Ухвала

від 05.03.2015 по справі 804/1462/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2015 рокусправа № 804/1462/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Голубєвої Анни Олегівни,

представника відповідача: Рябоконя Сергія Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року

у справі за позовом Українсько - Литовсько - Британського Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Скарб" до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № №0005452201 від 13.12.2013 року, яке винесене податковим органом відносно позивача про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем на суму 67007 грн. 00 коп., за штрафними санкціями на суму 18 134 грн. 75 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № №0005472201 від 13.12.2013 року, про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 124119 грн. 00 коп., за штрафними санкціями на суму 21 298 грн. 50 коп.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що податковий орган не надав належних доказів на підтвердження правомірності своїх рішень. При цьому обставини справи свідчать про реальність здійснених господарських операцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої податковий орган просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та в задоволенні позову відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на наявності виявлених перевіркою порушень податкового законодавства. Вважає, що господарські операції вчинені позивачем без мети настання реальних наслідків.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що в акті перевірки висновок податкового органу стосовно завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток сплачених та задекларованих по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромтехснаб» за період грудень 20101 року, січень 2011 року, лютий 2011 року та квітень 2011 року та Приватного підприємства «Профінвест» за липень-серпень 2011 року, не містить будь-яких обґрунтованих даних, які відповідно до приписів податкового законодавства дають підстави вважати, що позивачем допущені порушення. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні учасники процесу свої позиції стосовно рішення суду першої інстанції підтримали.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом на підставі акта перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 року: № №0005452201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем на суму 67007 грн. 00 коп., за штрафними санкціями на суму 18 134 грн. 75 коп.; та №0005472201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 124119 грн. 00 коп., за штрафними санкціями на суму 21 298 грн. 50 коп.

Акт перевірки № 231/22-01/24236144 від 08.11.2013 р. "Про результати позапланової невиїзної перевірки Українсько - Литовсько - Британського Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства "Скарб" по взаємовідносинам з ТОВ "Укрпромтехснаб" за період грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, квітень 2011 року та ПП "Профінвест за період липень-серпень 2011 року з питань дотримання податкового законодавства.

Перевірку проведено на підставі наказу Дніпропетровської ОДПІ від 25.10.13 року №316 відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин норми Конституції, Податкового кодексу України, норми Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94- ВР від 28.12.1994 року (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Завдання, функції та повноваження органів податкової служби, визначені нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до п. 75.1, п. 75.1.2 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПК України. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно матеріалів справи між підприємствами позивачем (Покупець) та ТОВ "Укрпромтехснаб" (Продавець) укладено Договір поставки №19/11-10 від 19.11.2010 року, строк дії договору до 31.12.2011 року. На виконання умов договору позивачем отримано податкові накладні від ТОВ "Укрпромтехснаб" за період грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року. Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010 року, січень 2011 року які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації за грудень 2010 року у сумі 63182,82 грн., січень 2011 року у сумі 6850,5 грн., лютий 2011 року у сумі 17191,25 грн. Також на виконання умов договору позивачем отримано видаткові накладні від ТОВ "Укрпромтехснаб" за період грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Посвідчення якості товару та сертифікати якості вищезазначеного товару до звірки не надавались у зв'язку з тим, що дана продукція не сертифікується.

СП ТОВ НВП "Скарб" реалізовувало товар, придбаний у ТОВ "Укрпромтехснаб" наступним підприємствам, а саме: ТОВ ПО "Проммеханіка", ПП "Сервіспромзбут", ПП "Метал Проект", ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс", ТОВ "Алчевський металургійний комбінат", ВАТ "Дніпрополімермаш", ТОВ "Асконт", ТОВ "Магма" (, ТОВ "Фірма "РЕМО", ТОВ "Механічно-ливарний завод", ПП "Торгмет".

Суми податку на додану вартість по податкових накладних включено до податкових зобов'язань за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року та відображено у реєстрі виданих податкових накладних за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року.

Згідно матеріалів справи між позивачем (Покупець) та ПП "Профінвест" (Продавець) укладено Договір поставки №31/07 від 31.07.2009 року (заготовка центробіжна-лита бронзова і латунна в асортименті, олово і бронзу в чушках). На виконання умов договору позивачем отримано від ПП "Профінвест" податкові та видаткові накладні. Посвідчення якості товару та сертифікати якості вищезазначеного товару до звірки не надавались у зв'язку з тим, що продукція не серитфікується.

СП ТОВ НВП "Скарб" реалізовувало товар, придбаний у ПП "Профінвест" таким підприємствам: ПП "Сервіспромзбут", ТОВ "Алчевський металургійний комбінат", Федеральне державне унітарне підприємство "13 Судоремонтний завод ЧФ", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, ТОВ "ОКТБ", ПП "Бріг".

Позивачем у липні 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Профінвест" віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту у розмірі 53742,78 грн., який сформовано за рахунок придбання ТМЦ у сумі 46164,68 грн. та за рахунок передплати у сумі 7578,10 грн.

В акті перевірки зазначено про факт нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, про безтоварність зазначених операцій та юридичну дефектність первинних документів складених від імені ТОВ "УкрПромтехснаб" та ПП "Профінвест" на адресу СП ТОВ НВП "Скарб".

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94- ВР від 28.12.1994 року: "Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку."

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХГУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу;

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку;

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що податковий орган, роблячи висновки в акті перевірки про нереальність господарських операцій, факт нереальності таких операцій належно не обґрунтував та не довів.

Акт перевірки не містить чіткого викладення фактів виявлених порушень, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Також, в акті перевірки є посилання на матеріали інших перевірок, а саме на акт перевірки № 496/226/24236144 від 27.05.2013 р. "Про результати позапланової невиїзної перевірки СП ТОВ НВП "СКАРБ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ПП "Профінвест" за червень 2011 р.", в той же час рішення прийняті на підставі даного акту перевірки скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року у справі № 804/8814/13, яка станом на день розгляду справи не оскаржувалась.

Акт перевірки, в разі спору, є неузгодженим до набрання законної сили рішенням суду, та не може бути належним доказом обставин, викладених в ньому.

При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі за позовом Українсько - Литовсько - Британського Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Скарб" до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна