Ухвала

від 19.03.2015 по справі 810/6871/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6871/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді: Літвіної Н.М.

Суддів: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпініст» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області № 0000342201/902 від 11 квітня 2014 року.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 15 липня 2014 року по 21 липня 2014 року на підставі наказу № 368 від 15 липня 2014 року, направлення на проведення перевірки № 311 від 15 липня 2014 року та постанови слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24 червня 2014 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альпініст» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Лакі вей» (код ЄДРПОУ 38345939) за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складений акт № 1981/10-16-22-09/32724732 від 28 липня 2014 року.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2012 рік на суму 68 250, 00 грн.; вимог п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 65 000, 00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання робіт у ТОВ «Лакі вей» та безпідставне віднесення позивачем до витрат, витрати на їх придбання, що ґрунтується на поясненнях директора ТОВ «Лакі вей» ОСОБА_3

В обґрунтування правомірності спірних рішень відповідач вказав, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 останній повідомив, що зареєстрував дане підприємство за грошову винагороду та не має жодного відношення до його фінансово-господарської діяльності.

На підставі вищевикладеного податковий орган прийшов до висновку, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «Лакі вей», має протиправний характер, а первинні документи складені у ході її виконання не мають юридичної сили в зв»язку з чим вони не бралися до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договором.

На підставі Акта перевірки, ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області 13 серпня 2014 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0001142209/2244, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 102 375, 00 грн., у тому числі, за основним платежем - 68 250, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 125, 00 грн.;

№ 0001152209/2245, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 97 500,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 65 000, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 32 500, 00 грн.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

14 січня 2004 року позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи .

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво інших споруд, н.в.і.у.; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між замовником - ТОВ «Альпініст» та виконавцем - ТОВ «Лакі вей» було укладено договір субпідряду № 42 від 01 листопада 2012 року, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуги з реконструкції щогли Н=239 м. у м. Волочиськ.

Відповідно до п. 3 Договору - загальна вартість робіт становить 390 000, 00 грн.

Згідно до п. 6 Договору - виконавець протягом двох робочих днів з дня закінчення виконання робіт зобов'язується передати замовникові акт прийому-передачі робіт.

Виконання умов вищезазначеного правочину підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2012 року.

За результатами господарських операцій ТОВ «Лакі вей» видано на користь ТОВ «Альпініст» податкову накладну № 88 від 30 листопада 2012 року.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Лакі вей» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки банку по рахунку позивача.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України - база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Альпініст» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з ТОВ «Лакі вей».

Так, наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме роботи виконувались, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання придбаних робіт у власній господарській діяльності.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, залучення субпідрядника - ТОВ «Лакі вей» для виконання робіт здійснювалося з метою належного та своєчасного виконання позивачем своїх зобов'язань перед Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

На підтвердження наявності замовлених робіт та реальності їх виконання позивачем надано договір підряду, укладеного між замовником - Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та підрядником ТОВ «Альпініст», акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, докази оплати робіт їх замовником.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання позивач вчинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Лакі вей», а саме, позивачем отримано від контрагента документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

Крім цього, згідно даних Державної податкової служби України, розміщених на офіційному сайті, у підрозділі «Дані про платників ПДВ» на момент укладання договору та його виконання ТОВ «Лакі вей» перебувало платником податку на додану вартість.

Лише після отримання всіх документів позивачем було укладено відповідний договір субпідряду.

Таким чином, позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності ТОВ «Лакі вей», наявності дефектів у правовому статусі його контрагента..

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу з приводу безтоварності господарських операцій посилаючись на пояснення громадянина ОСОБА_3, оскільки як вбачається з протоколи допиту він ніколи не був директором ТОВ «Лакі вей», а лише протягом незначного періоду часу значився засновником вказаного товариства.

Крім того, спірний договір субпідряду та первинні документи, які складені у ході його виконання, від імені ТОВ «Лакі вей» підписанні ОСОБА_4, який відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на дату виникнення спірних правовідносин та складання документів первинного бухгалтерського і податкового обліку був як засновником так і керівником зазначеного підприємства, тобто особою, яка уповноважена діяти від його імені без довіреностей .

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.