповідно до законодавства і

підписаного електронним цифровим підписом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про визнання укладеним пункт 5 додатку № 4 до договору № 4903 від 27.10.2014 р. у редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі в особі Запорізьких міських електричних мереж підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до Житлово-будівельного кооперативу № 310 "Машинобудівник-27" про визнання укладеним пункту 5 додатку № 4 до договору № 4903 від 27.10.2014 р. в редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж задовольнити повністю.

2. Викласти пункт 5 додатку № 4 до договору № 4903 від 27.10.2014 р. у редакції ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі в особі Запорізьких міських електричних мереж: "Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаного уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка №5.1. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу".

3. Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу № 310 "Машинобудівник - 27" (69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 3, кв. 73, код ЄДРПОУ 20514244) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України " 18" березня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.