Рішення

від 17.03.2015 по справі 925/222/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 925/222/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко К.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: Коханій О.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" до приватного підприємства "Труба Транс" про стягнення 17 211,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги перевезення вантажів на підставі укладеного між сторонами договору перевезення № 03/06/2014 від 03.06.2014 року в загальній сумі 17 211,80 грн., яка складається із залишку основного боргу в сумі 11 771,86 грн. та 5 439,94 грн. за простій вантажу.

В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, що за послуги перевезення він повинен сплатити лише 12000,00 грн., цей борг вже погашено повністю, а стягнення за простій автотранспорту відповідач визнає лише із розрахунку по 250,00 грн. за добу, тобто на суму 4000,00 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи і заперечення сторін та дослідивши наявні у справі документи суд вважає, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

03 червня 2014 року між сторонами у справі було укладено договір перевезення вантажу № 03/06/2014, у відповідності до якого відповідач (Замовник) доручає, а позивач (Виконавець) бере на себе обов'язок здійснити перевезення вантажу до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу ( п. 1.1 договору).

Умови та маршрут перевезення, обсяг і строк доставки, пункт призначення, вказуються сторонами у заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору ( п.1.2).

Згідно розділу 3 договору оплата послуг перевезення проводиться відповідачем на користь позивача протягом 20 банківських днів на підставі отриманих оригіналів рахунків, товарно-транспортних накладних, CMR та податкових накладних.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладений між сторонами договір № 03/06/2014 від 03.06.2014 року за своїм юридичним змістом відповідає договору перевезення, доказів його недійсності сторонами суду не надано.

Позивач доводить, що на підставі оформленої заяви № 6 від 19.08.2014 року він на користь відповідача надав послуги з перевезення вантажу за маршрутом: м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна), РФ Волгоградська область, с. Сади Придоння - Україна м. Одеса.

Представники обох сторін підтверджують, що вантаж за вказаним маршрутом перевезення був доставлений вантажоодержувачу, що підтверджується CMR № 0698978 ( а.с. 9).

Доказів про існування спору між сторонами з приводу якості наданих послуг у справі немає, послуги перевезення позивачем належним чином надавалися та прийняті відповідачем без зауважень.

Між сторонами є спір лише щодо питання про вартість послуги перевезення, оскільки, як було встановлено судом, у сторін мається дві підписані заявки № 6 від 19.08.2014 року із різними сумами за послуги перевезення та за простій автотранспорту.

Так, на а.с. 28 міститься заявка № 6 від 19.08.2014 року на суму вартості перевезення 12000, 00 грн. із платою за простій в розмірі 250,00 грн. за добу, а на а.с. 32 міститься заявка № 6 від 19.08.2014 року на суму вартості перевезення 23771,86 грн. із платою за простій в розмірі 1000 руб. по курсу за добу.

Представники сторін в судовому засіданні визнали, що ними підписано обидві заявки, однак позивач вказав, що заявка із вартістю привезення 23 771,86 грн. замінила собою попередню заявку через зміну вартості витрат за перевезення.

Як вбачається із наданих суду документів, відповідач сплатив за перевезення двома платежами 8 000,00 грн. (17.09.2014 року) та 4000,00 грн. (29.10.2014 року) із призначенням платежів - "за послуги міжнародного перевезення вантажів по марш. Волгорад (Росія) - Одеса (Україна) .... згідно рах. 514 від 17.09.14 року" ( а.с. 40, 42).

Позивач надав в засіданні рахунки-фактури № СФ-0000514 від 17.09.14 року на суму 23771,86 грн. за перевезення та № СФ-0000535 від 16.09.2014 року на суму 5439,94 грн. за простій ( а.с. 43,44).

З опису вкладення у цінний лист від 17.12.2014 року і пояснень позивача вбачається, що позивач повторно надіслав відповідачу документи на підтвердження надання послуги перевезення, в т.ч і рахунок-фактуру № СФ-0000514 від 17.09.2014 року (а.с.с 11).

Відповідач не надав суду доказів того, що рахунок-фактура № СФ-0000514 від 17.09.2014 року, на який він посилався у призначеннях платежу при оплаті послуг перевезення, існує в іншому вигляді, ніж на суму 23771,86 грн. Представник відповідача у судовому засіданні також визнав, що ПП "Труба Транс" отримувало від позивача лише цей рахунок за перевезення.

Надіслання відповідачу рахунку на суму 12000,00 грн. за послуги перевезення позивач заперечив. Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Суд відхилив клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи на предмет достовірності відтиску печатки ПП "Труба Транс" на заявці № 6 від 19.08.2014 року (а.с. 32), оскільки навіть і відсутність печатки на документі не тягне за собою його недійсність, бо це не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, оскільки відповідач при проведенні часткових платежів посилався на рахунок № СФ-0000514 від 17.09.14 року на суму 23771,86 грн. за перевезення, то саме ця вартість перевезення і була узгоджена сторонами остаточно у заявці № 6 від 19.08.2014 року.

Також проведення часткових платежів свідчить про те, що у відповідача були всі необхідні оригінали документів для сплати боргу і строк платежів по оплаті послуг перевезення для нього вже є таким, що настав.

Оскільки відповідач сплатив лише 12 000,00 грн. за послуги перевезення вантажу, то залишок заборгованої становить 11 771,86 грн., які з відповідача слід стягнути примусово, оскільки доказів проведення повного розрахунку із позивачем він не надав.

Із заявки № 6 від 19.08.2014 року ( а.с. 32) вбачається, що сторонами було спеціально погодження оплату відповідачем на користь позивача простою вантажу у розмірі 1000,00 руб. за кожний день.

Позивач просить стягнути з відповідача 5439,94 грн. за період простою з 01 по 16.09.2014 року.

Суд вважає, що виходячи із даних CMR (а.с. 9) простій слід рахувати починаючи з 27.08.2014 року, однак позивач в цій частині свої вимоги не змінив і просить стягнути за простій в період з 01 по 16.09.2014 року. Проти періоду обрахунку позивачем простою відповідач також не заперечив.

Однак, за даними щоденного курсу рубля до гривні НБУ за робочі дні періоду з 01 по 16.09.2014 року, в які проводилися торги на міжбанку, суд приходить до висновку про неправильний розрахунок позивачем суми за простій вантажу. За належним розрахунком вартість простою складає лише 4 979,04 грн. із ПДВ, оскільки позивач не зміг пояснити, за яким курсом він рахував простій у вихідні дні, коли торги не проводилися і курс був відсутнім. Розрахунок суду знаходиться на а.с. 46.

Заперечень проти того, що за простій вантажу слід платити кошти і строк виконання цього зобов'язання вже є такими, що настав, відповідач не має. Рахунок -фактуру № СФ-0000535 від 16.09.2014 року на сплату коштів за простій позивач повторно надіслав відповідачу цінним листом від 17.12.2014 року ( а.с. 11).

Оскільки суд приймає за належну заявку № 6 від 19.08.2014 року ( а.с. 32), то саме за її розцінками відповідачу слід сплачувати кошти як за перевезення, так і за простій.

На підстав викладеного, за простій вантажу відповідач повинен сплатити на користь позивача лише 4 979,04 грн., а в решті вимог у частині цього платежу позивачу слід відмовити через безпідставне та необґрунтоване нарахування.

Відповідач не надав суду заперечень проти позову із доказами, які б повністю звільняли його від виконання зобов'язання по оплаті отриманих послуг перевезення вантажів і за простій транспорту.

Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Доказів про проведення з позивачем повного розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 11 771,86 грн. за послугу перевезення, 4 979,04 грн. за простій транспорту. Строк виконання цих зобов'язань є таким, що настав.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача, як із особи, що винна у виникненні спору, слід стягнути судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Труба Транс" (ідентифікаційний код 38764655, м. Черкаси, вул. Чехова, 53 оф. 213) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" (ідентифікаційний код 37418665, м. Чернігів, вул. Піонерська, 10/1 для листування м. Чернігів, вул. Шевченка, 103 оф. 200) -- 11 771,86 грн. за послугу перевезення, 4 979,04 грн. за простій транспорту та 1 827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог про стягнення коштів за простій транспорту у позові відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 17 березня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських