Ухвала

від 19.03.2015 по справі 826/382/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/382/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» - Лісовського Руслана Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки від 05.12.2014 року №345/26-52-22-02-14/21479478 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баялд», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 0004072202. Позивач зазначає, що він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2015 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» - Лісовський Руслан Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Баялд» за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 05.12.2014 року № 345/26-52-22-02-14/21479478, за змістом якого перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» підпунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 138013,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 0004072202, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 172516,00 грн. у тому числі: 138013,00 грн. - основний платіж, 34503,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Відповідно до змісту акту перевірки державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05.12.2014 року № 345/26-52-22-02-14/21479478 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» та товариством з обмеженою відповідальністю «Баялд».

Судом першої інстанції було встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баялд» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» (замовник) укладено договір про надання послуг від 01.02.2012 року № 02-2012, відповідно до якого, виконавець зобов'язується за замовленням замовника надати послуги щодо виготовлення поліграфічної продукції, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцеві надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору надання послуг від 01.02.2012 року № 02-2012; рахунків-фактур; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкових накладних за відповідні періоди; платіжних доручень за відповідні періоди.

У свою чергу, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баялд» вказано на лист оперативного управління головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, відповідно до якого, з протоколу допиту свідка вбачається, що ОСОБА_3, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Баялд», зареєстрував товариство за грошову винагороду у розмірі 200 $, господарську діяльність вести не збирався, не має вищої профільної освіти, в бухгалтерському обліку не розбирається. Реєстраційні документи, що надавались йому для підпису-не читав, а підписавши, повертав незнайомцю.

Крім того, в матеріалах справи наявний вирок Деснянського районного суду міста Києва від 02.10.2014 року по справі № 754/14895/14-к, яким встановлено, що ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, в червні 2010 року створив та встановив контроль над суб'єктом підприємницької діяльності (юридичною особою) - ТОВ «Хевіс», а саме: отримав у володіння установчі, реєстраційні документи, банківські рахунки та печатки підприємств, які в подальшому збув невстановленій слідством особі, яка використовуючи даний фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності, минаючи ОСОБА_4, який формально рахувався засновником та директором, в період червня 2010 року здійснював конвертацію безготівкових коштів в готівку, шляхом документального оформлення псевдо господарських операцій, а також незаконно формував податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати з податку на прибуток на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, а саме: товариствами, серед яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Баялд» (код ЄДРПОУ 37312656), що дало змогу останньому безпідставно занизити суму податків, які підлягали нарахуванню та сплаті до бюджету держави, та як наслідок ухилились від їх сплати.

Отже, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, предметом договору про надання послуг від 01.02.2012 року № 02-2012 є виготовлення поліграфічної продукції, у тому числі її тиражування поліграфічними та іншими технічними засобами, здійснюється лише після затвердження (оригіналу-макету) посадовою особою замовника чи його уповноваженим представником. Продукція виконується на папері виконавця. Якість паперу та його властивості додатково узгоджуються з замовником.

З наданих позивачем рахунків-фактур, вбачається, що виконавцем виготовлялась поліграфічна продукція у вигляді: виготовлення каталогу, бланків, брошур.

Проте, доказів, затверджених оригінал-макетів, фотозвіту або копій поліграфічної продукції, що виготовлялась контрагентом позивача, на підтвердження реальності виготовлення такої продукції, останнім не надано.

Також, матеріали справи не містять інформації щодо мети придбання поліграфічної продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю «Баялд».

З акту перевірки державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05.12.2014 року № 345/26-52-22-02-14/21479478 вбачається наявність відхилень між сумами задекларованого податкового кредиту та сумами задекларованих грошових зобов'язань контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Баялд».

За таких обставин, позивачем не надано суду доказів, що дані податкового обліку сформовані ним на підставі належних первинних документів, які відповідають вимогам закону і відображають рух активів в процесі здійснення господарської операції.

Зазначене, а також відсутність документів щодо руху активів в процесі здійснення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Боялд», підтверджують висновки контролюючого органу, що взаємовідносини позивача із названим контрагентом направлені на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, а відтак порушення фіскальних інтересів держави.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 0004072202, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Олбі» - Лісовського Руслана Анатолійовича - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.