ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2015 року справа № 823/46/15
м. Черкаси
16 год. 25 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Паламара П.Г.,
при секретарі - Цаплі І.Ю.,
за участю: представника позивача Поліщука Д.В. - за довіреністю, представника відповідача Павленко М.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Будівельна компанія 2005» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Будівельна компанія 2005" (далі - позивач) 12.01.2015 звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.07.2014 № 0002372301 та №0002382301.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, з огляду на те, що висновки викладені в акті перевірки є незаконні, не підтверджуються даними первинних документів та зроблені на підставі припущень, факт господарських відносин та виконання договірних зобов'язань в повному обсязі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а тому вони підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого.
Позивач - приватне підприємство «Будівельна компанія - 2005» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 26.07.2013, ідентифікаційний код 38764990, перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах з 29.07.2013 та є платником податку на додану вартість з 01 грудня 2013 року (свідоцтво № 200148514).
Працівниками відповідача на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 26.06.2014 № 1033та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ПП «Будівельна компанія - 2005» при відображенні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Тенза - Ліга» за грудень 2013 року, про що складено акт від 11.07.2014 № 242/23-01-22-06/38764990.
Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок щодо порушення приватним підприємством «Будівельна компанія - 2005»:
1. вимог п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, ст. 2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996), п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1995 за № 168/704, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 158334 грн. за рахунок неправомірного відображення в податковому обліку операцій з придбання будівельних робіт від ТОВ «Тенза Ліга» (код ЄДРПОУ 38703938).
2. вимог п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та ст. 9 Закону України № 996, внаслідок чого встановлення заниження нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2013 року на суму 166667 грн. за рахунок неправомірного відображення в податковому обліку операцій з придбання будівельних робіт від ТОВ «Тенза Ліга».
На підставі акту перевірки відповідачем 28.07.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002372301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 208334грн., із яких 166667 грн. основний платіж, а 41667 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0002382301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 197918 грн., із яких 158334грн., а 39584 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із прийнятими державною податковою інспекцією у м. Черкасах податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 04.12.2014 № 8055/6/99-99-10-01-04-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 28.07.2014, а скаргу без задоволення.
Вважаючи, що відповідач при нарахуванні суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток, порушив вимоги чинного законодавства України, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом свої справ, свобод та інтересів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 138.2 ст. 132 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 138.4. ст. 138 ПКУ передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139 ст. 139 ПКУ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
На підтвердження реальності вчинених операцій щодо виконання робіт позивачем надані суду та досліджені договори на виконання робіт з ТОВ «Тенза Ліга» (Субпідрядник) № 7 від 10.12.2013, № 10 та № 11 від 24.12.2013, згідно з якими протягом грудня 2013 року виконувались будівельні роботи на об'єкті «Реконструкція селищного центру культури та дозвілля в смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області».
Факт виконання робіт ТОВ «Тенза Ліга» підтверджуються наданими суду актами прийняття виконаних робіт за формою КБ-2, довідками про вартість виконаних робіт за формами КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів (витрати по факту), локальними кошторисами на окремі об'єкти реконструкції, податковими накладними за грудень 2013 року. Оплата за виконані будівельні роботи підтверджується платіжними дорученнями від 27.12.2013 № 19, № 20, №21.
Отже, позивач виконав вимоги ПК України, сплативши контрагенту податок на додану вартість у вартості виконаних робіт, яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видано первинні податкові та бухгалтерські документи.
На підтвердження реальності виконання будівельних робіт позивачем також надані та досліджені судом договори субпідряду № 09 від 09.12.2013, № 28 від 27.12.2013, які укладені між ТОВ «Стайл Інтер'єр Буд» (Підрядник) та ТОВ «Будівельна компанія 2005» (Субпідрядник) на виконання будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція селищного центру культури та дозвілля в смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області». підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту), акти прийняття виконаних робіт за формою КБ-2, за грудень 2013 року та платіжне доручення від 27.12.2013 року № 847 на оплату виконаних позивачем робіт в сумі 2060800 грн.
Також позивачем надано до суду видаткові накладні на отримання від контрагентів у грудні 2013 року ТОВ «Елкомцентр», ПП «АРД-мастер плюс», ТОВ «КРУГ БУДКОМПЛЕКТ», ПП «Сорго» ФОП Хорошев, Хлистунівського кар'єроуправління ДП «УПП УЗ», ТОВ «Компані Інвест ЛТД», ПП «Будівництво і комплект 2005», ТОВ «Арсенал Центр» будівельних матеріалів та обладнання, а також товаротранспортні накладні на їх доставку до місця будівництва в смт. Вільшана.
Суд, також вважає необґрунтованими посилання відповідача у акті перевірки та запереченнях на складений органами Міндоходів акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тенза Ліга» від 08.05.2014 № 1280/26-55-22-07/38703938 з огляду на те, що відповідач зустрічну звірку із зазначеним товариством не призначав, в той час як акт свідчить лише про неможливість проведення звірки.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/6922/14 від 14.08.2014 за наслідками апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2014, дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що виразилися у проведенні зустрічної звірки ТОВ «Тенза Ліга» (код за ЄДРПОУ 38703938), результати якої оформлені Актом № 1280/26-55-22-07/38703938 від 08.05.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тенза Ліга» (код ЄДРПОУ 38703938) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2013 по 31.03.2014, визнано протиправними та зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акта №1280/26-55-22-07/38703938 від 08.05.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тенза Ліга»(код ЄДРПОУ 38703938) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2013 по 31.03.2014». Також зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ у місті Києві відновити в інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані ТОВ "Тенза Ліга" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.04.2013 по 31.03.2014.
Таким чином, вищезгаданий акт не може бути визнаним належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.
Надаючи оцінку протоколу допиту свідка, складеного в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, на який посилається відповідач, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування у адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч. 4 ст. 70 КАС України).
Частиною 1 ст. 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. В силу частини 3 вказаної процесуальної норми докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи до уваги не беруться.
З огляду на викладене, будь-які свідчення та інші матеріали зібрані в рамках кримінальної справи, повинні бути оцінені органами слідства і судом з урахуванням всіх інших матеріалів, які знаходяться в справі.
Таким чином, лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.
На підставі наданих суду документів, судом встановлено, що ТОВ «Тенза Ліга» зареєстроване як юридична особа, являється платником податку на додану вартість та здійснює господарську діяльність пов'язану із створенням об'єктів архітектури (перелік робіт додається).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а позивачем підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за грудень 2013 року.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до задоволення.
Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 9, 69-70, 86, 94, 97, 122, 158 - 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28.07.2014 №0002372301.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28.07.2014 №0002382301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Будівельна компанія 2005»судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст постанови виготовлений 19 березня 2015 року.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2015 |
Оприлюднено | 24.03.2015 |
Номер документу | 43163035 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
П.Г. Паламар
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні