Постанова

від 03.03.2015 по справі 804/2658/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2015 р. Справа № 804/2658/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріПрихно К.С. за участю: представника позивача представника відповідача Гончаренка С.А. Бейгул А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудінвест-Д" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Євробудінвест-Д» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту від 28.07.2014 р. №2058/04-62-62-3/34512861: податкове повідомлення-рішення №0001102203 від 03.10.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 683 857,50 грн., з яких 455 905,00 грн. - основний платіж, 227 952,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за наслідками перевірки ТОВ «Євробудінвест-Д» було складено акт від 28.07.2014 р. № 2058/04-62-62-3/34512861, в якому встановлено заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 455 905,00 грн.

На підставі акту перевірки було винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що акт перевірки складений безпідставно та протиправно, необґрунтовано, з порушенням податкового та цивільного законодавства а викладені у ньому висновки порушують права та законні інтереси ТОВ «Євробудінвест-Д» у сфері публічно-правових відносин.

В акті зазначено, що перевіркою не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у т.ч. у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару, тобто не підтверджено фактичного відвантаження товарів та реальне транспортування.

Крім того, зазначено, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не відповідають виду основної діяльності позивача.

Також, за результатами виходу перевіряючих на податкову адресу позивача встановлено відсутність за місцезнаходженням та складено акт про відсутність позивача за встановленим місцезнаходженням.

Позивач стверджує, що постійно знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова буд. 18 та вказаний будинок є його власністю, а тому незрозуміло чому відповідач склав акт про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Євробудінвест-Д».

Крім того, позивач зазначив, що правочини які укладалися та виконувалися позивачем зі своїми контрагентами носять виключно реальний характер, безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, у повному обсязі підтверджені належно складеними відповідно до діючого законодавства України первинними документами, документами бухгалтерського обліку, документами податкового обліку і жодного судового рішення щодо визнання недійсності цих правочинів, або сумніву щодо підробки складених при їх реалізації документів, або внесення в них неправдивих даних не існує.

До проведення перевірки на запит відповідача позивачем були надані всі необхідні документи та пояснення за перевіряємий період.

Норми ст.ст. 198, 201 ПК України не ставлять в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної на поставлений товар чи наявності у вказаних ТТН певних недоліків у її оформленні за наявності інших первинних документів, що свідчать про рух активів підприємства, отримання прибутку, сплату суми ПДВ у складі придбаного товару та інше, а тому відсутність документів, що підтверджують транспортування товару не може бути безумовною підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ та віднесення вказаних сум до податкового кредиту підприємства у відповідному періоді.

Позивач стверджує, що нікчемність правочину має бути встановлена виключно законом, а не актом перевірки, незважаючи на те, які факти в цьому акті відображені. Висновки акту перевірки, у будь-якому разі, є суто суб'єктивною думкою державних податкових ревізор-інспекторів.

У зв'язку з викладеними обставинами позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001102203 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, надав письмові заперечення та додатково пояснив, що в ході проведення перевірки на підставі наданих документів встановлено, що у лютому 2014 року ТОВ «Євробудінвест-Д» здійснювало придбання у ТОВ «Альтера Імпекс» на митній території України сої на загальну суму 2 484 581,00 грн. згідно договору купівлі-продажу №8 від 20.02.2013р., яка в подальшому була реалізована на експорт.

Згідно проведеного аналізу наданих пояснень та копій документів підприємства встановлено реалізацію експортованого товару нижче собівартості. Придбано сою врожаю 2013 року 570,0 т. на загальну суму 2 735 430,00 грн., затрати на реалізацію складають 98 730,56 грн. Товар експортовано за ціною - 2 484 580, 98 грн. Різниця 349 579,58 грн.

До перевірки не надано видаткові накладні, які б засвідчували факт прийому-передачі товару від продавця до покупця сої та не надано товарно-транспортні накладні.

Тобто, в даному випадку в порушення пп.14.1.179, п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст.14, п.198.1 ст. 198, ст.188, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм пп.14.1.36 п.14.1, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, п.7.2.1, п.7.2.3, п.7.5.1 ст. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Євробудінвест-Д» завищено податковий кредит на суму ПДВ по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт, на суму 455 905 грн.

Ціна є грошовим виразом вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції, представленої у формі калькуляції, додаються величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір. Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у держбюджет на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

Так як ПДВ не враховується при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, необхідність виключення ПДВ зі складу собівартості та доходів зумовлена правилами оподаткування податком на прибуток, а саме підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті.135, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.6 пункту 139.1 ст. 139 ПК України.

Згідно з підпунктом 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат - суми податку на прибуток, податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Оскільки ТОВ «Євробудінвест-Д» є платником податку на додану вартість, на нього не поширюються дії підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК України в частині, яка відноситься до платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, та до складу витрат яких входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

Таким чином, саме визначення бази оподаткування операцій без урахування витрат на сплату ПДВ призвело до помилкового висновку позивача про отримання доходу від зазначених операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Євробудінвест-Д» здійснювало операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Намір одержати дохід лише в обраний підприємством спосіб - не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Євробудінвест-Д» зареєстроване Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 18.07.2006 р. за №1 224 102 0000 028184.

Згідно довідки № 19240/10/1445 ТОВ «Євробудінвест-Д» перебуває на податковому обліку у ДПІ Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 2006 року.

Фактичне місцезнаходження та юридична і податкова адреса ТОВ «Євробудінвест-Д» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, буд.18.

На підставі наказу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.07.2014 р. відповідачем було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудінвест-Д», код за ЄДРПОУ 34512861, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Альтера Імпекс» (код ЄДРПОУ 37135329) за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р.

Перевірка проводилась з 22.07.2014 р. по 28.07.2014 р.

За наслідками вищезазначеної перевірки відповідачем був складений акт від 28.07.2014 р. № 2058/04-62-62-3/34512861 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євробудінвест-Д» (код за ЄДРПОУ 34512861) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Альтера Імпекс» (код ЄДРПОУ 37135329) за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р.».

Згідно висновків акту від 28.07.2014 р. № 2058/04-62-62-3/34512861 в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 455 905 грн., в т.ч. за лютий 2014 р. в сумі 455 905 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними у акті позивач подав на адресу відповідача заперечення від 23.09.2014 р. за №21 з проханням скасувати акт від 28.07.2014 р. № 2058/04-62-62-3/34512861.

Однак відповідач залишив заперечення позивача без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки від 28.07.2014 р. № 2058/04-62-62-3/34512861 відповідачем 03 жовтня 2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001102203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 683 857,50 грн., з яких 455 905,00 грн. - основний платіж, 227 952,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Рішенням від 19.12.2014 року №1253/10/04-36-10-08-09 про результати розгляду первинної скарги Головне управління ДФС у Дніпропетровській області скасувало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 03.10.2014 року №0001102203 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 113 773,75 грн. (штрафні санкції), а в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Позивачем було повторно подано апеляційну скаргу на рішення про результати розгляду скарги.

Відповідач у рішенні про результати розгляду скарги від 23.01.2015 р. №1331/6/99-99-10-01-25, керуючись гл. 4 ПКУ, залишив без змін податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Згідно акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, у зв'язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, з метою підтвердження даних, задекларованих у декларації з ПДВ за лютий 2014 р., було направлено запит на податкову адресу підприємства від 14.04.2014 року №10037/10/151-245-02-14 для надання пояснень та їх документального підтвердження.

Від позивача отримано відповідь №17 від 28.04.2014 р. та надано завірені належним чином копії первинних документів. Аналізом наданих копій первинних документів встановлено, що позивачем надано документи не в повному обсязі.

У зв'язку з цим було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «Євробудінвест-Д» (код ЄДРПОУ 34512861). За результатами виходу встановлено, що за податковою адресою: 49000 Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова буд. 18 підприємство та директор ТОВ «Євробудінвест-Д» (код ЄДРПОУ 34512861) відсутні. В результаті чого фахівцями ДПІ було складено, акт про відсутність за місцезнаходженням та передано запит на податкову міліцію.

Враховуючи вищевикладене та на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України було розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків.

При перевірці використано:

- декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 р. згідно АІС «Податковий

блок»;

- копію договору;

- копію податкової та видаткової накладної;

- дані системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.

Відповідно до підсистеми «Аналітична система» АІС «Податковий блок», ТОВ «Євробудінвест-Д» (код ЄДРПОУ 34512861) в лютому 2014 р. було сформовано податковий кредит від ТОВ «Альтера Імпекс» (код за ЄДРПОУ 37135329) в розмір 455 905 грн.

Взаємовідносини між ТОВ «Євробудінвест-Д» та ТОВ «Альтера Імпекс відбувались згідно договору купівлі-продажу №8 від 20.02.2014 р.

У ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця, покупця, у т.ч. і у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару.

Таким чином, угоди позивача між його контрагентами були визнані недійсними (нікчемними).

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Альтера Імпекс» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №8 від 20.02.2014 року.

Згідно умов вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця олійні та зернові культури (надалі іменується - Товар), що відповідають по якості вимогам ДСТУ, у відповідності до специфікацій, які оформляються на кожну окрему поставку товару у формі додатка до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Ціна за одиницю товару зазначається у специфікаціях.

Згідно специфікації №1 найменування товару - соя українського походження врожаю 2013 року; кількість - 570 т; ціна за 1 т - 4 799,00 грн.; всього сплачено 2 735 430,00 грн.

Крім того були складені: видаткова накладна №7 від 28 лютого 2014 року, податкова накладна, рахунок на оплату.

Товар був переданий у власність позивача на складі ТОВ «Альтера Імпекс» у м. Херсоні, пр. Ушакова, 4, Херсонський морський торговий порт.

Листом від 28.04.2014 року позивачем були надані пояснення відповідачу стосовно укладеного 20 лютого 2014 року договору купівлі-продажу №8.

Позивачем було доповнено вид діяльності, а саме КВЕД-2010 46.21 - оптова торгівля зерном.

Також, 14.02.2014 року між позивачем та фірмою «PELAMIT INC», Республіка Панама було укладено договір №13-02/14 від 14.02.2014 р., відповідно до якого була здійснена експортна реалізація сої українського походження.

Перевезення товару здійснюється за рахунок покупця.

Що стосується твердження відповідача про відсутність документів, що підтверджують транспортування товару, то з цього приводу суд враховує, що товарно-транспортні накладні не є обов'язковим та єдиним документом, який може підтверджувати реальність господарської операції за договором поставки, купівлі-продажу, та не є обов'язковим первинним документом бухгалтерського обліку.

Суд також враховує, що транспортування сої від ТОВ «Альтера Імпекс» до позивача не відбувалось, так як товар був переданий у власність позивача на складі ТОВ «Альтера Імпекс» у м. Херсоні, пр. Ушакова, 4, Херсонський морський торговий порт.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частина 5 ст. 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. При цьому до кола таких заінтересованих осіб податкові органи не відносяться.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996- XIV ( далі Закон-№996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1 ст. 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правочини, які укладалися та виконувалися позивачем зі своїми контрагентами носять реальний характер, безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, у повному обсязі підтверджені належно складеними відповідно до діючого законодавства України первинними документами.

Кожною зі сторін були вчинені дії, спрямовані на виконання умов договорів, що свідчить про досягнення згоди з усіх істотних умов, які є необхідними для даних типів договорів, а надані документальні докази свідчать про те, що оспорювані договори виконані всіма сторонами, тобто є реальними та товарними угодами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001102203 від 03 жовтня 2014 року.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудінвест-Д" з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 10 березня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 10 березня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник